У Вінниці з нагоди Дня музейного селфі, який в світі відзначають 18 січня, “Музей Вінниці” та Музей Вінницького трамвая презентували власні унікальні експонати. Так, історики презентували історичний документ радянських часів – посвідчення на право користування радіоточкою, а транспортники показали модель трамваю “Tram 2000”, яку для Вінниці передали співробітники Цюрихської транспортної компанії.
Як йдеться на Facebook-сторінці “Музею Вінниці”, історики вирішили привернути увагу до музейних фондів і почати розповідати про артефакти з колекції, поки заклад закритий для відвідувачів і працює над створенням експозиції.
Перша річ, яку вирішили показати в музеї – це посвідчення абонента на право користування трансляційною радіоточкою. У 1970 році його видали Мурзановському Андрію Васильовичу з села Вітрівка (нині Могилів-Подільський район).
Як зазначають історики, у тогочасному Радянському Союзі радіомовлення було одним із основних засобів поширення інформації. Станом на 1974 рік у СРСР було 57 мільйонів радіоточок. Водночас, це був засіб ідеологічного контролю та поширення пропаганди серед населення. Через це впродовж усього періоду існування СРСР діяв особливий порядок користування радіоприймачами та радіоточками.
За повідомленням, 28 липня 1924 року ухвалили постанову Раднаркому СРСР “Про приватні радіостанції”, відповідно до якої, всі охочі користуватись радіостанціями мали отримати спеціальний дозвіл. Водночас, в прикордонних регіонах тогочасного СРСР діяв особливий порядок видачі цих дозволів, що означало посилену перевірку громадян на “благонадійність”. Вінницька область була прикордонним регіоном до 1940 року.
У тому ж 1924 році ввели абонентську плату за користування радіоприймачами та радіоточками за так званими “таксами”. Так, абонентська плата за місяць користування радіоточкою у 1970-х роках становила 40 копійок.
Сплачувати потрібно було не пізніше десятого числа оплачуваного місяця. Кожна оплата позначалася спеціальною маркою, яку вклеювали у посвідчення, а за несвоєчасну оплату накладали штраф у розмірі 0,5 копійки. За самовільне встановлення радіоточки також накладався штраф, з якого 20% віддавалися особі, яка виявила та заявила про таке порушення, а 80% надходили до бюджету.
Як зазначають історики, під час Другої світової війни, одразу після нападу Третього Райху на СРСР, почалася конфіскація радіприймачів та передавачів. Вже у березні 1945 року ухвали рішення про повернення цих пристроїв населенню, але не мешканцям західної частини України. З 1 січня 1962 року скасовувалась необхідність реєстрації телевізорів та радіоприймачів. Попри це продовжувалася боротьба з “ворожими голосами закордону” шляхом “глушіння” відповідних радіочастот.
– Хто зумів собі придбати короткохвильовий радіоприймач (коштував недешево), отримував цікаву та незаангажовану інформацію і міг насолоджуватися кращими музичними хітами того часу. Але більшість населення вимушено задовольнялась новинами проводових радіоточок, які за “правдиву та неупереджену” інформацію в народі прозвали “брехунцями”. Типовий радянський документ є свідченням епохи, коли для звичайного прослуховування провідного радіо необхідно було отримати окремий дозвіл. Водночас цей документ безпосередньо пов’язаний з історією нашої садиби, яка з 1931 року була головним радіовузлом Вінниччини, – йдеться в повідомленні.
Що стосується експонату музею Вінницького трамвая, то тут вирішили показати мінімодель трамваю Be 4/6 “Tram 2000” у 1:83 масштабі.
Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що в Цюриху завантажують трамваї “Tram 2000” для Вінниці. Прибути до Вінниці вони можуть орієнтовно протягом двох місяців.
Мінімодель вагона №2088, який має приїхати до Вінниці, – подарунок від Цюрихської транспортної компанії “VBZ” та місцевого музею трамвая “Tram-Museum Zürich”. Модель передали через працівників КП “ВТК”, які їздили у відрядження до швейцарського міста в кінці минулого року. Також транспортники Цюриха передали історичну та технічну літературу.
Фото – Миколи Геркалюка зі сторінки “Музею Вінниці” та зі сторінки Музею Вінницького трамваю у Facebook
Дякуємо!
Тепер редактори знають.