“Сільське господарство, зокрема тваринництво, сьогодні вважають мало не основним забруднювачем планети, яке згубно впливає на клімат. Відтак на планеті закликають споживати менше м’яса. Вже зараз фіксується падіння споживання м’яса на 10-15% і наразі є така думка, що років за 15 людина, яка прилюдно їсть нормальну німецьку сосиску, виглядатиме так само недолуго, як хтось, хто закурив цигарку в приміщенні. Відтак виникає запитання – чим ми будемо замінювати мясо?”

“Вартість усіх найбільших аграрних компаній, що є в Україні – близько 1,5 мільярди доларів США. Водночас є одна компанія, яка лише нещодавно вийшла на нью-йоркську біржу. В ній працює близько сотні чоловік і ця компанія виключно з рослинних матеріалів зробила “м’ясо” для бургерів. Якщо спробувати таке “м’ясо” – його практично нереально відрізнити від справжнього. Вартість цієї компанії, щойно вона вийшла на біржу, становила 3 мільярди доларів. Сьогодні вона коштує 5,5 мільярдів”.

“Зараз увесь світ аналізує, що люблять їсти азіати, тому що за 10 років з 10 мільярдів людей, які житимуть на планеті, 8 мільярдів мешкатимуть саме там. Наразі жителі тих територій споживають переважно зернові продукти та сухе молоко. А в США, до прикладу, лише 3-5% населення п’ють нормальне молоко, з-під корови. Решта – це або знежирене молоко, або без лактози, або сухе молоко, або ж молоко не коров’яче. На всі ці фактори обов’язково потрібно зважати українським фермерам”.

“В останні п’ять років, фактично за рахунок сільського господарства українська економіка змогла вистояти. За цей час ми змогли практично повністю переорієнтуватися на західні ринки. Чи просто це було? Дуже не просто, за це величезна подяка людям, які з 2014 року постійно працювали, аби сертифікувати нашу продукцію для глобального ринку. Міністерство закордонних справ, міністерство економіки, аграрної політики, Держспоживслужба проробили величезну роботу, аби наша продукція, яка йшла на російський ринок, знайшла нового споживача в Європі та Китаї.

Це дуже непрості риники, однак тепер наша продукція продається лише в ЄС на суму близько 6 мільярдів доларів. До прикладу, Україна стала третім найбільшим експортером м’яса птиці до Європи, а зі своєю кукурудзою ми можемо “вибити” з будь-якого ринку будь-якого іншого постачальника”.

“Нарешті запрацювали аукціони на оренду державної землі. Відтак ціни на ці землі зросли в рази, а відтак – зросли і надходження в державний бюджет. За останні три роки зроблено колосальну роботу в цьому напрямку, аби зменшити корупційну складову на ринку державної землі, і як би не критикували Державний кадастр, але робота була проведена величезна.

Україна на другому місці у світі після Індії по IT-аутсорсингу. В нас зараз величезна проблема в аутсорс-розробках для АПК. І у Вінниці є компанії для розробки таких програм – вони вже розробляють програми для аналізу земельного банку, зокрема. Не забуваймо, що світовий ринок в цій галузі складає 27 мільярдів доларів – це величезний “пиріг”.

Я довго “ховався” від політики, але зараз триває багато дискусій про те, що “все потрібно починати з нуля”. Але як же “з нуля”, якщо за останні три роки урядом Гройсмана була проведена величезна робота щодо посилення українського експорту, децентралізації, реформи освіти та медицини? Не можна це забути, ця робота потребує продовження, тому в державі потрібна команда фахівців, які, умовно кажучи, не будуть два роки “сидіти на лавці” та вчитися, які кнопки треба натискати”.

“Українська стратегія Гройсмана” буде продовжувати почату роботу, треба продовжувати підтримку фермерства. На це були виділені значні кошти з бюджету, але, на жаль, вони не завжди так використовуються, як ми відпочатку планували. Але, наприклад, програма підтримки вітчизняного машинобудування, до якої спершу було багато скепсису, стала напрочуд успішною і українські машинобудівники зрештою отримали прямий доступ до кінцевого споживача їхньої продукції. Цю стратегію треба продовжувати і починати впроваджувати земельну реформу зокрема.

Що ж стосується ринку землі. Він безперечно має бути, але земля має залишитися в українців, без допуску до ринку іноземців. Я сподіваюсь, що ринок землі відкриється в Україні, коли на це з’явиться політична воля. З того моменту нам потрібно буде всього шість місяців, аби український бізнес встиг до цього підготуватися”.