Вінницьким комунальним підприємствам збираються допомогти працювати ефективніше та заробляти достатньо коштів, аби не ставати збитковими. Для цього їм пропонують створювати наглядові ради з незалежних фахівців, які розуміються на сучасному менеджменті та вдалій підприємницькій діяльності і зможуть напрацювати нову систему роботи.
Сьогодні у Вінниці працюють 40 комунальних підприємств, які підпорядковані міській раді, і ще 17 – обласній. Якщо говорити лише за міські підприємства, то сукупний статутний капітал 40 підприємств становить 1 мільярд 156 мільйонів гривень. Ці підприємства забезпечують роботою 5312 осіб. Таку інформацію оприлюднили активісти декількох громадських організацій (“Ейдос”, “Центр громадської активності “Результат” та “Філософія серця”) сьогодні, 31 травня.
Для прикладу, за перше півріччя минулого року КП Вінниці отримали майже 708 мільйонів гривень доходу. Водночас деякі із них є збитковими, зокрема, “Вінницяміськтеплоенерго” минулого року мали 44,5 мільйонів збитку, а “Вінницька транспортна компанія” – 14 мільйонів.
Для того, аби комунальні підприємства могли працювати ефективніше, активісти пропонують їм створювати наглядові ради. Це вирішили обговорити на круглому столі, до участі в якому запросили представників підприємств міста та області.
Що таке “наглядова рада”?
Господарський кодекс України передбачає обов’язкове створення наглядових рад при державних підприємствах. Також у статті 78 Кодексу рекомендується органам місцевого самоврядування слідувати цьому прикладу та створювати при комунальних підприємствах подібні ради.
Власне, наглядова рада, за озвученим планом, має складатися з п’яти осіб та функціонувати на громадських засадах, тобто – безоплатно. До ради мають входити по одному представнику від міської або обласної влади (залежно від того, кому підпорядковується КП), ще по одному представнику від міського голови чи очільника ОДА, а також ще три незалежних експерти, які розуміються на роботі того чи іншого КП, однак не є зацікавленою стороною, державними службовцями, депутатами, родичами керівництва чи колишніми працівниками данного підприємства.
Ці три незалежні експерти обиратимуться на конкурсній основі. А вже конкурсна комісія з міської чи обласної рад формує перелік вимог до незалежного експерта, оголошує конкурс і всі бажаючі подають свої документи. Після того конкурсна комісія розгляне документи і троє найкращих потраплять до наглядової ради.
Робота наглядової ради передбачає контроль за ефективним використанням бюджетних коштів та прозорістю прийняття рішень на КП.
– Якщо ми хочемо зберегти структуру комунальних підприємств в Україні, то вони мають переглянути механізми та методи своєї роботи, аби стати конкурентноздатними на існуючому ринку. Саме для цього ми пропонуємо створити наглядові ради. Це в першу чергу допомога для комунального підприємства, тому що основна ідея в тому, що там будуть відповідні експерти та фахівці (наприклад, з банківського права, інвестицій чи аудиту), які допоможуть директору ввести найновіші механізми менеджменту в своєму підприємстві, – розповіла Гюнель Бабашікієва з Центру “Ейдос”.
Між іншим, наглядова рада може давати оцінку роботі директора підприємства та ініціювати його звільнення, або ж призначення нового. Цей нюанс викликав певне занепокоєння у присутніх на зустрічі представників комунальних підприємств, адже вони вважали, що таким чином керівництво буде залежати від наглядової ради та муситиме виконувати певні рішення, аби не ініціювали звільнення.
Щоправда, рекомендується створювати наглядові ради не на всіх комунальних підприємствах. Для цього є певні критерії:
- монополізм на ринку,
- статутний фонд більше 3 мільйонів гривень,
- збитковість,
- річний оборот коштів скадає 10 мільйонів гривень.
Наглядова рада має стати частиною структури комунального підприємства. У членів наглядової ради не буде регулярної зарплатні, але передбачається винагорода за кошти КП.
– Якщо ми хочемо залучити гарних фахівців, то ця робота має оплачуватись, тому що дуже мало справжніх фахівців, які готові на волонтерських засадах працювати. Ми пропонуємо з кожним членом наглядової ради укласти персональний договір на певний час і в цьому контракті кожному члену будуть виставлені персональні критерії та результати, яких вони мають досягти. Якщо людині це вдається, тоді їй має виплачуватись винагорода з коштів комунального підприємства, а не з бюджету, – додала Гюнель Бабашікієва.
А що кажуть комунальники?
Олена Гуменна, експертка з ГО “Центр громадської активності “Результат”, повідомила, що вінницькі КП є збитковими, адже свого часу їхня ГО аналізувала фінансовий стан підприємств міста та області. За її словами, з 57 підприємств Вінниччини лише одиниці можуть похизуватися тим, що їхній прибуток перевищує збиток.
– Наші підприємства є збитковими, ці збитки величезні і вони ростуть, тому що якщо у 2016 році збиток комунальних підприємств міста нараховував 6 300 000 гривень, то вже у 2017 році за аналогічний період збитки сукупно становлять 82 мільйона. Ці цифри дуже великі і варто думати про те чому склалась така ситуація і як з неї вийти, як ми можемо мінімізувати ці збитки в роботі підприємств і як їх перетворити на прибукові.
