У Вінниці на Замковій горі та біля неї здійснюють будівельні роботи. Історики припускають, що роботи, які відбуваються наразі на Замковій горі, ставлять під загрозу розміщення там однойменного історико-туристичного комплексу. У міській раді почали перевірку будівництва.
Фото з будівництва, на яких екскаватор “розкопує” верхню частину Замкової гори, з’явились у мережі вчора. Так, світлину опублікував у мережі вчора Микола Понятовський, чим викликав досить жваве обговорення у користувачів, зокрема, й щодо можливої руйнації археологічної пам’ятки.
Сьогодні ж, станом на 16:15 роботи біля та на Замковій горі не велись, однак добре помітно, чого вони торкнулись: частина гори опинилась внизу після роботи екскаватора, а “гола” земля вказувала на інші місця “розкопок”.
На місці проведення робіт – жодних інформаційних щитів про те, які роботи тут ведуться. Ми спробували дізнатись, чим цінна Замкова гора, що на ній і біля неї будують та чи законно це.
В чому цінність Замкової гори?
Як пояснив Vежі директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен, на Замковій горі археологи виявили низку культурних шарів:
Серед них – трипільське поселення IV-III тис. до н.е., городище VIII-VII ст. до н.е., слов’янське поселення XIII ст. Сам термін «Замкова гора» пов’язаний з будівництвом тут дерев’яно-земляного укріплення у 1512 р. за старостування князя Костянтина Івановича Острозького.
Завідувач сектором охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Вінницької ОДА Михайло Потупчик зазначив, що частина Замкової гори є археологічною пам’яткою місцевого значення, однак про факт будівництва він дізнався від журналістів, тож прокоментувати, чи пошкоджують будівельні роботи пам’ятку, він не зміг.
Що будують біля гори та чи законно це?
Ми намагались поспілкуватись з охоронцем будівництва, однак не досить успішно. Так, на питання, які роботи виконуються, ми почули “Поки копають, сміття вивозять та прибирають”. А на зауваження, що на Замковій горі є територія археологічної пам’ятки нам відповіли, що “нічого не можуть сказати” та що “тут раніше смітник був”.
Для того, аби все ж дізнатись, які роботи мають виконувати на горі та чи є вони законними, ми звернулись до міської ради, де мали видавати відповідні дозволи. Так, у міськраді розповіли, що дозволи на будівництво є, однак чи передбачають вони саме такі роботи на Замковій горі, наразі перевіряють.
Як розповів Іван Сивенюк, заступник директора департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, у 2008 році управління містобудування та архітектури видало архітектурно-планувальне завдання на будівництво торговельно-сервісного комплексу по вулиці Гліба Успенського.
У 2011 році отримувачі дозволу зареєстрували декларацію про початок будівельних робіт.
– В рамках цього проєкту передбачається будівництво споруди інженерного захисту, яка має виконувати функцію укріплення ґрунту від зсуву. Тобто на сьогодні там поки йде її спорудження – зазначив Іван Сивенюк та додав, що наразі в Департаменті відсутня візуалізація проєкту.
Разом з тим, у департаменті архітектурно-будівельного контролю розпочали десятиденну перевірку будівництва на предмет “дотримання всіх будівельних норм та державних стандартів”. Протягом перевірки будівельні роботи й далі зможуть виконуватись.
Понад те, “на об’єкті будівництва перевірка має здійснюватись лише за присутності суб’єкта містобудування або уповноваженої ним особи”. За її результатами у міськраді зроблять висновки щодо законності робіт на Замковій горі.
Можливі ризики від продовження робіт
Як розповів Олександр Федоришен, у 2018 році Центр історії Вінниці спільно з ГО «Креативний простір» та Вінницьким історичним товариством взяли участь у розробці просторової концепції використання Замкової гори для розміщення там однойменного історико-туристичного комплексу. Зазначена концепція розроблялася з умовою максимального збереження культурного шару, рельєфу та залишків православного кладовища ХVIIІ століття.
З фотографій, доступних у мережі, можна припустити, що роботи, які відбуваються наразі на Замковій горі, ставлять під загрозу втілення зазначеної концепції – зазначає Федоришен.
Крім цього, на думку автора, потенційної незворотної шкоди може зазнати й археологічна пам’ятка місцевого значення.
Що було на замковій горі
Як йдеться в публікації Vежі про Старе місто, на початку 16-го століття дерев’яна фортеця на Замковій горі стає головною будівлею міста. Ось як описував Вінницький замок дослідник Микола Білінський:
“Замок займає площу в 24 сажні завдовжки і в 20 з чвертю сажнів завширшки, себто коло 500 кв. саженів. Стіни в замку були подвійні: одна з дубового дерева взруб, друга, на віддаленні від неї на локіть (себто на 3/4 аршина), з лозового плоту, обмащена глиною, між ними було насипано землі з піском. Таку конструкцію стін вважали найбезпечнішою, бо, як каже опис, коли стріляли з гармат, то ядро не могло пробити стіни.
Поверх цих стін було збудовано ще такі самі стіни, покриті дубовим помостом, який в описі називається бланкуванням. В найголовніших місцях на верхніх стінах були вежі і одна башта над воротьми. У вежах і башті пророблено було стрільці-отвори, через які стреляли в нападників на замок. До внутрішніх стін були прироблені прибудування для захисту майна й самого населення, коли нападали татари: кожне село мало свою окрему городню. Крім того, було 20 льохів для міщан і землян, як зауважено в описі, «на заховние». Не відомо, чи в льохах ховали тільки продукти, чи можна було тут ховатися й людям.”
Макет вінницького замку з краєзнавчого музею
Описи вінницького замку 1545 і 1552 років свідчать про те, що вінничани ставились до своєї фортеці досить недбало. Засобів для оборони не вистачало та й сам замок не був вершиною фортифікаційного мистецтва. В 1580 році татарське військо спалило укріплення і після того вже ніхто не намагався його відновити. Саме тому в сучасній Вінниці немає жодних його залишків. Та й навіть Замкова гора дійшла до нас видозміненою, адже її частина зникла на початку ХХ століття, коли там почали видобувати каміння. В наш час гора огороджена парканом і заросла чагарниками. Територія під нею теж загороджена і розчищена, ймовірно, під будівництво.
Фото автора та Андрія Качора
Дякуємо!
Тепер редактори знають.