Реклама
Комп’ютерна томографія – це сучасний вид діагностики, який може допомогти діагностувати сотні різних захворювань.
Однак, хоч сам по собі цей метод вже може допомагати лікарям встановлювати діагнози, існує його “некст-левел” версія – КТ з внутрішньовенним контрастуванням.
Про те, чим особливий цей метод, як відбувається обстеження, які патології допомагає діагностувати та кому протипоказане його застосування, ми поговорили з Вороновською Оленою Анатоліївною – лікаркою-радіологом, яка працює в діагностичному центрі “Медіскан”.
Що таке комп’ютерна томографія з внутрішньовенним контрастуванням? Для чого потрібне контрастування та які патології допомагає виявити?
Це метод діагностики, який поєднує в собі принцип комп’ютерної томографії, тобто отримання пошарових зображень з допомогою рентгенівського випромінювання, з додатковим застосуванням спеціального препарату, який вводиться внутрішньовенно. Цей препарат називається контрастною речовиною.
Контрастне посилення ми використовуємо, коли на це є покази – в тих випадках, коли нам потрібно детальніше візуалізувати певні органи та структури нашого організму.
Аби було зрозуміліше, наведу дуже простий приклад. При безконтрастному обстеженні коли ми бачимо судину, ми можемо оцінити її форму чи виміряти її розміри. Але аби отримати інформацію, чи є ця судина вільнопрохідною, чи є в ній тромботичні маси, наскільки вони закупорюють її простір, нам потрібно грубо кажучи, “підфарбувати” судину зсередини. В цьому нам допомагає контрастна речовина.
Пристрій для введення контрасту
Що ж до м’яких тканин та внутрішніх органів, застосування контрасту дозволяє нам чітко відмежувати поруч розташовані структури та органи, а також характер накопичення та виведення контрастної речовини допомагає відрізнити здорову тканину від зміненої. І зробити відповідні висновки стосовно характеру виявлених змін.
Наразі КТ з внутрішньовенним контрастом широко застосовується для діагностики великого спектру онкозахворювань, адже дозволяє отримати детальнішу інформацію про локалізацію пухлини, її поширення, особливості (зокрема характер росту, кровопостачання), а також розрізнити, чи вона є доброякісною чи злоякісною. Також контрастування часто використовується для діагностики певних запальних захворювань, аномалій розвитку, травм внутрішніх органів, допомагає оцінити прохідність, стан стінки, особливості будови кровоносних судин.
При цьому ми можемо обстежувати з застосуванням контрасту як окрему ділянку тіла (наприклад, голову чи органи грудної порожнини), так і загалом організм комплексно.
Розкажіть, будь ласка, про історію цього методу.
Досліджувати контрастні речовини почали ще з моменту відкриття рентгенівських променів, коли прийшли до висновку, що існують спеціальні речовини, які можуть покращувати контрастність органів та тканин обстежуваної зони.
Ще в кінці 19 століття методом рентгенографії здійснили першу ангіограму (обстеження судин з введенням контрастної речовини) ампутованої верхньої кінцівки, згодом, в першій половині 20-го століття подібне обстеження зробили вже живій людині.
В той час перші контрастні препарати мали певний токсичний вплив на організм. З часом лише йод був визнаний придатним для ін’єкції в кровообіг. Попри те, що багато інших елементів є більш рентгеноконтрастними, жоден із них наразі не можна вводити в кровообіг так безпечно, як йод, у достатніх концентраціях та в достатній дозі, щоб отримати високу діагностичну якість обстежень.
Широкого застосування при комп’ютерній томографії внутрішньовенне контрастування набуло протягом останніх 20-ти років. В сучасних умовах, в тому числі і в нашому центрі, використовуються йодовмісні неіонні внутрішньовенні контрастні засоби. Завдяки спеціально синтезованій формулі вони є максимально, наскільки це наразі можливо, безпечними та, як правило, досить швидко виводяться з організму.
Також змінилась і процедура введення – якщо колись контрастні речовини вводили вручну, то зараз контрастні препарати при комп’ютерній томографії вводять болюсно, тобто за допомогою спеціального апарату – інжектору. Він допомагає автоматизувати процес введення речовини та синхронізувати це з роботою КТ-сканера. Зокрема, він точно визначає об’єм контрастного препарату, який потрібно ввести пацієнту та контролює швидкість введення.
Але взагалі застосовують контрастне посилення в різних методах (рентгенографії, КТ, МРТ) і в залежності від методу може бути різний шлях введення (внутрішньовенний, пероральний\ректальний).
Кому не можна вводити внутрішньовенний контраст при комп’ютерній томографії?
Абсолютним протипоказом до такої процедури є зафіксована важка алергічна реакція на введення контрастної речовини при обстеженні з допомогою комп’ютерної томографії, яке вже було раніше. Але зазначу, що алергічні реакції на йодовмісні контрасти виникають дуже рідко (близько 0,6% випадків), і лише 0,04% випадків вважаються саме важкими алергічними реакціями.