У відповідь експерткам, представниця департаменту міської ради зазначила, що питання виникають до складу наглядової ради, адже туди мають входити висококваліфіковані спеціалісти, які розуміються у сфері діяльності КП. Однак, якщо говорити про винагороду за їхню працю, то комунальні підприємства мають знайти ці кошти, що буде непросто зробити у тому випадку, якщо КП вже і так є збитковим.
– Якщо говорити про підприємства, які дотує міський бюджет, то тоді ця винагорода наглядової ради лягатиме на плечі міського бюджету. В принципі, наглядові ради можуть створюватися, але наразі, якщо говорити про функціонуючі 40 КП, то на половині з них чисельність працівників менше 50 чоловік. Ми не вбачаємо економічно доцільним створення наглядових рад на усіх КП, адже це витрати. Хіба що може розглядатися питання про великі підприємства.
У представників тих самих “великих підприємств” теж виникло чимало питань, зокрема, у заступниці директора “Вінницяміськтеплоенерго” Людмили Шатковської.
– Комунальні підприємства-монополісти настільки сьогодні “зарегульовані”, тому що окрім власника – міської ради, у нас є орган управління – департамент енергетики, транспорту та зв’язку. У нас найбільший оборот коштів і, відповідно, найбільші збитки, але що їх спричинює? На “Вінницяміськтеплоенерго” ні директор, ні заступники, ні працівники не є депутатами міської чи обласної рад (а на підприємстві понад 900 чоловік). Нас регулює орган управління – департамент – і вся наша звітність проходить через нього. Всі закупівлі на підприємстві проходять через Prozzoro. Кожен крок контролюється, все моніториться, керівник щороку звітує. На сьогодні регулятор НКРЕКП не працює. Жодна наглядова рада не зможе змінити роботу регулятора. На “Вінницяміськтеплоенерго” новий тариф не переглядався з 2012 року, незважаючи на інфляцію, а лише коригувалися статті витрат із запізненнм на 8-10 місяців, то про що може йти мова? Тому ми потребуємо підтримки з міської ради.
Окрім цього Людмила Шатковська зазначила, що на підприємстві чимало вакансій і тому вони можуть залучити фахівців на постійній основі, а не лише як наглядову раду з майбутньою винагородою її членів.
Заступниця директора підприємства-монополіста “Вінницяоблводоканал” Раїса Півторак також сумнівалась чи знайдуться для наглядової ради ті три фахівці від громадськості, які розумітимуться на особливостях роботи підприємства більше, ніж ті хто працює на підприємстві десятки років та розуміють усі внутрішні проблеми. Більше того, на підприємстві також бракує кадрів і це питання, яке необхідно вирішити в першу чергу.
– Що зробить наглядова рада? З регулятором питання не вирішить, з трудовими ресурсами також. Ми сьогодні навіть економимо на заробітній платі, тому що у нас просто бракує ресурсів. І питання в тому чи ми знайдемо членів наглядової ради, які зможуть написати той стратегічний план, який надасть нам можливість вийти на інший рівень. Ми вже пройшли реформу житлово-комунального господарства, але змін ніяких не відбулось.
На думку Гюнель Бабашікієвої, наглядова рада має стати “свіжим поглядом” зі сторони і до неї мають увійти люди з бізнес-структур, які ближчі до новітніх можливостей ведення підприємницької діяльності, тому вже цим можна допомогти комунальникам.
Однак, мова не йде лише про великі підприємства сфери житлово-комунального господарства. У Вінниці ще чимало менших КП.
Так, комерційний директор “Муніципальної аптеки” Олексій Бондарчук зауважив, що вже за двома критеріями їхнє підприємство може розглядатися для створення наглядової ради (статутний капітал та оборот коштів), однак вони не є збитковими і вийшли на свої показники завдяки скороченню штату працівників. Окрім того, у них, як у комунального підприємства, чимало бюрократичних процедур, а тому антикризовий менеджемент і наглядова рада їм не потрібні. За його словами міська влада й так контролює всі комунальні підприємства та бачить, що і кому потрібно.
Гюнель Бабашікієва пояснила, що влада міста чи області може обирати перелік тих підприємств, які б потребували наглядової ради і якщо КП функціонує нормально – йому може не знадобитися наглядова рада та допомога.
Під час круглого столу єдиною, хто погодився спробувати наглядову раду на своєму комунальному підприємстві, стала директорка “Інституту розвитку міст” Аліна Дяченко.
– На нашому комунальному підприємстві немає такої кількості технічних нюансів з урахуванням регулюючих органів та контролюючих процедур. Тому, можливо, є сенс спробувати наглядову раду на інших комунальних підприємствах. Не скажу, що буде легко розібратися в тих міжнародних проектах, які ми супроводжуємо від міської ради, але з нашого боку ми готові залучати більше людей з депутатського корпусу та громадського сектору. Ми спроможні базово пояснити суть нашої діяльності та подивитися, чим ці люди можуть бути нам корисні. Це цікавий досвід і може стати для Вінниці хорошим напрацюванням всеукраїнського рівня.
Коли може з’явитися перша наглядова рада за діяльністю КП у Вінниці?
Зрозуміло, що створення наглядових рад при комунальних підприємствах не є обов’язком, а лише рекомендацією. Олена Гуменна пояснила, що створення наглядової ради буде залежати від волі міської ради.
– Залежно від того, як швидко міська рада проведе цей проект рішення, як швидко він буде оприлюднений і буде винесений на сесію – тоді розпочнеться весь процес. Щойно міська рада ухвалить відповідне рішення, ми одразу створимо наглядову раду.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.