Текст: Богдан Будай
Минулої п’ятниці, 30 липня, у Вінниці стартував триденний мистецький вікенд «Ticket to the SUN». На території колишнього санаторію імені Коцюбинського, окрім різноманітних концертів, майстер-класів та виставок, відбулося кілька зустрічей з відомими митцями, які ділилися з публікою не лише своєю творчістю, а й корисною інформацією.
Одним із таких гостей фесту став досвідчений реггі-виконавець, лідер гурту «The ВЙО», співак, музикант та телеведучий Мирослав Кувалдін. За 40 хвилин розмови він розповів про свій останній проєкт «Чьоткий кач» на «Громадському», поділився думками щодо «музичної децентралізації» та частково торкнувся секретів створення музичних хітів.
Через незначну затримку виконавця, зустріч стартувала ближче до 17-ї та, певною мірою, була імпровізацією. Як пояснив Кувалдін, початково планувалося присвятити розмову темі «Секретів написання хітів», втім концепція змінилася «на ходу». Разом із тим, Мирослав зазначив, що колись «майстер-клас» зі створення хітів у Вінниці таки відбудеться.
Про підтримку молодих музикантів та музичну децентралізацію
Відтак, акцент змістився на проєкти музиканта загалом. Зокрема – на останній, під назвою «Чьоткий кач», що виходить на YouTube-каналі «Громадського телебачення». Цей відео-проєкт має на меті популяризувати неординарних та яскравих музикантів, особливо тих, які мешкають подалі від столиці.
Мирослав підкреслив ‒ команда проєкту поставила собі за мету шукати саме україномовних молодих виконавців. Єдиним винятком став виконавець Стас Корольов (екс-учасник гурту «Yuko»), останній альбом якого, за словами Кувалдіна, україномовний лише на 30%.
Перший випуск проєкту «Чьоткий кач» від 22 грудня минулого року зібрав на сьогодні трохи більш як 10 тисяч переглядів. Ознайомитися з ним можна за ЦИМ посиланням.
Як розповів вінничанам Мирослав Кувалдін, ідея «Чьоткого качу» виникла в період тривалого минулорічного карантину з посиленими обмеженнями.
– Зі своєї греблі я думав, «що б мені було цікаво, як молодому музиканту, і що б мені могло допомогти?». Ну, окрім зрозумілих речей: хорошої студії, концертного директора чи агента, який робив би мені концерти через день. І я подумав, що мене б порадувало: якби приїхав такий чувак, про якого я знаю, що він більш-менш щось вміє робити, і просто говорив зі мною по-людськи, показав, як живе, звідки беруться всі ці пісні, ідеї, як живе група. І от ми придумали такий проєкт, який називається «Чьоткий кач», ‒ розповідає виконавець та ведучий програми.
За його словами, ідеєю було знімати про гурти, які перебувають не в Києві чи інших великих містах, а «на периферії». До «великих міст» музикант частково відніс і Вінницю з її населенням в понад 400 тисяч мешканців.
– Ми хотіли розказати про музикантів, які залишаються у своїх містечках та містах. І намагаються робити в себе вдома умови, зручні, аби народитися прожити та померти музикантом. У вас є яскравий приклад ‒ «Очеретяний кіт», ‒ каже Мирослав. ‒ Рома ‒ хороший приклад, адже коли він не може чогось зробити тут, у Вінниці, він їде в Київ на тиждень-два, а потім повертається у Вінницю. Навіть не в Вінницю, а ще «глибше» ‒ в Демидівку, де теж робить якийсь рух, і це класно (зокрема йдеться про фестиваль «Демидівські вихідні» – авт.). Це і називається децентралізація, про яку ми багато зараз чуємо, але ніхто толком не знає, що це таке».
За словами музиканта, гарним прикладом є Польща, де в містечку Бидгощ є всі необхідні умови для розвитку музикантів: і своя радіостанція, що «віщає» на всю країну, і власне музичне ком’юніті, і свої фестивалі тощо.
Шляхом до цього, на думку Мирослава, може стати часткове фінансування мистецтва в місті з боку «магнатів», які в цьому місті купують те чи інше підприємство. Адже саме завдяки цьому в якомусь умовному польському аналозі Вінниці можна потрапити на концерт Лондонського симфонічного оркестру.
Що стосується проєкту «Чьоткий кач», то за «інсайдерською інформацією» Мирослава Кувалдіна, його історія все ж добігає кінця. В серпні будуть зняті останні випуски, після чого проєкт закриють, оскільки він не набирає достатньої кількості переглядів, аби вважати його доцільним.
