Навесні українська письменниця Ірен Роздобудько презентувала новий роман «Прилетіла ластівочка» про Миколу Леонтовича. Окрім цього, авторка вже написала сценарій фільму про видатного композитора. Деталі наразі тримаються в таємниці.

Останні декілька років увага до постаті Миколи Леонтовича привертається як ніколи: влаштовуються флешмоби, концерти, фестивалі, встановлюються пам’ятники, присвячуються книги та відновлюються будинки.

Українська письменниця Ірен Роздобудько у своєму новому романі “Прилетіла ластівочка”, який вийшов у видавництві «Нора-друк» навесні цього року, також не оминула увагою постать видатного композитора.

– Наприкінці ХХ століття в США, в будинку для літніх людей, помирає дивний пацієнт з прізвищем, яке американцям важко вимовити – Леонтович. Хто ця людина? Він називав себе братом відомого українського композитора – справжнього автора різдвяної пісні, відомої в світі під назвою Carol of the Bells. Чому авторство цієї чудової мелодії приписують іншій людині? Авторка роману “Прилетіла ластівочка” запрошує читача дізнатися правду про знамениту мелодію і висуває свою версію загадкового вбивства геніального українського композитора, – пишеться в анотації до книги.

Як розповіла Ірен Роздобудько «Українська правда.Життя», усі факти з життя Леонтовича в романі – реальні.

– Їх насправді не так вже й багато. Микола Дмитрович жив досить праведним життям, був сподвижником у музиці і педагогіці. І, на перший погляд, крім, трагічної загибелі і геніальних обробок народних пісень, не вирізнявся з-поміж інших, можливо, більш епатажних героїв того часу.

Письменниця додає, що все про нього написане і сказане, вона намагалася зібрати і використати навіть в репліках героїв. За спогадами його сучасників, Леонтович був сором’язливим, але міг дотепно пожартувати. У мистецтві він був вимогливою і вольовою людиною. На заняттях з учнями міг і кулаком по столу стукнути.

 – Також Леонтович був досить гарним чоловіком і за ним табунами ходили жінки. Відомо, що дружина композитора  Клавдія ревнувала чоловіка до учениць. У нього була учениця – Надія Танашевич, з якою він збирався емігрувати напередодні вбивства. Але нічого достеменно про його лібретистку невідомо. Саме з цією історію пов’язана цікава, навіть містична  річ. Образ Надії у романі – красива чорнокоса дівчина, що співала у хорі Київського університету, закохана у свого вчителя, – говорить  Роздобудько.

Як зазначила авторка, роман – не історична біографія: де народився, хрестився, одружився і тому подібне. Це белетристика і її версія розслідування загадкового вбивства Леонтовича. Пані Ірен зізнається, що коли писала, то мала певний страх:

– Хотілось, щоб це читали на одному подиху, і водночас представити сучасний контекст. Намагалась написати про нас з вами, у якому світі ми живемо зараз. Коли я занурилася, що таке УНР, Директорія, гетьманщина, як за півтора року в Києві 18 разів змінювалася влада, то “приміряла” на себе стан тодішнього обивателя, який був розгублений. Зрозуміла, що дуже мало що змінюється в людській психології. Зараз відбуваються майже ті ж самі процеси. Існує той же популізм, та ж розгубленість, за ким йти, та ж пасіонарна самопожертва  найкращих і… та ж агресія Росії. Хтось ділив  портфелі, хтось закликав померти, а серед них Леонтович пише оперу “На  русалчин Великдень”.

У своєму романі Ірен Роздобудько вигадала лінію героя-послідовника Степана. Це один з учнів композитора, який поважав його, але випадково виявився на іншому боці і не зміг врятувати композитора від вбивства.

 – І навіть після смерті ім’я Леонтовича врятовувало Степану життя. Образ Степана дав змогу показати часовий простір до 1997 року очима  пересічної  людини, яка живе і сьогодні. Через його погляд, переживання усіх історичних подій я можу простими словами “говорити” з читачем сьогодення, – говорить письменниця.

Окрім роману «Прилетіла ластівочка» Ірен Роздобудько написала і сценарій фільму про життя і смерть Леонтовича. Запропонував його написати продюсер Андрій Чернюк.

– Я спочатку перелякалася, бо не уявляю, як про людину – реального митця, можна щось вигадувати. Боялася. Поговорили з Андрієм, як це має бути, щоб зацікавився не тільки український глядач, але й закордонна публіка. Важливо акцентувати загальнолюдські речі. Сюжет сценарію довелося вигадувати мені, – говорить письменниця.

Сценарій написаний з метою розповісти про Україну і запропонований закордонним партнерам, тому, за словами пані Ірен,  фільм за цим сценарієм вийде не скоро.

Фото: Укрінформ

Читайте також: Піаніно Леонтовича помирає: легендарний інструмент їсть шашіль, музейники не можуть знайти реставраторів. ФОТО

Марина Однорог

See Full Bio