Оновлено: 15 Січня 2018, в 09:54
Під час фестивалю документального кіно про права людини у Вінниці глядачам показали близько 20 стрічок. Загалом покази відбулися у восьми районах області й вперше DocuDays UA побував у Ямполі з аншлагом у близько 70 глядачів, адже наразі масовим фестиваль ні у Вінниці, ні в регіоні назвати не можна.
Сьогодні, 12 січня, організатори DocuDays UA в області підбивали підсумки вже чотирнадцятого за рахунком мандрівного фестивалю документального кіно про права. Хоча для Вінниччини – це був десятий ювілейний, відтоді як фестиваль вперше тут розпочався.
Чим запам’ятався міжнародний фестиваль документального кіно про права на Вінниччині спочатку розповів регіональний партнер Андрій Сільченко:
- Фестиваль росте, з’являються нові люди, які приходять на перегляди, змінюється рівень дискусій, – каже пан Сільченко.
Загалом спікери відзначають, що якщо раніше доводилося «полювати» за глядачами, і були покази, де всього було лише двоє, то ситуація навіть змінюється, є люди, які вже відстежують новини про фестиваль та розклад показів. Хоча загалом назвати масовим мандрівний фестиваль організатори не можуть.
- DocuDays на Вінниччині відкрив нову локацію: ми вперше приїхали в Ямпіль. Там показували фільм «Війна химер» і це було дуже круто. Це було в кінотеатрі «Ювілейний». Я не знаю чи треба казати для преси, що там було дуже холодно. Але реакція людей… Люди після перегляду спочатку мовчали, потім офіційно оголосили хвилину мовчання, а вже потім почали обговорення.
Про емоційність і найбільші «відгуки» та реакцію вінничан на цей українській фільм про війну і стосунки підтвердила і регіональна представниця фестивалю Оксана Яцюк:
- «Війна химер» найбільший відгук – по мовчанню. У Вінниці також було, коли закінчився фільм всі сиділи і мовчали. Настільки це багатоплановий і глибокий фільм.
Нагадаємо, що у Вінниці кінострічки показували протягом грудня 2017-го року в різних локаціях, зокрема в книгарні «Є». Заклад, як майданчик для кінопоказів та після показових дискусій долучається до DocuDays UA уже четвертий рік. Минулорічна аудиторія теж часто вражала – 35-40 глядачів.
Загалом тут переглядали стрічки різної тематики, де можна було побачити, наприклад, глобальну проблему торгівлею китами і боротьбу жителів за громадський простір. Цікаво, що останній символічний для Вінниці, особливо на фоні активних обговорень в інтернеті, що будуватимуть на Соборній, 29. Про це, а також про турецький фільм «Audience Emancipated: Боротьба за кінотеатр «Емек» і дискусію «Кому належить міський простір: Вінниця» в рамках фестивалю розповів менеджер з комунікацій книгарні «Є» Олександр Вешелені:
- Це був чи не перший прецедент не формального громадського обговорення за законодавчими нормами, а живого формату розмови на широку загальну тему.
На думку Олександра, дискусія про громадський простір міста – ще раз підтвердила необхідність проведення таких обговорень, зокрема створення майданчиків для урбан-зустрічей.
А ще DocuDays UA-2017 на Вінниччині відзначився тим, що у Вінниці долучилися до підписання листа за права людини до Amnesty International, а в Хмільнику за кошти з районного бюджету для вчителів видали посібники про права людини.
Спікери наголошують, що фестиваль – прекрасна платформа для дискусій, «пігулка від сірості» і сподіваються, що з часом грудень у вінничан асоціюватиметься саме з цим кінофестивалем.
- Що ви робите в грудні? Дивитесь фільми про права людини, – проговорює як рекламний слоган пані Оксана про реакцію вінничан на щорічні грудневі мандрівні DocuDays UA покази.
А ще регіональні представники сподіваються, що 2018-й рік для фестивалю видасться ще кращим і анонсують деякі плани: розробити мапу, за допомогою якої глядачі знатимуть в який день і на якій локації відбуватимуться покази та які саме.
Фото автора, zmist.pl.ua
Дякуємо!
Тепер редактори знають.