1 лютого у Вінниці в готелі “Поділля” представники націоналістичної організації “Едельвейс” зірвали тренінг для журналістів, під час якого медійників мали навчити толерантно висвітлювати ЛГБТ-тематику.
Як стало відомо відразу з низки джерел, під час тренінгу на його спікера – запрошеного психотерапевта із Запоріжжя Олексія Зотова – здійснила напад група активістів з націоналістичної організації “Едельвейс”.
Так, кілька членів організації, більшість з яких із закритим обличчям, зайшли до зали, де відбувся тренінг, та вимагали його припинити.
Після цього один з нападників вилив на виступаючого рідину з пляшки (пізніше з’ясувалося, що то була олія) та обсипав пір’ям. За тим лідер “Едельвейсу” Роман Костишин – єдиний із відкритим обличчям – скинув зі столу стос паперу і група покинула залу.
За наслідками події правоохоронці зокрема відкрили кримінальне провадження за ст. 171 – “перешкоджання журналістській діяльності”.
«О 10:20 у тренінгову залу увійшли четверо чоловіків, одразу голосно говорячи, що така тема у нашій Вінниці, що таку тему обговорюють. Почали шукати організаторів, кричати «Хто тут організатори?» Троє чоловіків були з закритими обличчями. Один, який ніби був головним, був з відкритим обличчям, і він саме говорив з нами. Я одразу вийшла зателефонувати до поліції, і потім по відео бачила, що цей чоловік кричав, що не дасть пропаганді ЛГБТ бути у Вінниці, і облив маслом нашого тренера Олексія Зотова, який вів цей тренінг. Облив олією соняшниковою і посипав пір’ям», – розповіла представниця «Гендер Зед» Тіна Собко в коментарі “Радіо Свобода”
За інформацією організаторів тренінгу, відразу після цього вони викликали поліцію та написали заяву про злочин. Як повідомила одна з організаторок заходу Інга Фляжнікова, учасники тренінгу заявили про скоєння злочину, зокрема за ст.171 Кримінального кодексу – “Перешкоджання професійній журналістській діяльності”.
Попри те, що на відео не видно перешкоджання саме журналістам, у коментарі нашим журналістам Фляжнікова заявила, що таким вважає “залякування і моральний тиск”, а також те, що присутні в залі – студенти факультету журналістики. Крім того, з її слів, у залі була присутня журналістка, яка мала намір написати репортаж з тренінгу.
У зв’язку з тим, що представники “Едельвейсу” перешкодили проведенню тренінгу, Фляжнікова трактує це також як перешкоджанням професійній діяльності журналістці, адже вона фізично перебувала неподалік місця, де стався напад.
Як зазначила Фляжнікова, по прибуттю поліції 10 учасників тренінгу дали пояснення правоохоронцям. В результаті слідчих дій постраждалими було визнано два журналісти.
Пізніше поліція повідомила, що відкрила провадження за “журналістською” статтею Кримінального кодексу 171, а також за ч.2 ст.296 КК України (хуліганство). Крім того на офіційному сайті поліції повідомили, що “хід слідства взято на контроль керівником ГУНП Юрієм Педосом”.
Водночас представниця запрошеної організації “Гендер Z” Крістін Собко під час прес-конференції наголосила, що їм важливо, аби правоохоронці відкрили провадження за статтею, яка стосується злочинів, скоєних на ґрунті гомофобії:
“Для нас важливо, що це не просто хуліганство, зрив якогось заходу, що у цих нападників був точний мотив – це злочин на грунті ненависті, злочин на грунті гомофобії. Для нас важливо, щоб саме ця стаття була інкримінована, тому що в Україні наскільки я пам’ятаю, цю статтю зазвичай не інкримінують”, – цитує Собко видання “Депо”.
У коментарі Vежі речниця обласної поліції Анна Олійник повідомила, що провадження за ст. 171 відкрили на підставі поданих заяв. Дана кваліфікація є попередньою і в подальшому може бути змінена.
“Едельвейс”: “Криміналу в наших діях немає”
Ми також звернулися за коментарем до єдиного відомого учасника зриву тренінгу, лідера організації “Едельвейс” Романа Костишина.
У коментарі Vежі Костишин пояснив, що націоналісти виступають за “традиційні цінності”, проти “лгбт і содомітів” та зазначив, що учасники організації не хочуть, “щоб нашим дітям пропагували це та навязували”. Крім того координатор “Едельвейсу” повідомив, що місце проведення заходу їм було відоме з власних джерел.
