У Вінниці сьогодні, 22 січня, відбулося одразу декілька акцій із вшанування пам’яті Кіборгів, які загинули під час оборони Донецького аеропорту. Покласти квіти до мультимедійної стели на площі Європейській прийшли зокрема рідні загиблих та військові, які боронили ДАП.
Нагадаємо, що наприкінці січня Україна відзначає річницю одного з найзапекліших боїв російсько-української війни – битви українських “кіборгів” за ДАП. Бої за цей об’єкт тривали 242 дні – 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року. Тоді бойовики штурмом зайняли частину аеропорту, вимагаючи від українців скласти зброю та звільнити адміністративні будівлі. Добровольці, десантники, розвідники та артилеристи до останнього тримали оборону, та врешті 22 січня останні вцілілі захисники залишили зруйнований термінал. На місці аеропорту, який проросійські бойовики підірвали кількома днями раніше, залишилися руїни.
Лише за офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт загинули понад 100 військових, з них восьмеро – з Вінниччини.
Спершу об 11:00 акцію пам’яті влаштували ГО “Едельвейс” та ГО “Центурія”.
– Сьогодні – день, коли офіційно закінчилася оборона Донецького аеропорту. Але ми прийшли не щоб жалкувати за той бетон, який зламався. Не заламалися Кіборги. І сьогодні ми хочемо вшанувати титанів, наших героїв, – зазначив Роман Костишин, один з організаторів акції. – Це був надзвичайно великий подвиг. […] І що б не говорила російська пропаганда, що ми воюємо з донеччанами, шахтарями, це все брехня й абсолютний маразм. Адже наш ворог чіткий – це Російська Федерація. І там, в Донецьку, Кіборги боронили нас від мокшан, від монголо-татар, які є [нашим] історичним ворогом.
Також полеглих Кіборгів вшанували хвилиною мовчання. Зокрема, серед тих, хто загинув 20 січня під час оборони ДАПу, був 32-річний Дмитро Франишин з села Велика Стадниця. Його батьки та донька також прийшли сьогодні на площу Європейську, щоб покласти квіти до стели.
Юрій Франишин розповів, що коли його син отримав повістку в серпні 2014 року, пішов на війну не вагаючись.
– Він сам – десантник. Спершу в Житомирі був на полігоні (там їх тренували), а тоді поїхав у Костянтинівку, воював у Пісках…. Їх кидали в самі гарячі точки. А тоді 16 січня їх підняли по тривозі, і вони поїхали на аеропорт… А 20 січня рано вони загинули – в останні дні оборони аеропорту. Він разом загинув з Сергієм Зулінським, Толею Буйлуком з-під Жмеринки, Шевчуком Льонею з Вінниці. Вони в одній машині були. Три БТР-и тоді поїхали забирати поранених і попали в засідку. Їх тоді загинуло 20 січня найбільше – 50 чоловік, – розповів батько загиблого Кіборга.
Юрій Франишин
Мати і донька загиблого Кіборга
Юрій Франишин також зазначив, що вони щороку приходять вшанувати полеглих. І сьогодні їхня сім’я була там найдовше з усіх: під час наступної акції, яка почалася о 12:00, саме донька Дмитра Франишина однією з перших поклала квіти до підніжжя стели пам’яті Героїв Небесної Сотні та Героїв АТО/ООС.
Другу акцію організувала волонтерка Юлія Щербань, і на неї прийшло значно більше людей: волонтери, військові, рідні загиблих, і навіть ті, хто захищав Донецький аеропорт (зокрема й Андрій Грачов, начальник медичної служби медичного батальйону 93 ОМБР). Усі по черзі підходили, клали квіти й лампадки до пам’ятника (один із військових поклав до підніжжя підкурену сигарету) й після цього на мить затримувалися, щоб вшанувати пам’ять.
Ця акція відбулася без гучних промов. Юлія Щербань просто зачитала прізвища усіх полеглих Кіборгів з Вінниччини, подякувала присутнім за те, що зібралися, і запропонувала сказати бажаючим по декілька слів. Таких виявилося обмаль. А самі військові ввічливо відмовляли навіть у коментарях журналістам, які до них підходили.
За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт загинули понад 200 військових, з них 8 Кіборгів з Вінниччини. Це Буйлук Анатолій Андрійович, Зулінський Сергій Миколайович, Камзінов Шайдула Хайрулович, Кондратюк Олександр Іванович, Скляров Дмитро Сергійович, Осаулко Юрій Леонідович, Франишин Дмитро Юрійович і Шевчук Леонід Володимирович.
– Захист Донецького аеропорту – це символ незламності української армії. Кіборги захищали його до останнього, попри ворожий ультиматум: здати аеропорт чи померти. І це є прикладом відваги та справжньої любові до України. Пам’ятаємо Героїв, – зазначив Давид Пшеничний з ГО “Основа майбутнього”.
Також слово взяла й мати загиблого на Майдані під час Революції Гідності Максима Шимка. Зокрема пані Зоя зазначила, що 22 січня це особливий біль нашої країни, тому що 22-го січня, але 2014 року, почалися й перші смерті на Майдані від куль снайперів. Зокрема тоді загинули Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Власне, після акції біла стели на Європейській площі, учасники поклали квіти й до “Дерева Свободи” на майдані Героїв Небесної Сотні.
Зазначимо, що “кіборгами” захисників Донецького аеропорту стали називати вороги, які були шоковані, що живі люди могли так довго і стійко боронити будови аеропорту. “Кіборги вистояли, не встояв бетон” – фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом бійців України.
У 2017-му Vежа поговорила із трьома вінницькими захисниками Донецького аеропорту. Зокрема, вони розповіли, чому можуть називатись захисниками Донецького аеропорту, та ні в якому разі не Кіборгами, а також чому “Україну вбиває нейтральність”. Детальніше про те, чи варто було обороняти Донецький аеропорт до останнього, як спинити війну, що бійці хочуть передати своїм побратимам та звичайним українцям, та як вони ставляться до цивільних у військовій формі – читайте за ЦИМ посиланням.
Нагадаємо також, що у попередні роки річницю оборони Донецького аеропорту у Вінниці відзначали спортивним челенджем з віджимання від землі 24 рази. Також до акції вшанування подвигу Кіборгів долучався й військовий оркестр. Як це було минулого року, дивіться за ЦИМ посиланням.
Фото Марини Сербінович
Дякуємо!
Тепер редактори знають.