За словами Мирослава, найбільш популярним вийшов випуск з «Паліндромом» (популярний виконавець зі Львова), який набрав «десь тисяч 50 переглядів». А це, каже Кувалдін, для «Громадського» ‒ цифри далеко не показні, хай і приємні для нього як для автора та для молодих виконавців, які мають лише до тисячі підписників на платформі.
Розмова з аудиторією
Після нетривалого екскурсу в свою останню діяльність Кувалдін перейшов до формату «питання-відповідь». І тут «відкараскатись» від теми створення музичних хітів вже не вдалося: один зі слухачів таки попросив музиканта розповісти про особливості створення хітів.
Однак, за словами Мирослава, в цій «хитрій справі» буває по-різному.
– Спочатку це взагалі спонтанно. В дитинстві, пам’ятаю, в мене якась мелодія завжди в голові крутилася, а потім я навчився їх «ловити», записувати, занотовувати. Зараз це легко робити ‒ є диктофони. І коли тебе якась тема цікавить, звичайно, що можна її перетворити в пісню. Тут є наступний крок ‒ коли здається, що написав уже про все пісні, потрапляєш в такий собі «затик», і виникає наступне питання: де шукати наступні теми для пісень? (… ) Звісно, в хорошій пісні, в хорошому хіту, має бути все впізнавано ‒ і риф, і текст. І, в принципі, з трьох нот ти вже впізнаєш цю пісню. Але зараз, коли існує дуже багато інформації, все важче бути оригінальним. Все важче знаходити якісь теми. Але вони є, ‒ каже музикант.
Як приклад, Мирослав навів репера та продюсера Потапа (Олексій Потапенко ‒ авт.), який на початку «нульових» ходив на кінострічки, після чого, повертаючись, переказував певний фільм у вигляді реп-пісні. Загалом же, на думку Кувалдіна, тема хітів заслуговує на окрему зустріч.
– Про пісні, про хіти ‒ думаю, треба зібратись більш вузьким колом і поспілкуватись якось восени, довгими осінніми вечорами, коли не буде що робити. В тій же Демидівці, або якщо Саша (Олександра Венславовська, голова Мистецького об’єднання «PLAI» та одна з організаторок фестивалю – авт.) знайде якусь хорошу залу, ‒ додав Мирослав.
Також ближче до кінця зустрічі Кувалдін поділився деталями останнього відзнятого випуску проєкту «Чьоткий кач», героїнею якого стала Руслана Хазіпова, учасниця гурту «Dakh Daughters» та «Ragapop». Увагу більше приділили останньому, адже він є більш молодим колективом.
Окрім того, музикант згадав про свою роботу на телеканалі «М1» та чому звідти пішов.
– Телебачення ‒ це такий прохідний двір, і якщо ти не якийсь крутий журналіст, який змінює світ своїми розслідуваннями, а просто розважальна ця історія, це дуже швидко пролітає. Дуже швидкоплинна історія. І це мені стало нецікаво, та і продюсери це відчули, ‒ каже Кувалдін.
Загалом на цьому зустріч з музикантом завершилась. Втім наступного дня, 31 липня, Мирослав повернувся до спілкування з гостями вікенду вже у ролі ведучого, а надвечір суботи відбувся його сольний виступ на Garden Stage. Про це читайте на Vежі найближчим часом.
Кувалдін Мирослав Джонович (19 січня 1975, Кам’янське) — український співак, музикант, телеведучий, лідер гурту «The ВЙО». Сонграйтер, музикант, продюсер.
У 1991 році разом з Сергієм Підкаурою створив гурт «The Вйо», який у 1995 році став лауреатом фестивалю «Червона рута» із піснею «Ґанджа». У 2000 році на запрошення Олександра Асаулюка Мирослав Кувалдін розпочинає кар’єру телевізійника на каналі М1. У 2004 році Мирослав Кувалдін бере участь у Помаранчевій революції, а у 2005 році записує сольний альбом «Зеркало Мира». У 2013 році під час Євромайдану Мирослав Кувалдін разом із гуртом «The ВЙО» підтримував протестувальників своїми виступами[1].
Мирослав був звукорежисером в українських фільмах «Кастинг» і «Las Meninas» (2008 р., режисер Ігор Подольчак), а також зіграв головну роль у фільмах «Бес Пор No» та «Кастинг». Одружений, має двох дітей.
2008—2011 роки був ініціатором та організатором фестивалю аматорського мистецтва «Вйо, Кобеляки!».
2018 р. став продюсувати групу свого брата-близнюка «Jonych & Ципа Банда».
Фото автора
Дякуємо!
Тепер редактори знають.