Його роботи не часто можна побачити на виставках в Україні, а присутність самого митця в залі також додає свого шарму. Філософія та глибина думок, яку він транслює розмовами, відчувається і на картинах.
Учора, 19 квітня, в приміщенні Вінницького обласного художнього відкрилася виставка відомого у всьому світі українського художника Івана Марчука. На відкриття завітала велика кількість чиновників, мистецтвознавців, духовенства та митців.
Іван Марчук — український живописець, народний художник України, лауреат Національної премії імені Т.Г. Шевченка, геній, котрий у 2007 році потрапив до рейтингу 100 геніїв сучасності за версією британського The Daily Telegraph. Доробок митця налічує близько 5000 творів ,понад 150 персональних, близько 50 колективних виставок.
Серед квітів, чоловіків у костюмах та жінок у сукнях і на підборах, художник виглядав як персонаж із українських казок — сивий, в звичайному одязі, стильних окулярах і з посмішкою .
Відкриття виставки приурочили до другої річниці відкриття Почесного консульства Республіки Молдова у Вінниці. Почесний консул пан Михайло Куницький відразу поділився історією знайомства та розповів, що Іван Марчук багато чому його вчить:
—Кожне спілкування з ним це виняткова подія, яку обдумуєш дуже великий проміжок часу, намагаєшся осягнути що він сказав. Це унікальна, глибока і велика людина. Ми з Іваном Степановичем сьогодні їхали разом з Києва і в дорозі багато говорили. Десь він щось розповідав, щось показував, чомусь повчав, намагався допомогти зрозуміти певні речі, хотів, щоб я сам подумав. І я хочу, щоб поки можна, ви насолодилися спілкуванням з живим генієм. У Світі 8 мільярдів осіб, ця людина входить в 100 живих геніїв. Це варто того.
Надзвичайний і повноважний посол Молдови в Україні Руслан Болбочан також додав, що йому надзвичайно приємно бути на відкритті цієї виставки, яка водночас була приурочена другій річниці відкриття консульства Республіки Молдови у Вінниці.
Голова Вінницької ОДА Валерій Коровій позитивно відгукнувся про роботи митця та сказав, що під час їхнього перегляду душа і серце наповнюється позитивною енергією і є відчуття піднесення, що ми свідки такої виставки:
—Мистецтво формує речі, які не можна описати ніякими словами. Це те, що має сакральний зміст, що передається з покоління в покоління, це код нації. Україна багатюща країна на таланти і на талановитий народ. Чому такий талановитий народ падає, а потім підіймається?
Валерій Коровій також додав, що йому дуже імпонує твердження Івана Марчука про те, що йому хотілося би більше насолоджуватися красою навколо і відпочити, але якщо би він постійно тільки цим займався, то не зробив би стільки великих робіт.
—Насправді у цьому дуже великий зміст нашого життя. Потрібно просто любити, творити і дуже любити свій український народ, — зазначив голова ОДА.
Окрім цього він подарував митцю відзнаку «Кращий художник України», а Володимир Козюк висловив свою подяку Івану Марчуку за його вклад і розвиток українського мистецтва у світі.
Окрім цього, привітали Івана Марчука директор департаменту культури Вінницької міської ради Максим Філанчук, Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці Дамян Цярцінські, а також митрополит Вінницький і Барський Симеон.
Під час урочистостей художник регулярно отримував квіти та слова подяки за приїзд. Сам ж він скромно очікував, коли зможе розповісти коротко свою історію.
«Вічний мандрівник, прикутий до мольберта»
Іван Марчук ставши на центр майже вщент заповненої зали, в якій, на жаль, таким чином важко було роздивитися частину картин, розпочав свою промову із того, що має певний список областей України, в яких ніколи не був:
—Я об’їздив десятки різних країн і Вінниця входила в дев’ятку обласних центрів, де я ще не був. Я думав – чому так? Я подумав, що і Вінниця про мене не думала сильно. Там, де я був, там мене просили. Не я прошу, а мене просять, а я тоді йду назустріч. Дарую людям насолоду, дарую радість, приємний захід. Мистецтво — це те, що робить людей добрими, дуже добрими людьми. В нас цього дуже бракує. Дуже дякую консулу Михайлу за це. Це такий чоловік, що вперся і все, маємо зробити виставку.
Далі художник розповів чому переїхав до Сіднею, а згодом до Канади та Нью-Йорку, адже довгий період Марчук жив та працював за кордоном і повернувся лише у 2001 році.
—Працював я несамовито. 365 днів в році і чорний календар. Але мені хотілося, я людина зятята, я людина ненаситна. Як писали мої друзі, вічний мандрівник, прикутий до мольберта. І воно так і є, і вже коли я повернувся в Україну, думав, що повертаюся в нормальну країну. Сумно мені стало в Нью-Йорку одному. Працював я шалено, але для творчості ця тюрма мені була дуже потрібна. Казав, що якщо в совєцкі часи мене б посадили в тюрму, то я намалював би значно більше.
