Перевізники Вінниччини розповіли, чи будуть підвищувати ціни на проїзд та оновлювати автопарк

Сьогодні у Вінниці “Вінницька обласна об’єднана асоціація перевізників” розповіла, чи будуть перевізники Вінниччини підвищувати ціни на проїзд для населення, коли розпочнеться оновлення автопарку та як вони ставляться до моментизації пільг. 

Нова спілка, яка займатиметься забезпеченням організації пасажирських перевезень і створенням сприятливих умов для ведення транспортного бізнесу, була створена 16 лютого цього року, а першого березня її офіційно зареєстрували. До спілки входить 28 засновників. Метою діяльності організації є розвиток автомобільного пасажирського транспорту в області. Вони планують створити спільну платформу для співпраці на ринку пасажирських перевезень, аби створити якісний сервіс.

Сьогоднів області їздить близько тисячі автобусів і є майже 150 перевізників, 90% населених пунктів забезпечені транспортним сполученням, середня зарплата водія починається від 5 тисяч гривень.

Поки вінницькі “маршрутники” очікують на рішення міскої ради щодо підвищення цін на проїзд у маршрутних таксі, перевізники, які курсують в області запевняють – найближчим часом ціни не підніматимуть, хоча вже зараз працюють практично “в нуль”.

Власне сьогодні перевізники мають чимало проблем: позначилась економічна криза і як наслідок – неможливість підняття ціни на проїзд для населення, а також зношеність транспорту, відмова деяких перевізників обслуговувати ті райони, де дуже маленькі села і розбите дорожнє покриття.

• З 2014 року ціна на світло зросла в 4 рази, на газ в 7 разів, на запчастини – у 3,5 рази, а ціна на квитки лише вдвічі, – розповідає голова спілки перевізників Вячеслав Дарморос. – На сьогодні ми маємо повноваження піднімати ціну, але просто не можемо цього зробити, тому що зарплата населення, на відміну від усього іншого, не піднялась втричі.

Щодо автобусного парку, то 10 років тому оновлення рухомого складу в області становило близько 70-100 автобусів на рік. А вже з 2014 року лише деякі перевізники змогли оновити декілька своїх одиниць транспорту.

Все це спонукає перевізників шукати кошти і хоча поки що вони не збираються підвищувати ціни на проїзд, та все ж варіантів фінансування лишається небагато.

– Я думаю, що поступово підняття цін буде. У мене особисто є 65 робітників і вже сьогодні важко сплачувати податки. Тому підвищення цін буде, але мінімально. Ми вже понад два роки маємо право самостійно визначати та обгрунтовувати ціни, але розуміємо, що сьогодні у населення низька платоспроможність, – розповів Віктор Стецький. – Я свій останній автобус придбав у 2013 році і з того часу навіть не думаю про нові, тому що окупити автобус можна за вісім років, а конкурс на маршрут проводиться на п’ять років. При чому вже через три роки автобуси потрібно капітально ремонтувати.

До речі, перевізники зазначали, що не піднімали ціни на проїзд протягом двох років. Щоправда, це не зовсім так – ціни підвищувались. Це у коментарі Vежі пізніше підтвердив перевізник Сергій Кривешко: 

– Спершу ми роки два тому підняли ціну на 20% і ось нещодавно, десь перед Новим роком, також на 20%. Разом за два роки ціна зросла на 40%. Але, для прикладу, 480 тисяч коштував новий автобус десь до 2011 року, а тепер він коштує понад 2 мільйона.

Наразі рішення про необхідінсть підняття цін ще немає, але перевізники запевняють, що у будь-якому разі воно не перевищуватиме 20%.

Окремим “болем” перевізників є пільгова категорія населення. Розповідають, що, наприклад, із 30 місць в автобусі – 28 займають пільговики, які їдуть в інший район на роботу, а для того, щоб автобус зміг зібрати кошти хоча б на паливо необхідно, аби щонайменше 15 осіб придбали квиток.

Перевізники сподіваються, що монетизація пільгового проїзду вирішить цю ситуацію.

– Монетизація вже прийнята (ухвалено постанову Уряді – VежА), але її мають розробити місцеві органи влади. Піднімати тарифи на данному етапі ніхто не буде (але я вам говорю про область, а не Вінницю). Якщо ж монетизація дійсно запрацює – ціну, мабуть, не підніматимуть. Розумієте, пільгова категорія населення – це майже 50% усіх пасажирів. І якщо ця половина буде оплачувати проїзд – перевізник зможе заробляти, платити податки і ще й відкладати на оновлення транспорту.

– Я вам наведу приклад: водій відпрацював на маршруті, отримав зарплату і потім йде і також купує продукти для своєї сім’ї. І якщо він не може забезпечувати сім’ю, ми мусимо підняти йому зарплату, аби він не поїхав від нас працювати в Польщу. Бо вже є тенденція, що автобуси є, а їхати немає кому.

Місцева влада протягом двох місяців має самостійно розробити методику, за якою відшкодовуватимуть кошти за проїзд пільговикам. Ймовірно монетизація запрацює до початку червня, але все залежить від місцевих влад.

Проте, не все так погано. За словами Віктора Стецького, у них вже є підписані договори з Вороновицькою та Сокиринецькою ОТГ, селами Гавришівкою та Побережне, які відшкодовують перевізникам гроші за пільгові категорії населення, зокрема сплачують за проїзд учасників бойових дій, багатодітних громадян, афганців та чорнобильців.

– Ми з ними домовилися, уклали угоди. І вони дають людям проїздні талони з печаткою, згідно власної програми та розрахунків. Наприкінці місяця ми всі ці талончики складаємо разом, пишемо акт виконаних робіт і передаємо владі тих громад, які нам потім перераховують гроші. Це непоганий вихід із ситуації і місцеві громади повинні думати про своїх пільговиків.

До речі, є можливість не лише залишити ціну на сьогоднішньому рівні, а навіть зменшити. Перевізники пояснюють, що у квиток закладено 20% ПДВ, хоча пасажир не є не є платником ПДВ. Якщо вдасться на законодавчому рівні прибрати цей податок із вартості квитка – ціна для громадян стане меншою.

Щодо оновлення транспорту, яке цікавить пасажирів чи не більше, ніж самих перевізників, відповідь доволі проста – грошей немає. Лише один “Богдан” коштує 2,2 мільйона гривень, при чому самі перевізники вважають його не надто гарний автомобілем і, цитуючи одного з перевізників: “Для інформації скажу, що гіршої машини, ніж “Богдан”, я взагалі не знаю”. Перевізники запевняють, що якщо підвищиться платоспроможність громадян, згодом – дещо підвищиться вартість проїзду – лише тоді можна буде починати оновлювати автобусний парк.

Власне, поки що конкретних рішень нововстворенна організація ще не прийняла, але обіцяють робити все від них залежне, аби створити гарний сервіс та надавати якісні транспортні послуги.