«Я тобі не дарагая», «Ваші емоції нікому не потрібні» та «Я очікував від вас більшого»: з такими написами на футболках прийшли студентки та студенти педагогічного університету на свій випускний день, який відбувся 29 червня.
Таким чином випускниці та випускники вирішили привернути увагу до, за їхніми словами, неповажливого ставлення до студентів одного з педагогів, Каленича Володимира. Окрім акції, деякі студентки висловилися з приводу навчання в університеті й в соцмережах, зокрема обвинувачуючи викладача в сексизмі. Називає сексизмом те, про що розповідають студенти, і вінницька правозахисниця Світлана Дубина.
Ректорка університету каже, що раніше нарікань на викладача не було, називає акцією своєрідним «хайпом» та вважає «дивним», що студенти спершу не звернулися до керівництва. Викладач, своєю чергою, каже, що про акцію не знав: «Я здивувався їхній сміливості вийти на сцену, а не з’ясувати це на рівні кафедри».
«Ми ще давно придумали цю акцію, бо ми розуміємо, що в нашому університеті, особливо на нашій кафедрі, відбуваються речі, які не повинні відбуватися зі студентами-журналістами», – розповідає Veжі Тетяна Олійник, учасниця акції та випускниця 4-го курсу кафедри журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю, завідувачем якого нещодавно став Володимир Каленич. Він також був науковим керівником її дипломної роботи та, зокрема, викладав українську мову в ЗМІ.
Тетяна розповідає, що викладач дозволяє собі спілкуватися зі студентами фамільярно та неетично, використовуючи, на думку студентки, не коректні звертання:
– «Дарагая» чи «сонечко» – не те, що це якісь домагання, але просто саме слово «дарагая» – це сексизм, і це не має звучать в стінах університету. […] Мене обурює те, що він підходив до нас з подругою перед випускним і попросив не розголошувати усе на загал та не писати пости на фейсбуці та «мовчати і залишати свою свободу слова при собі». […] Я гарно закінчила університет, тому це не той випадок, коли тут зібралися ті, кого “образило життя” чи ті, хто отримав погані оцінки.
Тетяна також зауважує, що вони хочуть, аби “кафедрою завідувала людина, яка принаймні працювала журналістом”.
Я розумію, що це не єдиний випадок і в Україні, і у Вінниці. Якщо всі будемо мовчати, то це не зупиниться. Це наш маленький вклад, аби до нас ставилися толерантніше.
В коментарі «Veжі» Володимир Каленич прокоментував свої слова про “свободу слова”, які були сказані в контексті негативних дописів про університет в соцмережах:
Володимир Каленич, фото з особистої фейсбук-сторінки
– Ну, якщо люди не вміють користуватися свободою слова, зловживають нею, то тримайте її при собі». […] Іноді після випуску студенти набираються сміливості та після випуску дозволяють собі якусь таку критику: на викладачів чи університет. Ну таке, не досить приємне… Але то таке суб’єктивне враження. […]
В масовій комунікації зараз виникає проблема декодування інформації, тобто те, як її розуміють учасники комунікативного процесу. Можливо, це і спричинило якесь непорозуміння. З іншого боку, кажуть знайомі, це (акція, – прим. ред.) якось так смішно, так дивно, не знаю. […] Я здивувався їхній сміливості вийти на сцену, а не з’ясувати це на рівні кафедри. Виносити на широкий загал. Це було дуже дивно.
Одна з учасниць акції, випускниця Анна Власюк, каже, що таке ставлення викладача суперечить “усім законам всесвіту”:
– Ми виступаємо проти фамільярності, сексизму,– каже Власюк. – Я, як студентка з відзнакою, хочу висловити свій протест з приводу того, що тут викладачі можуть самоствердитися не лише на звичайному студенті. Вони можуть самоствердитися на будь-якому студенті. І відзнака якраз є цією маніпуляцією сьогодні, того, щоб залякувати, казати, що ми «найкращі з гірших». Мені так казали, коли пропонували йти на олімпіаду. Це не найкраще формулювання як для завкафедри журналістики. […]
Друга справа – Анна Власюк
Це суперечить усім законам всесвіту, бо як зараз, у 2021 році, та після того, що сталося з Гонгадзе, ми можемо говорити про те, що «тримайте свою свободу слова при собі»? Це було сказано з приводу того, щоб ми не писали зайвого до фейсбуку. Бо є така тенденція, що коли студенти випускаються, і їм уже немає що втрачати, вони висловлюються в соцмережах.
