У рамках свого візиту до Вінниці, представники Інституту історії України підписали угоду про співпарцю із Донецьким національним університетом ім. В. Стуса. Відтепер науковці та студентство університету матиме підтримку та допомогу у своїх наукових роботах. Разом з тим, науковці намагалися знайти, як повернути окупований Донбас до України.
Хоча Інститут історії України має подібні угоди із багатьма університетами України, у Вінниці поки домовилися про співрацю лише з ДонНУ.
За словами ректора університету Романа Гринюка, ця угода не стільки початок співпраці між закладами, скільки її відновлення.
- Наш університет починався саме з історико-філологічного факультету і сьогодні нашому історичному відділенню вже 80 років. Ми завжди певним чином співпрацювали з Інститутом історії, але хочемо саме завдяки підписанню угоди і врахуванням нових реалій почати більш активно співпрацювати. Зрозуміло, що ця угода відзначає основні напрямки співпраці наших науковців та викладачів і для студентів, які зможуть користуватися здобутками Інституту.
Його слова підтвердив завідувач відділу української історіографії Інституту історії України Олександр Удод та зазначив, що з підписанням цієї угоди вони також утворили у Вінниці осередок української академії історичних наук.
- Цією угодою ми хотіли підкреслити, що Донецький національний університет, який сьогодні у Вінниці, був і є українським і є частинкою освітнього простору України. Перше, що ми запропонували нашим колегам із ДонНУ – це той ресурс (а він, повірте, гігантський), весь наш науковий потенціал стає у розпорядженні викладачів та студентів ДонНУ. Інша сторона нашої роботи і в тому, щоб привернути увагу держави, влади, громадськості до проблем науки академічної та освітньої.
Представники Інституту історії передали до бібліотечного фонду університету декілька книг та наукових напрацювань, а також взяли участь у засіданні «круглого столу», де обговорили проблему «деокупації» Донбасу.
Модератор круглого столу та кандидат історичних наук Антон Лягушін розповів, що «круглий стіл» зібрали, аби почути думку науковців та висвітлити проблему, зокрема через погляд істориків із Донецька. Адже сьогодні суспільству необхідно знайти спосіб деокупації та реінтеграції регіону, повернути його до нормального життя.
Дослідниця історії терору на Донбасі Лариса Якубова зазначила, що війна триває не лише територіально, а й всередині самого суспільства. На її думку, ситуація на Донбасі – це привід, щоб задуматись, що наша країна робить не так. Разом з тим, дослідниця вважає, що головне завдання України на найближчі роки – це перш за все залишитися країною, а не окремим етносом.
- Нам потрібні нова Україна, новий Донбас та Крим, ми не можемо відтворювати радянську систему управління та суспільства. Катастрофа в тому, що у нас немає сил, аби відтворити країну на нормальному рівні. Українці з різних регіонів мають зрозуміти, яку країну ми будуємо: або ми разом йдемо у майбутнє, або нас з’їдять поодинці.
Науковці порівнювали Україну із дитиною, яку роками нікуди не випускали, нічого не дозволяли, а у 20 років просто випустили у самостійне життя, але як жити – необхідно навчитися самим. Історики зазначили, що наша країна відстає від провідних європейських країн на 70 років і якщо не рухатись вперед, то це нас просто відкине у ХІХ століття.
Після нетривалих дискусій фахівці все ж повернулися до питання як будувати «новий Донбас» і що ж тоді робити зі старим.
- Розумієте, історія України ширша, ніж ОУН-УПА, Бандера, революції тощо. Так само історія Донбасу ширша лише за період індустріалізації. Нам необхідно займатися тим, щоб людина прийняла історію, як частину себе. Це має бути історія людей, яку необхідно знати всю, як вона є, і нічого не вигадувати.
На думку інших науковців, інформаційна пропаганда на Донбасі полягає у тому, що вона будується на радянському прикладі і у свідомості людей формується на знайомих асоціаціях. Зокрема, на білбордах на окупованому Донбасі можна побачити радянську стилістику чи заклики і, як у колишні часи, сьогодні ці заклики теж працюють заради мобілізації населення. Разом з тим, українців асоціюють із нацистами, будуючи у свідомості мешканців Донбасу уявлення про «чисте зло», яке необхідно перемогти.
Інші історики визначали модель аналізу ситуації навколо окупованих території. Зі їх словами є три рівні вирішення проблеми: цивілізаційний, міждержавний та громадянський.
- Перший – це зіткнення двох цивілізацій – європейської та євроазійської. Другий рівень – це конфлікт безпосередньо України та Росії. Досвід демократичного державотворення в Росії не набагато більший, ніж у нас, а, можливо, навіть менший. А третій рівень – це рівень громадянського конфлікту. Навіть у різних районах Донбасу є різне розуміння війни. Наше завдання – вийти на нормальний цивілізаційний рівень вирішення проблем. От, для прикладу, заборона Президента України ресурсів «Вконтакте» та «Однокласники». Це не лише міждержавний конфлікт. Людям не цікаво, скільки там ще чого заборонили, для них важливі ці соц.мережі. І тут є цивілізаційний конфлікт, тому що в Європі заговорили про заборону свободи слова та вибору в Україні. До того ж, є громадянський конфлікт, тому що людям незрозумілий закон, який їх обмежує. Тому влада, перш ніж приймати такі доволі жорсткі рішення має подбати про те, щоб вирішити проблему на всіх рівнях.
Декан історичного факультету ДонНУ Юрій Теміров в свою чергу розповів про те, що у 2013 році вони проводили соціологічне дослідження про стереотипи та питали мешканців Донбасу про те, що вони асоціювали з Батьківщиною. Тоді переважна більшість – близько 39% – відповіли, що це Україна. На другому місці був Радянський Союз (27-29%), менше 20% асоціювали Батьківщину із Донбасом, а за Росію відповіли близько 5% населення.
Таким чином, на завершення «круглого столу» фахівці вирішили, що без повного переосмислення українцями своєї країни та самих себе повернення Донбасу неможливе.
- Деокупація – це не лише звільнення території. Це ще деокупація мислення, яке стосується не лише Донбасу, а й мешканців Києва, Вінниці, інших міст. На мій погляд, необхідно чітко дати відповідь з приводу повернення людей. Я думаю, що треба буде вирішувати питання політичної нейтралізації тієї частини населення Донбасу, яких не можна буде змінити з точки зору їх цінностей. Їх просто потрібно буде обмежувати в політичних та громадянських правах. Якщо ми хочемо у майбутньому уникати різних негативних наслідків маніпуляції, нам необхідно ще зі школи вчити громадян розбиратися в інформації, а не просто її споживати, – підсумував декан історичного факультету ДонНУ Юрій Теміров.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.