Про небезпеку епілепсії, її діагностику та лікування: інтерв’ю з епілептологом “Нейромеду” Олександрою Слюсарєвою

12:10
Автор: В'ячеслав Луцков
Become a Patron!

Реклама

Близько 70 мільйонів людей у всьому світі живуть з епілепсією – людей різного віку, статі та раси. Ця хвороба не вбиває, однак може зробити звичний похід в магазин травматичним, а поїздку на роботу за кермом автівки – небезпечною не лише для хворого, але й для випадкових перехожих та інших водіїв.

Щороку, кожен другий понеділок лютого у світі відзначають Міжнародний день боротьби з епілепсією, тож до цієї дати ми вирішили поспілкуватись з лікарем мережі медичних центрів “Нейромед” та фахівчинею з епілептології – Олександрою Миколаївною Слюсарєвою, аби дізнатись, які симптоми має епілепсія, як її діагностують і лікують в клініці та, що найважливіше, досягають повної відсутності епілептичних нападів.

Олександра Миколаївна Слюсарєва – лікар-невролог, фахівчиня з нейрофізіології та спеціалістка з епілептології. Навчалась у Вінницькому національному медичному університеті iм. М.І.Пирогова та в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця.

VежА: Розкажіть, будь ласка, що таке епілепсія та чим вона небезпечна?

– Епілепсія – це діагноз, суттю якого є хвороба головного мозку, яка спричиняє порушення біоелектричної активності головного мозку. Головними проявами епілепсії є неочікувані повторювані втрати свідомості – так звані напади чи приступи. Їх існує багато видів – наприклад, фокальні напади (коли вражена частина мозку) та генералізовані (коли задіяний увесь мозок).

Епілепсія вражає будь-кого, незважаючи на вік, стать чи націю. Статистично хвороба вражає найбільше дітей та людей старше 65 років. У дітей, наприклад, тому що під час дозрівання головного мозку може бути його збудження, що спричинить приступ. Є й вікозалежні види епілепсії. А в дорослих є низка супутніх захворювань, які можуть спровокувати епілептичну хворобу і вікові особливості головного мозку. Впливає також і спадковість.

Однак десь у половині випадків ідентифікувати причину появи епілепсії не можна.

Загалом епілептична хвороба є однією з найбільш поширених хвороб нервової системи у світі. За даними “Української протиепілептичної ліги”, нараховується близько 70 мільйонів людей з цим діагнозом. Якщо точніше – від 0,8 до 1,2% людей мають діагностовану хворобу, 5% людей – відчували хоча б один раз пароксизмальний стан (у вигляді втрати свідомості чи судом).

VежА: Які симптоми можуть вказувати, що в людини епілепсія?

– Найбільш відомий симптом – приступ – коли людина падає, з’являється піна (з роту), людину трусить від судом. Після цього пацієнти часто вже самі приходять і знають свій діагноз. Але насправді епілепсія може проявлятись і при “зависанні” на декілька секунд. Людина не пам’ятає, що протягом них відбувалось – вони просто випадають з життя. Також симптомами епілептичної хвороби можуть бути втрати свідомості, так само як посмикування (судоми) якось частини тіла – руки чи ноги; перекос обличчя; часті “дежавю”.

Наприклад, “первинний” пацієнт приходить і розповідає, що був за кермом – пам’ятає, як розмовляв з дружиною, але наступний спогад – уже як потрапив у ДТП. У таких випадках ми вже здійснюємо діагностику на епілепсію.

VежА: В чому саме небезпека епілептичної хвороби? Чому не варто займатись самолікуванням чи пускати на самоплив?

– Ця хвороба спонтанна – пацієнти діляться, що це ніби “вимикач перемикається”. Тобто, секундна справа, яка може завершитись травмами. Наприклад, пацієнта приступ може застати тоді, коли він переходив дорогу – в результаті можуть бути забої, щонайменше. Або людина може плавати в басейні, коли її застане приступ.

Тому людям з епілептичною хворобою протипоказане кермування, перебування самому у відкритих водоймах, біля вогню і на висоті.

Іншим критерієм, чому не варто пускати на самоплив, є регрес. Наприклад, при неправильному, непрофесійному лікуванні, або коли людина вирішила щось почитати “в гуглі”, приступи можуть частішати, ставати складнішими, так само як і вихід з них. І все це дуже впливає на якість життя пацієнта.

Тому з таким діагнозом обов’язково потрібно ходити до фахівців – до неврологів, аби пацієнти були під наглядом.

VежА: На прикладі “Нейромеду” розкажіть, будь ласка, які є методи діагностування епілептичної хвороби? І як зазвичай лікують хворобу?