Ректорка університету Наталія Лазаренко каже, що про акцію не знала та особисто не чула жодних нарікань на викладання Володимира Каленича. Каже, що за результатом такої акції університет планує провести службове розслідування.
– Я не можу прокоментувати (акцію, – прим. Ред.), бо я її бачу вперше. Студенти не підійшли ні в ректорат, ні до декана, нікому не казали про це. Вони зробили акцію, не сказавши про ситуацію, не запитавши, не повідомивши. Це їхнє власне рішення. Ми про причини цієї акції не знаємо, тому що ніхто зі студентів не звернувся. Я думаю, що якщо щось не влаштовує студентів або викладачів, вони всі мають право звернутися, і так має бути. Має бути діалог.
[…] Ніколи в житті ніхто не скаржився (щодо викладача Володимира Каленича, прим. ред.). Якби я знала, ми б це питання вирішували не на випускному вечорі, а, певно, вирішували в іншій ситуації. Жодна студентка чи студент не підійшов, це мене дивує. Я розумію, що крім інформативного плану, ця акція ще називається на молодіжному слензі «хайп». Тому що якщо є проблема, повірте: двері ректорату відкриті.
Veжа попросила прокоментувати та оцінити ситуацію, про яку розповідають студенти, вінницьку правозахисницю Світлану Дубину. Вона каже, що те, що розповідають студенти, є сексизмом:
– Чи можна слова «дарагая» і «сонечко» вважати сексизмом?
– Так, можна і потрібно вважати сексизмом. Більше того, викладачі апріорі в ієрархічно вищій позиції, тому треба ще й дивитись, що то може бути психологічним насильством.
Світлана Дубина, фото з її фейсбук-сторінки
Як ідеться на сайті «Повага. Кампанія проти сексизму», комітет міністрів Ради Європи на рівні міжнародного акту дав визначення явищу сексизму:
Сексизм – це будь-який акт, жести, візуальна репрезентація, сказані чи написані слова, практика чи поведінка, які базуються на ідеї, що особа чи група осіб є малозначимими через їхню стать. Сексизм – прояв історично нерівних владних відносин між жінками й чоловіками, що веде до дискримінації та перешкоджає повному поліпшенню становища жінок у суспільстві. На сайті вказано, що йдеться про дії і визначення, що виникають у публічній чи приватній сфері, онлайн чи офлайн, з метою чи які мають наслідком:
– порушення гідності або прав людини чи групи людей
– спричинення фізичної, сексуальної, психологічної, соціально-економічної шкоди або страждання людині чи групі людей
– створення ворожого, принизливого середовища
– створення бар’єрів у реалізації прав для людини чи групи людей
– підтримка і закріплення гендерних стереотипів».
Оригінал міжнарогдного акту (Рекомендації”) можна переглянути ТУТ.
Студенти кажуть, що особисто не говорили з викладачем про невдоволення його ставленням: «Ми не підходили до нього і не казали за його ставлення нічого, бо це людина, з якою інколи страшно та неприємно спілкуватися», – каже Тетяна Олійник.
За словами Тетяни, учасників акції мало бути більше, але частина зрештою передумала:«мабуть, люди забоялися, бо дехто хоче йти сюди на магістратуру, і в результаті залишилося шестеро», – каже Тетяна. Окрім акції, випускники продовжили висловлюватися з приводу навчання в університеті та викладача зокрема в соцмережах під хештегом #students thoughts matter
Скриншоти допису зі сторінки Лілії Першогуби, випускниці 4-го курсу кафедри журналістики
Фото та відео – Олеся Яненко
Дякуємо!
Тепер редактори знають.