– Ми не шкодуємо за вчинене і переконані, що криміналу в наших діях немає, – вважає Костишин.
Того ж дня увечері на телеграм-каналі “Едельвейсу” з’явилося повідомлення про затримання Костишина людьми у цивільному. У коментарі Vежі Роман Костишин повідомив, що затримання відбулося ввечері у Вінниці в районі ГПЗ. З його слів, група людей в цивільному “заламала” його, посадила в цивільні “Жигулі” та відвезла в управління обласної поліції на вул. Театральна, 10.
Там у нього відібрали мобільний телефон і вручили повістку на вівторок, 4 лютого. Зі слів Костишина, затримання відбулося в незаконний спосіб, без понятих і складення протоколу. Як видно з фото повістки, Романа Костишина викликано в поліцію в якості свідка.
Захід не охороняли попри заяву організаторів?
Серед іншого, організатори тренінгу вже після нападу заявили, що зверталися до правоохоронців з проханням забезпечити охорону заходу з огляду на потенційні загрози від праворадикальних груп. Проте, з їхніх слів, поліція такої охорони не надала, а натомість заперечила про надходження заяви з таким проханням.
“Ми направляли офіційного листа до поліції, щоб забезпечили правопорядок під час проведення тренінгу. Але поліції не було і сталося те, що сталося. Одразу ми викликали працівників поліції, які нам сказали, що ніякої від вас заяви про забезпечення правопорядку не було. У понеділок нас запросили на зустріч з керівництвом поліції області», — розповів один з організаторів тренінгу, журналіст Влад Боднар у коментарі “Громадському”.
На запитання Vежі про те, чи справді надходила така заява до поліції від організаторів тренінгу і якщо так – чому правоохоронці не змогли забезпечити громадський порядок під час заходу, речниця поліції Вінниччини наразі не змогла відповісти.
У зв’язку з цим другий день тренінгу вирішили скасувати через небезпеку повторного нападу.
Чи є зрив тренінгу перешкоджанням діяльності журналіста?
На наш подив, отримавши від журналістів Vежі просте запитання, “що саме заявниками було розцінено як перешкоджання саме журналістській діяльності?”, одна з організаторок тренінгу Інга Фляжнікова відреагувала досить агресивно.
Передусім, пані Інга ретранслювала фейкову інформацію, раніше озвучену проросійським блогером Анатолієм Шарієм, про те, що “Вежа” не є ЗМІ” та не має свідоцтва про держреєстрацію як суб’єкта інформаційної діяльності”.
При цьому пані Фляжнікова підкреслила, що даний факт став їй відомим в результаті її діяльності як “журналіста-розслідувача”.
Це виглядає особливо дивним з огляду на те, що “Вежа” зареєстрована як інформаційна агенція вже понад три роки – з вересня 2016 року.
Ця інформація є відкритою і дізнатися її може будь-який громадянин, не кажучи вже про “журналіста-розслідувача”. Але залишимо це в площині рівня компетенції пані Фляжнікової.
Проте поруч з цим Інга Фляжнікова звинуватила “Вежу” в “співпраці з організацією нападників”, що також є нічим іншим, як ретрансляцією наклепів, спродукованих раніше блогером Шарієм. Однак головною тезою жінки стало те, що “ймовірно, ваша задача зробити інформаційний вкид про те, що цей напад не має відношення до журналістської діяльності”.
В цьому випадку пані Фляжнікова справді дивиться в корінь і саме на цих словах варто зупинитися окремо.
Той факт, що подію поліція кваліфікувала за ст. 171 Кримінального кодексу, справді викликає запитання. Тобто напад на психотерапевта, який виступав перед журналістами, організаторами тренінгу та поліцією розцінено як перешкоджання саме журналістській діяльності.
Нагадаємо, що згідно з трактуванням організаторів тренінгу, перешкоджанням журналістській діяльності вони вважають “моральний тиск” на студентів факультету журналістики, які стали свідками інциденту. А також те, що на заході була присутня журналістка, яка мала намір висвітлити цей захід пізніше.
Проте подібні аргументи виглядають, щонайменше, нелогічно. Адже за подібною логікою, будь-які конфлікти, які висвітлює журналіст, можна також кваліфікувати як скоєння злочину за ст. 171 Кримінального кодексу.