Основною своєю місією Іван Марчук вважає — радувати людей по всьому світу і знайомити їх з Україною. В останні роки він цим і займається, адже виставки проводилися в багатьох країнах та на різних континентах. З посмішкою художник загадує, як в студентські роки мріяв побувати в Тайланді та вже в дорослому віці таки здійснив свою мрію.
Бідкається митець лише тому, що в Україні досі немає музею, а теперішні умови не дуже спонукають його до нової творчості.
—Я кажу: Господь Бог дарує людині талант, великий талант і ти мусиш цей талант віддати людству. Якщо в Україні дуже поганий ґрунт для проростання талантів, то Україна народжує найбільше талантів на квадратний метр у світі. Але як кожна квітка потребує, щоб її поливали, щоб вона проростала та цвіла, та ще й дарувала аромат, потрібно шукати ґрунт, де талант може прорости і такі ґрунти є за межами України, — говорить художник.
—Україна направду не хоче. Я кажу різним чиновникам, що є у світі музей Ван Гога, весь світ приїздить в цей музей, мільйони щоденно пливуть в казну Амстердаму, так зробіть вже музей, я знаний у світі, зробіть музей, невже не хочеться, щоб весь світ приїздив в Україну і привозив ці грошенята? Ні, не хочуть. Прийдеться оголосити конкурс на країну, яка захоче зробити мій музей, а таких вже багато. Даю вам 100-200 робіт і нехай до вас приїздить весь світ.
Як мандрівник, художник мріє про те, щоб більше картин «ходило» по світу. Але наразі він мало малює не через виставкову діяльність, а через не можливість вільно та спокійно працювати.
— Моя творчість особливо потребує втечі і втечі такої, що ти повинен зосередитися. Бо картини я роблю дуже трудомісткі і дуже мудрі, а тому потрібна певна ізоляція і щоб навколо був абсолютний спокій. Щоб я не виходив на вулицю і злився, бо доводиться на кожному кроці бачити негатив. Але я маю що сказати, маю що робити, фантазія моя безмежна.
Про фантазію та творчий шлях вінничани створили фільм про Івана Марчука, де художники та мистецтвознавці розповідають про феномен художника, а він сам доповнює цю міні-стрічку філософськими цитатами.
Окрім цього, вінницька дирекція «Укрпошти» разом із Музеєм марки створили спеціальні марки із картинами митця, а також конверт із його портретом.
Унікальний сюрреалізм і реалізм в творчості Івана Марчука
Другий поверх художнього музею перетворився на окрему галерею для картин Івана Марчука, які можна буде побачити тут ще впродовж місяця. Просторі кімнати та коридор, багато світла і символічне розташування циклами. Сам митець, коли зайшов в приміщення, відзначив, що тут дуже просторо і світло.
—Гарно так, — замріяно сказав Іван Марчук.
Насправді ж його роботи неможливо сприймати поверхнево — ти вдивляєшся в кожну деталь, кожен мазок пензля і спочатку не віриш, що це могла створити людина.
Здалеку картини здаються дуже об’ємними та реалістичними. Особливо із серії, де зображені пейзажі. Працюючи в особливій техніці пльонтаризм, митець ніби дійсно вплітає у свої картини особливі світи. Де кущі виглядають, як справжні, а місячне світло сяє із картини і здається, навіть освітлює кімнату.
Деталі на кожній картині — це гра світла, тіні і глибини. Іван Марчук на кожній картині створює атмосферу таїнства. Це може бути закинута хатина або ж абстракція, але всюди ти впізнаєш почерк художника.
Картини, до речі, часто відрізняються різними циклами, де художник, окрім різного матеріалу, використовує і різні стилі.
В нього чітко прослідковуються гіперреалістичні пейзажі, сюрреалістичний космізм, абстракціонізм, реалізм та модерн.
Подекуди картини Івана Марчука виглядають дещо моторошними за рахунок використаних символів — кістки, зів’ялі квіти, кістки риби, що випадають із груш. В образності та химерності його частково можна порівняти із Далі.
Проте філософія Івана Марчука має український підтекст. У його картинах багато споглядання за розкладанням матерій, думок про стан речей та суспільства та сакральності.
Від напівтемних картин із проблисками світла (свічками, місячним сяйвом) він переходить до яскравих модернових абстракцій.
У всіх цих картинах різних Іван Марчук: щасливий, вдумливий, піднесений та сумний і дещо депресивний. Проте, світло ховається у кожній із його картин, навіть, якщо спочатку здається, що там суцільна темрява.
Виставка триватиме до 19 травня включно у Вінницькому художньому музеї за адресою вул. Соборна, 21. Вартість квитка для дорослих – 20 гривень, для дітей – 10 гривень.
Фото Андрія Завертаного
Дякуємо!
Тепер редактори знають.