“Рух ‒ це життя”: яким був перформанс “Наскрізь” в холі колишнього кінотеатру “Росія” у Вінниці. ФОТО

10:48
Автор: Богдан Будай

В суботу, 30 жовтня, в холі колишнього кінотеатру “Росія” Гліб та Катерина Зельгіни презентували свій перформанс “Наскрізь”, підготовлений до другого дня мультидисциплінарного фестивалю “AIR Fest Vinnytsia”. Хореографічна постановка, що поєднала в собі художню частину та філософське бачення автора, отримала і вимушену нотку імпровізації. 

Якою була перформативна програма другого дня вінницького фестивалю ‒ в нашому репортажі.

Проєкт “Наскрізь” описується авторами як “перформанс-переосмислення потоку свого життя, спираючись на образи руху з різних циклів історії образотворчого мистецтва. Наскрізний рух має на меті пробити стіну буденності”. Згадуючи тему важливості руху, автори також відзначають, що “рух ‒ це життя”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Можна сказати, що проєкт “Наскрізь” поєднав, окрім танцювальної, ще художню частину. Так, автором полотен, які слугували коли тлом, а коли ‒ і головним механізмом постановки, виступив художник Олександр Покуца. Музичним тлом слугував проєкт “Гіркі Дикі Трави”, що є сумішшю творчості відомих вже за низкою фестивалів вінничан Олекси Добросія та Дарини Войтенко.

‒ Мені цікаво досліджувати зміни наративів і якихось патернів в історії, ‒ розповідає Veжі Гліб Зельгін. ‒ Історію можна сприймати як лінійну, а можна ‒ як спіральну, циклічну. В даному випадку хореографія була поставлена з огляду на циклічний варіант. Але оскільки проєкт називається “Наскрізь”, я хочу з цієї циклічності, як практична людина, знайти якусь допомогу на майбутнє. Тобто, не повторювати помилки тощо. 

Варто зазначити, що назва “Наскрізь” також вийшла в даній постановці символічною. Так, автори то творили танцювальне дійство позаду художнього вже не фону, а, фактично, діючої частини постановки, і було видно лише окремі частини тіл виконавців, то, за допомогою нібито звичайного білого полотна та вдалого освітлення, обігрували тіні. Таким чином, вони ніби проходили цю умовну перепону наскрізь.

 

 

 

 

Однак, не обійшлося і без вимушеної імпровізації з боку танцюристів. Одну з куліс волонтери фестивалю почали підіймати назад занадто швидко. Відтак, Глібу Зельгіну та команді довелося підлаштовуватися під ситуацію.

Є команда волонтерів, але для таких перформансів, коли щось змінюється постійно, має бути своя команда, яка працює, як годинник. Сьогодні такого не було, і це “заскочило” мене серед перформансу і дуже сильно вибило зі стану. Потрібно було підлаштовуватись під те, що є. А це буває інколи складно, коли перебуваєш вже на сцені. Імпровізувати, коли щось йде не так, інколи буває досить складно, ‒ розповідає хореограф.

Так, за словами Гліба згадана картина мала перебувати на сцені достатньо довго. На ній зображені фігури людей, обрізані художником нижче колін. І суть постановки полягала саме в роботі танцівників ногами, однак в процесі їм довелося підлаштовуватися під ситуацію.

‒ Вся постановка була зроблена таким чином, що працюють тільки ноги. А оскільки кулісу підняли назад, довелося щось вигадувати зверху, хоча вся хореографія була поставлена на роботу нижче коліна. І це був такий стрес, що не передати, ‒ каже Гліб.

Фото – Зорини Гаджук та автора

Повний розклад подій фестивалю – за ЦИМ посиланням.

Читайте також: Від “ГогольFest” до “AIR Fest”: у Вінниці розпочався самостійний мультидисциплінарний фестиваль. ФОТО

Читайте також: Від “Внутрішньої Єдинорогії” до “Знамення часу”: як у Вінниці стартував AIR Fest Vinnytsia. ФОТОРЕПОРТАЖ

Читайте також: Шабаш, медитація та вимкнене світло: як “Dakh Daughters” і “Ragapop” виступили на Air Fest Vinnytsia. ФОТОРЕПОРТАЖ

Читайте також: “МЕТАХРАМ” у підземеллях: у Вінниці презентували виставку експериментального медіа-арту. ФОТОРЕПОРТАЖ

Читайте також: Лист про страх і вагання: яким був перформанс від Гліба Зельгіна на вінницькому “AIR Fest”. ФОТО

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.