Об’єкт “Штайнбрух”: історія вінницької ставки “нациста №2”. ФОТО

21:26
Автор: Микола Геркалюк
Become a Patron!

Оновлено: 26 Травня 2021, в 10:54

Командувач військово-повітряних сил Третього Райху Герман Ґерінґ, як і його фюрер, побудував собі ставку на території Вінницької області.

В наш час від неї мало що залишилось: насипи для залізничних колій, залишки фундаментів та рештки споруд, які мали забезпечувати управління силами Люфтваффе під час ведення бойових дій на Східному фронті Другої світової війни.

Зібрані в цій статті факти опираються на дослідження вінницьких істориків Бориса Коляди, Павла Усатого та Віталія Скибенка.

З просуванням солдатів Вермахту та їхніх союзників углиб території тогочасного СРСР, в нацистського командування виникла потреба перебувати ближче до лінії фронту – це було необхідно для управління військами. З цією метою для Адольфа Гітлера в жовтні 1941 року почали будувати комплекс укріплених споруд в лісі неподалік від Вінниці. Невдовзі ставка отримала назву “Вервольф” (в перекладі з німецької – вовкулака) і саме під такою назвою вона відома і в наш час. Командувач Люфтваффе Герман Ґерінґ, так званий “нацист номер два”, теж потребував місця, звідки могло б здійснюватись управління німецькими повітряними силами. Власне, це і стало причиною появи в лісах Калинівського району об’єкту під назвою “Штайнбрух” (в перекладі з німецької – каменярня) – ставки Ґерінґа.

Читайте також: Ставка “Вервольф” під Вінницею: місце, де Гітлер втратив ґлузд

Герман Ґерінґ – політичний та військовий діяч Третього Райху, вважався другою людиною після Гітлера в нацистській партії. Займав посаду райхсміністра авіації. Водночас був ще міністром-президентом Пруссії, райхсштатгальтером Пруссії, райхміністром лісового господарства, а також райхсмаршалом Люфтваффе. В квітні 1945 року намагався захопити владу в Третьому Райху. Натомість Гітлер наказав його заарештувати і позбавив усіх титулів, нагород та посад. Зрештою, Ґерінґа заарештували союзники. Його засудили до страти через повішення, проте Ґерінґу вдалося покінчити життя самогубством, проковтнувши капсулу з цианідом. Його прах скинули в сміттєву яму.

Місцем для майбутнього укріпленого об’єкту обрали ліс на північ від Вінниці. В наш час це територія Котюжинецької сільської ради, за 500 метрів від залізничної станції Гулівці. Будівництво розпочали в грудні 1941 року. Роботи виконувались так званою “організацією Тодта”, що являла собою військово-будівельне утворення і відповідала за будівництво різноманітних об’єктів до та під час Другої світової війни. Також до робіт залучили військовополонених та жителів довколишніх сіл.

АТМОСФЕРА

Зараз це – майже звичайний мішаний ліс, значною мірою забруднений побутовими відходами, які скидають прямо у вирви в землі. Адже всі багатотонні залізобетонні споруди ставки були знищені потужними вибухами, які влаштували нацисти під час відступу. Складно уявити, скільки на це пішло вибухівки та якої сили були розриви, дивлячись на хаотично розкидані величезні брили колишніх бункерів, що трапляються по всьому лісу в найнесподіваніших місцях.

Це місце відрізняється від решти ставок часів Другої світової, зокрема розташованих на Вінниччині. Передусім тим, що рештки бункерів у своїй абсолютній більшості не розмальовані графіті, а натомість поросли мохом та грибами.

Взагалі складається враження, що перебуваєш не на колишньому високотехнологічному об’єкті нацистської Німеччини, а десь в загубленому місті інків чи ацтеків у джунглях. Дуже загубленому і дуже зруйнованому. До сучасності повертає лише розкидане всюди пластикове сміття, побита кераміка (сучасна) та неймовірний сморід, який надходить з будівлі, розташованої зразу за лісосмугою.

Атмосфера на території ставки – особливо похмурого та вітряного осіннього дня – досить моторошна. Попри близькість до села, за тривалий час ми не помітили в лісі жодної живої душі. Натомість постійно чути скрип старих дерев, над головами кружляють та видають характерні звуки великі круки та шуліки, а під ногами часто трапляються кістки тварин.

ІСТОРІЯ СТАВКИ

Ставку Ґерінґа будували у вигляді станції для потягів командування. Її розташували довкола трьох залізничних гілок, які з’єднані із залізничним шляхом Вінниця – Козятин.