Припустимо, журналіст отримує редакційне завдання зробити репортаж з мітингу. Під час цього мітингу відбувається сутичка з опонентами, поліцією, або ще з кимось, свідком якої стає журналіст. Проте замість того, щоб описати цю подію в репортажі та донести інформацію для суспільства (що є функцією журналіста), він трактує це як порушенням його журналістських прав та звертається з цим до поліції.
Інша справа, якби під час такого нападу постраждав журналіст. Але на відео з вінницького тренінгу ми не бачимо, аби постраждав будь-хто з журналістів: усі учасники тренінгу спостерігають за подією, а об’єктом нападу стає виступаючий – психотерапевт. Лише одна особа – Інга Фляжнікова – намагається втрутися в сутичку, проте її не все одно не чіпають.
Цікаво, що закон чітко визначає підстави, що саме варто розцінювати як перешкоджання законній професійній діяльності. Наводимо текст ст. 171 повністю:
“Стаття 171.Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
1. Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності –
караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю –
караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.
3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, –
караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого”.
Що саме відбулося під час тренінгу серед наведених у ст. 171 порушень – залишається відкритим питанням. Читач може самостійно зробити висновки, переглянувши відео нападу.
Про подвійні стандарти
Чому ж тоді поліція відкрила провадження саме за ст. 171?
Ми проконсультувалися з цього питання з медіаюристом Інституту масової інформації Алі Сафаровим. З його слів, поліція вчинила правильно, відкривши провадження саме за тією статтею, яку вказав у зверненні заявник. Пізніше слідчий, за результатами слідчих дій, зможе змінити кваліфікацію. Водночас медіаюрист був здивований ситуацією, коли поліція відразу відкрила провадження за ст.171 ККУ, адже зазвичай в Україні подібного не відбувається.
Адже найчастіше поліцейські вперто ігнорують факти перешкоджання журналістській діяльності, намагаючись звести все до “хуліганства”, “заподіяння тілесних ушкоджень” абощо, старанно уникаючи зважати на особу та умови, за яких було заподіяно такі “легкі тілесні”.
Яскравим подібним прикладом став випадок у Вінниці 2017 року за участі тоді ще телеведучого, а нині – депутата від “Слуги народу” Миколи Тищенка. Тоді охорона майбутнього нардепа грубо перешкоджала проведення зйомки журналістам, вибивали з рук камери та погрожувала. Усе це було зафіксовано на відео та передано правоохоронцям.
Однак вінницька поліція так і не побачила в цьому жодного перешкоджання діяльності журналіста, офіційно кваліфікувавши це як “непорозуміння”.
В іншому випадку – коли відбувся напад прихильника партії Шарія на редактора “Вежі” – поліція також спершу відкрила провадження за “легкі тілесні”, попри те, що журналіст наголошував саме на злочині, напряму пов’язаному з журналістською діяльністю. І лише пізніше справу перекваліфікували.
Цього ж разу ми спостерігаємо зворотню ситуацію: коли за фактом конфлікту, де сторонами виступили психотерапевт та громадські активісти – і аж ніяк не журналіст – відразу відкрито провадження за “журналістською” статтею.
Від редакції:
В даному випадку ми виносимо за дужки ставлення до суті конфлікту між двома групами. Проте думка про подвійні стандарти в цих ситуаціях напрошується сама собою. А крім того виникає небезпека спекулювання темою “перешкоджання журналістам” у випадках, які до такого перешкоджання можуть не мати жодного стосунку.
Це особливо небезпечно для професії, адже може призвести до нівелювання та дискредитації цієї, ключової для забезпечення свободи слова в Україні, статті Кримінального кодексу. Статті, яка завжди лякала нечесних чиновників та ворогів вільної преси. Порушення справ за такою статтею завжди було дуже важко добитися. А коли це таки ставалося, то сприймалося як перемога всім журналістським середовищем.
Сьогодні ж, через подібні прецеденти, значення реального, а не надуманого перешкоджання журналістській діяльності може бути розмитим та знеціненим. А ст. 171 Кримінального кодексу може перетворитися з важеля захисту журналістів на елемент шантажу. Що зрештою вдарить по всій медійній спільноті та репутації журналістської професії взагалі.
Відтак ми, не применшуючи вини нападників та страждань потерпілих, сподіваємося що держава в ообі поліції надасть ситуації адекватну правову оцінку.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.