Понад чверть на БАДи, гомеопатичні та рослинні препарати: на що українці витрачають гроші в аптеках. ІНФОГРАФІКА

14:12
Автор: Богдан Будай

Понад чверть своїх коштів, що витрачаються на ліки, українці витрачають на препарати з недоведеною або сумнівною ефективністю, гомеопатичні, рослинні лікарські засоби та харчові добавки. Також в Україні продовжують закуповувати подібні препарати за бюджетні кошти. 

Про це йдеться у відповідному “Дослідженні ринку препаратів без доведеної або сумнівної ефективності у 2018-2020 рр”.

Аналіз та публікацію було зроблено у межах проєкту “Громадський нагляд за закупівлями в рамках пандемії COVID-19 задля забезпечення максимально прозорої та ефективної протидії пандемії та відновлення здоров’я населення України”. Дослідження здійснене за ініціативи Громадської організації “Центр протидії корупції”, за інформаційної та фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Загальна інформація

Громадяни в аптеках витратили на ліки, ефективність яких не доведена або є сумнівною, а також рослинні, гомеопатичні препарати та добавки: у 2018 році ‒ понад 12 мільярдів гривень (що становить 28,93% від загальної кількості витраченого в аптеках), понад 13,5 мільярда гривень у 2019-му (29,00%) та 13,7 мільярда у 2020-му (28,24%).

Всього витрати громадян в аптеках у 2020 році становили понад 48 мільярдів, що на 2 мільярди гривень більше, ніж у 2019 році, та на 6 мільярдів більше, ніж у 2018 році.

Так, для здійснення методології, препарати були розділені на кілька умовних категорій:

1. Ефективні лікарські засоби. До групи увійшли: ефективні та включені до Орієнтованого переліку основних лікарських засобів ВООЗ; інші ефективні рецептурні та інші ефективні безрецептурні;

2. Застарілі (або традиційні);

3. Препарати без доведеної ефективності; 

4. Препарати рослинного походження (або фітопрепарати);

5. Гомеопатичні препарати; 

6. Інші (невелика категорія препаратів, які не вдалося віднести до жодної з наведених груп).

Також окремою категорією були визначені так звані БАДи (біологічно активні добавки). Ці препарати не є лікарськими засобами, але, тим не менш, на них українці витрачають значні кошти.

 

Лідери продажів у аптеках у 2018, 2019 та 2020 роках

Впродовж 2018-2020 років в ТОП-10 продажів були приблизно одні й ті ж препарати. Найбільше ж коштів українці витрачали на одні й ті ж препарати. Характерною тенденцією є те, що з 10 препаратів 3-4 препарати – це засоби, що не мають достатньої доказової бази щодо ефективності та безпечності (помічені в таблиці нижче зірочкою та виділені червоним.

Автори дослідження зазначають, що великою проблемою залишається той факт, що попри відсутність достовірних публічних науково підтверджених даних щодо ефективності та безпеки лікарських засобів, такі препарати містять в інструкціях до застосування інформацію про їхню ефективність та показання до медичного застосування. В окремих випадках інформація про ефективність навіть спростовується публічно наявними дослідженнями щодо ефективності діючих речовин таких лікарських засобів.

Ліки без доведеної ефективності, на які громадяни витратили найбільше коштів протягом 2018, 2019 та 2020 років

Найпопулярніші лікарські засоби з недоведеною ефективністю

До цієї категорії були віднесені лікарські засоби, в яких у таблиці нижче зазначена основна діюча речовина. Проте аналіз і вибірка препаратів до переліку здійснювалася за торговими найменуваннями, на які в цій категорії витрачалося найбільше коштів громадянами в аптеках.

** на позиції 3 та 6 два лікарських засоби, що позиціонують себе як противірусні з однаковою діючою речовиною, проте різних торгових найменувань

 

Найпопулярніші рослинні препарати

Серед рослинних препаратів лідерами стали: “Канефрон“, який призначається для комплексного лікування запальних захворювань сечовивідних шляхів, та “Сінупрет“, який, згідно з інструкцією до застосування, призначається при гострих та хронічних запаленнях придаткових пазух носа.

 

 

 

Найпопулярніші гомеопатичні препарати

Показово, що в рік пандемії в ТОП-10 засобів з’явилися “Енгістол” та “Оцилококцінум”, які були відсутні в переліку 2018 та 2019 років. Це, ймовірно, пов’язано з впливом пандемії COVID-19, оскільки обидва препарати позиціонуються виробником як противірусні.

Біологічно активні добавки та допоміжні засоби

До категорії БАДів належать продукти, які не є лікарськими засобами, приймаються внутрішньо і призначені для доповнення дієти. Це може бути будь-яка речовина, яку можна споживати з їжею. До допоміжних засобів належать засоби, які є супровідними та можуть застосовуватись як додаткові та допоміжні до базового лікування.

БАДи не є лікарськими засобами взагалі, проте обсяги їхнього продажу в аптеках постійно зростають. Особливо ринок БАДів збільшився у 2020 році в період пандемії COVID-19.