– В “Нейромеді” виконується увесь спектр обстежень епілепсії. Перші два методи – це електроенцефалограма, яка показує функціонування головного мозку, і магнітно-резонансна томографія (МРТ), яка показує анатомію мозку, як він виглядає. Результати впливають на лікування, яке призначають пацієнту.

Наприклад, в центрі “Нейромеду” на території лікарні ім.Ющенка є двадцятип’ятиканальний енцефалограф, а в нашій клініці на Магістратській є апарат на 32 канали. Загалом процедура діагностування на енцефалографі триває від 30 хвилин (з провокаційними пробами: фотостимуляцією та гіпервентиляцією), але є триваліші сеанси для поглибленого дослідження випадків з ускладненнями – тривалістю у дві години чи на ніч. Нічний запис, наприклад, допомагає зафіксувати роботу мозку в різні фази сну та виявити ті види епілепсії, які проявляються лише під час якоїсь фази сну. Загалом вся процедура безболісна та неінвазивна, в затемненому приміщенні та в супроводі легкої музики – тож деякі пацієнти засинають і під час півгодинних сеансів.

Енцефалограф

 

Щодо лікування, то це питання вирішується індивідуально – може бути і суто фармакологія, і залучення фахівців з нейрохірургії (в окремих видах епілепсії). Зокрема, фармакологічних ліків багато, однак ми підбираємо їх персонально під пацієнта – з урахуванням його фізичних даних, історії хвороби, спадковості тощо.

Взагалі головна задача лікування – звільнити від приступів, цим покращивши якість його життя. Від приступів, за дотримання рекомендацій лікаря, часто можна звільнитись повністю – досягнути ремісії. Крім того, якщо у пацієнта тривалий період часу (умовних п’ять років) не було приступів і енцефалограма чиста, можна ставити питання про зняття діагнозу епілептичної хвороби взагалі.

VежА: До якого лікаря варто звертатись з симптомами епілепсії?

– Взагалі епілепсію потенційно можуть лікувати всі неврологи. Однак спеціалістів саме з епілептології у Вінницькій області небагато. При цьому варто враховувати, що у фахівця поряд може не бути обладнання для діагностування. Тож в “Нейромеду” в цьому питанні все відносно зручно.

VежА: Що можна порадити рідним та близьким людини, в якої є епілепсія?

– Перша порада – приходити на першу консультацію до епілептолога з такими близькими людьми, “свідками”, які бачили прояви хвороби. Тобто на прийомі я, наприклад, розпитую пацієнта про його досвід та відчуття, а потім – запитую про прояви епілепсії в таких близьких людей – як поводила себе та чи інша частина тіла при приступі, чи були відкриті очі тощо – всі важливі моменти, про які сам пацієнт не згадає.

Якщо пацієнт – молода людина чи дитина, прошу приходити з батьками, адже, наприклад, може бути важливим процес вагітності, пологів у мами пацієнта. Загалом первинна консультація може тривати близько 45 хвилин.

Друга порада – у випадку з приступом не втручатись в нього. Але необхідно зробити максимально безпечною ділянку навколо хворого – підкласти щось м’яке під голову, якщо пацієнт на асфальті; відсунути пацієнта від кутів.

Що категорично не можна – всовувати щось до рота хворому. Жодних ложок, дерев’яних паличок, процедур з прищепленням язика – вся ця “допомога” може завдати шкоди більшої, ніж сам приступ. Не потрібно фіксувати чи тримати пацієнта, адже можна порушити хребці.

Натомість варто записувати приступ на відео (це надалі допоможе лікарю) та засікати час – якщо приступ триває понад 10 хвилин, потрібно викликати швидку.

VежА: Чому варто звертатись саме до “Нейромеду”? 

– Тому, що в нас є “комбо” – на мою думку, найкраще обладнання, найкращі спеціалісти та зручна доступність всіх необхідних інструментів.

Записатись на консультацію до лікаря-епілептолога, або ж на діагностику можна, звернувшись за номерами: (068) 293-18-81, (063) 306-47-13.

Адреси центрів мережі “Нейромед”:

⦁ вул. Пирогова, 109 (територія ВОПНЛ ім. Ющенка);
⦁ вул. Хмельницьке шосе, 92 (територія Центральної районної лікарні);
⦁ вул. Магістратська, 20;
⦁ вул. Хмельницьке шосе, 84 (Подільський регіональний центр онкології);
⦁ вул. Пирогова, 46 (ВОКЛ ім. М.І.Пирогова).

Фото Зорини Гаджук