При цьому будь-які інші форми алергії не є абсолютними протипоказами. Також колись був популярним міф, що алергія на йодовмісні морепродукти автоматично означає протипоказ до КТ з контрастуванням. Однак наразі цей міф спростований.
Такі протипокази як порушення функції нирок чи певні захворювання щитоподібної залози є відносними. Тобто, застосування контрастування для таких пацієнтів є можливим, коли потреба в обстеженні та користь отриманої інформації переважає над потенційними ризиками.
Також слід обережно застосовувати даний метод обстеження для дітей, виключно за показами та направленням від лікуючого лікаря, оскільки дослідження пов’язане як з променевим навантаженням, так і можливою седацією.
А чи є протипокази не до КТ з контрастуванням, а до комп’ютерної томографії як такої?
Абсолютних протипоказів до звичайної безконтрастної КТ немає. Здійснювати таке обстеження можна всім, коли на це є покази та потреба, коли інші методики є малоінформативними.
В чому різниця між КТ з контрастуванням та без?
Якщо казати про застосування контрасту, то такий вид обстеження є дещо об’ємнішим, адже передбачає декілька послідовних циклів сканування після введення контрастної речовини. Це потрібно для того, аби оцінити характер накопичення та виведення контрастної речовини. Відповідно, на це потрібне більше часу – якщо безконтрастне обстеження триває до хвилини, то контрастне – близько 10-15 хвилин.
Як наслідок, доза отриманого випромінення при декількох циклах сканування є вищою, ніж при звичайному нативному (безконтрастному) обстеженні.
Чи є різниця в підготовці до комп’ютерної томографії з контрастуванням та без контрастування?
На відміну від звичайної процедури комп’ютерної томографії, при застосуванні внутрішньовенного контрасту нам потрібна підготовка. Це, зокрема, обмеження вживання їжі за декілька годин до процедури. У випадку, якщо потрібно детально оцінити кишківник, то ми можемо його додатково підготувати за допомогою проносних засобів за спеціальною схемою.
Для оцінки функціонального стану нирок бажано здати аналіз крові на креатинін. Це допоможе зрозуміти, наскільки добре буде виводитись контраст з організму, адже виводять його саме нирки.
При цьому, зазвичай жодних видимих наслідків застосування контрастування немає – не змінюється колір сечі, крові тощо. Однак ми радимо пити більше води, аби препарат краще виводився – орієнтовно 1,5-2 літри протягом дня після проведення процедури.
Чи є випадки, коли пацієнт може сам обрати для себе такий вид обстеження, як КТ з контрастуванням?
Ні, для цього повинні бути покази, і визначати, чи потрібно здійснювати таке обстеження, має безпосередньо направляючий лікар, який лікує цього пацієнта.
Адже до кожного захворювання є чіткий перелік протоколів, рекомендацій щодо обстеження, тож кожна хвороба має свої пріоритетні методи діагностики.
Тому вибір методу обстеження є складним і робить цей вибір лікуючий лікар, з врахуванням усіх особливостей пацієнта, наявних показів, потенційних ризиків та потреб. При цьому направити на КТ з внутрішньовенним контрастуванням може фактично будь-який спеціаліст – як сімейний лікар, так і будь-який вузький спеціаліст.
Введення контрасту не завжди може бути потрібно – в деяких випадках достатньо, наприклад, звичайного нативного КТ-обстеження – зокрема, для діагностики патології кісткової системи чи діагностики пневмоній.
А в інших випадках, навпаки, КТ з контрастуванням може буде недостатньо для встановлення діагнозу, тож потрібно буде застосувати додаткові методи. Наприклад, для гістологічної верифікації пухлин можуть бути додатково застосовані інвазивні методи, зокрема ендоскопічні.
Підсумовуючи, які переваги КТ з контрастуванням?
Основною перевагою є те, що цей метод є високоінформативним щодо досить широкого спектра патологій судин, внутрішніх органів та м’яких тканин.
Крім того, це досить швидкий метод відносно, наприклад, магнітно-резонансної томографії.
І хоча цей метод несе в собі певні ризики такі як променеве навантаження, можливі алергічні реакції, однак в сучасних реаліях його інформативність дозволяє допомагати у випадках, коли інші методи діагностики є не такими ефективними.
Записатись на КТ-обстеження у діагностичному центрі “Медіскан” можна за телефоном: (067) 430-94-33 або онлайн за ЦИМ посиланням. Вартість послуг залежить від специфіки обстеження. Якщо йдеться про низькодозову комп’ютерну томографію легень, то вартість дослідження становить 1050 гривень. Щодо органів грудної клітини, то варто уточнити вартість дослідження в процесі запису.
Фото Євгена Симоненка
Дякуємо!
Тепер редактори знають.