** До переліку увійшли препарати “Атоксіл” та “Аква Маріс“, які не є саме БАДами, а допоміжними засобами, які використовуються додатково разом з основним лікуванням. За методологією цього звіту, такі допоможні засоби об’єднано з БАДами в одну категорію.

 

Найпопулярніші БАД

 

 

Державні витрати

Загалом, згідно з дослідженням, у 2020 році держава вдвічі збільшила витрати на ліки у порівнянні з попередніми роками: до понад 15 мільярдів порівняно з 7,1 та 7,6 мільярда гривень 2018-го та 2019-го років відповідно.

 

2018 року держава витратила майже 144 мільйони гривень на ліки без доведеної або сумнівної ефективності та 656 тисяч гривень на гомеопатичні препарати й 7,3 мільйона на рослинні ліки.

2019-го держава витратила 151,5 мільйона гривень на ліки без доведеної або сумнівної ефективності та 501,7 тисячі гривень на гомеопатичні препарати й 7,5 мільйона на рослинні ліки. 2020 року держава витратила 130,5 мільйона гривень на ліки без доведеної або сумнівної ефективності, 425,3 тисячі на гомеопатичні ліки та 5,8 мільйона на рослинні препарати.

Так, наприклад, 22,8 мільйона гривень держава витратила на біологічно активні добавки та допоміжні засоби у 2020 році, що значно більше у порівнянні з 6,3 мільйона щороку у 2018 та 2019 відповідно.

Якщо витрати на закупівлях на ліки без доведеної ефективності щороку змінюються, то витрати на біологічно активні добавки та допоміжні засоби значно зросли у 2020 році.  Автори дослідження відмічають, що харчові добавки та БАДи не є лікарськими засобами та щодо них не поширюються правила та обмеження щодо закупівель (в частині обмеження Національним переліком основних лікарських засобів). Це дозволяє закупівельникам виділяти кошти на такі засоби та закуповувати їх. Водночас в умовах обмеженості державних ресурсів на закупівлю життєво важливих ліків для громадян, такі витрати в більшості випадків можуть оцінюватися як неефективні або навіть сумнівні.

Таблиця витрат державних закупівельників (переважно окремих закладів охорони здоров’я на центральному та регіональному рівні) на ліки без доведеної ефективності, рослинні, гомеопатичні препарати та біологічно активні добавки та допоміжні засоби

Зазначається, що аналіз ринку також демонструє значний ріст продажу в аптеках та в окремих випадках під час публічних закупівель лікарських засобів без доведеної або сумнівної ефективності, які протягом 2020 року різними способами промотували себе як препарати для протидії COVID-19, попри відсутність для цього належних підстав та доказової бази.

 

Тим не менш, ріст державних витрат, на думку авторів дослідження, очікувано зріс, адже у 2020 році Україна та світ зіткнулися з пандемією COVID-19.

Джерела інформації та методологія

Зазначається, що аналіз здійснено на основі:

– інформації про продаж лікарських засобів, біологічно активних добавок в Україні через аптечні мережі, даних про закупівлю лікарських засобів державою, які надані компанією SMD (ТОВ “Системні маркетингові дослідження”). Йдеться про комерційно доступну базу даних лікарських засобів від KOMnaHiiSMD, яка спеціалізується на маркетингових дослідженнях фармацевтичних ринків, бізнес-аналізі, прогнозуванні та консалтингу;

– публічно доступної інформації про лікарські засоби, що є в електронних базах наукових публікацій та на сайтах українських чи іноземних регуляторних органів: Міністерство охорони здоров’я України (moz.gov.ua), Державний експертний центр МОЗ України (dec.gov.ua), Департамент фармацевтичної діяльності – Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України “Державний реєстр лікарських засобів України” (drlz.com.ua), Euro­pean Medicines Agency (ema.europa.eu/en), Food and Drug Administration (fda. gov) та інших;

– інформації, отриманої з використанням агрегаторів інформації про клінічні дослідження та лікарські засоби (DrugBank, www.who.int,whocc.no/atc_ddd_ index/, clinicaltrials.dec.gov.ua, drlz.com.ua, clinicaltrials.gov);

– інформації з джерел клінічних протоколів: Infectious Diseases Society of Am er­ica (IDSA); Наказ МОЗ України від 02 квітня 2020 рогу №762 Про затвердження протоколу “Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)”; National Institutes of Health (NIH); COVID-19 Clinical m an­agement: living guidance; National Institute for Health and Care Excellence (NICE) (nice.org.uk); National Guideline Clearinghouse тощо;

– публікацій про пропозицію до використання препаратів для лікування чи профілактики коронавірусної хвороби COVID-19 у ЗМІ на офіційних сайтах установ;

– опублікованих рекомендацій Антимонопольного комітету України (АМКУ).

З повним текстом дослідження можна ознайомитися за ЦИМ посиланням

Головне фото – web.nszu.gov.ua, інфографіка – з документа дослідження