 

Три залізничні гілки були орієнтовані з півночі на південь. Західна була найкоротшою, близько 300 метрів, та закінчувалась бункером-бомбосховищем.

Схема розміщення об’єктів на території колишньої ставки. Фото: https://komariv.livejournal.com/13857.html

– Товщина стін – 2,5 метри, товщина перекриттів – 2,6-2,8 метрів. Неподалік від західного бункеру є вирва від вибуху діаметром 10 метрів, в яку впав шмат перекриття. Це свідчить про те, що спочатку відбувся вибух, який утворив цю вирву, а вже потім підривали бункер. На місці вирви перебувала легка споруда, слідів якої не залишилось, – йдеться в описі ставки Ґерінґа в блозі дослідника Бориса Коляди.  

Всього на території ставки було два бункери. Другий розташували поблизу центральної залізничної колії. Її довжина складала близько 500 метрів та вела до платформи. Східну колію (близько 350 метрів) розташували неподалік від центральної, вона закінчувалась глухим кутом.

Бункери були потрібні тільки на випадок ворожої атаки. Управління військами здійснювалось з потягу Ґерінґа або ж зі штабного потягу Люфтваффе. Оскільки робота велась у вагонах потягів, то будівлі не території об’єкту були потрібні для забезпечення його життєдіяльності.

Герман Ґерінґ та Адольф Гітлер

В південно-західній частині ставки ймовірно були розміщені автостоянки. Поряд є залишки фундаменту з двох невеликих (1,5 метри) Т-подібних бетонних хрестовин, відстань між ними 5 метрів. По периметру об’єкту проклали кільцеву дорогу. Також там проклали ще один автомобільний шлях, який перетинав ставку з півночі на південь. З території ставки дорога вела на трасу Вінниця – Житомир.

– Між західним і центральним насипами була розташована будівля з підвалом. Враховуючи, що звідти протягнули кабелі, це міг бути пункт зв’язку, – йдеться в дослідженні Бориса Коляди.

Значна частина обладнання для зв’язку була розташована в потягах. Підземні споруди на території ставки слугували для підтримки апаратури зв’язківців у потягах. Ставка Ґерінґа була з’єднана зі ставкою Гітлера 20-парним броньованим кабелем. Один або декілька вагонів потягу Ґерінґа, а також потягу Люфтваффе були обладнані потужними радіостанціями.

В липні 1942 року будівельні роботи завершились і об’єкт під назвою “Штайнбрух” був готовий до використання. Протягом близько півтора року, до грудня 1943 року, він був ставкою Ґерінґа. Територію ставки ретельно замаскували, за її охорону відповідала група таємної поліції “Ост”, якою керував начальник служби безпеки “Вервольфу” Ганс Раттенхубер. Що саме там відбувалось протягом цього часу, коли саме там з’являвся Ґерінґ та які рішення приймав, на жаль, не відомо. Навідміну від “Вервольфу”, історія “каменярні” райхсмаршала Люфтваффе мало досліджена.

Після того, як стан справ на Східному фронті змінився і Вермахт почав відступати, було прийнято рішення знищити “Штайнбрух”. В грудні 1943 року звідси вивезли все обладнання і, ймовірно, підірвали приміщення. Що не встигли знищити нацисти зруйнували радянські війська та час. В наш час залишки колишньої ставки розташовані на території Козятинського лісництва. Це, переважно, величезні кам’яні брили та залишки фундаментів будівель. Також збереглися залишки дороги, прокладеної ще в дні будівництва об’єкту. Поруч з лісом, залізницею щоденно проїжджають тисячі людей, але мало хто здогадується, що відбувалось в цій місцині близько 70 років тому. Якщо колишня ставка Гітлера стала популярним туристичним об’єктом, то про ставку “нациста номер два” знає досить мало людей.  

ЯК ДІСТАТИСЯ

Знайти ставку досить просто за навігатором: з Вінниці до Гулівців їхати близько 43-ох кілометрів по Житомирській трасі.

З Києва – 237 кілометрів, що займе орієнтовно три години або трохи більше.

Щойно заїдете в село – повертайте на другому повороті ліворуч: за кілька десятків метрів побачите металевий шлагбаум – закритий на замок і “хату лісника”, повз яку пролягає лісова дорога, споруджена ще військовополоненими нацистів. Рухайтеся по ній і саме вона приведе вас до решток потужного бункера “нациста #2”.

Читайте також: Ставка “Вервольф” під Вінницею: місце, де Гітлер втратив ґлузд

Артефакти Вінниці: об’єкт “Скеля”

Фото Ольги Мірошниченко

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.