Готель “Савой” та мітинг на Соборній: історики опублікували відео з середмістя Вінниці 1929 року

17:14
Автор: Богдан Будай

Команда “Центру історії Вінниці” в рамках проєкту #fridaymovie презентувала новий відеоролик. Цього разу в кінохроніці описуються події з середмістя Вінниці 1929 року, коли в місті відбувся мітинг, метою якого було “продемонструвати єдність робітничого класу з Червоною армією”. В стрічці можна побачити кадри з вулиці Соборної та з балкона готелю “Савой”, з якого виступали тогочасні партійні керівники, військові чи пропагандисти.  

Відповідне відео опублікували на Facebook-сторінці “Центру історії Вінниці”.

Детальніше про історичні кадри розповів Сергій Гула, заступник директора “Центру історії Вінниці” з науково-просвітницької роботи.

Так, стрічка розпочинається з кадрів мітингу у Вінниці, який організувало партійне більшовицьке керівництво. Відомо, що зібрання присвячене конфлікту на Китайсько-Східній залізниці. Тобто, “боротьбі Радянського Союзу та китайської влади за контроль над цим важливим і стратегічним підприємством“.

Перед нами натовп вінничан-мітингувальників із транспарантами. Далі відкривається фрагмент усім впізнаваної будівлі “Савою”, і на балконі промовець з доволі емоційною промовою. В кадр потрапляють транспаранти, і ми бачимо напис “Маси кітайського народу за нас”. Бачимо організоване підняття рук. Ймовірно, йде колективне прийняття якоїсь резолюції, звернення цих зборів. Варто зауважити, що таке колективне прийняття резолюцій та рішень було доволі поширеним. Особливо, з пропагандистською метою. Наприклад, в 30-і роки такою формою могли затверджувати вироки для якихось гучних справ, які готувало ДПУ або НКВС. Тобто, арештовували та судили так званих ворогів народу, ‒ коментує кінохроніку історик.

 

 

 

Далі можна знову бачити плакати з майже традиційним для того часу гаслом: “Геть світовий імперіялізм”. Сергій Гула зауважує, що написи на плакатах написані за харківським правописом, так званою “Скрипниківкою”. Яка, до слова, була затверджена нещодавно відносно опублікованого відео, а саме в 1927 році.

Ще один напис “СРСР, що будує соціалізм, має дати рішучу відсіч чанкайшістським імперіялістським бандитам”. Черговий транспарант “Підносте прапор соціяльної боротьби проти своїх Денікіних та Врангелів”. Варто зауважити, що апелювання до Денікіних і Врангелів тут не випадкове. Адже за офіційною радянською пропагандою саме на Східно-Китайській залізниці було чимало колишніх так званих шпигунів-білогвардійців. Тобто, ворогів більшовиків, які фактично програли громадянську війну в Росії комуністам-більшовикам і змушені були емігрувати. Частина з них посилилися, зокрема, і на території Китаю. Великим містом їхнього розташування був Харбін, і потім, в 37-38 роках, буде навіть проведена окрема “харбінська” репресивна акція, коли будуть арештовувати та розстрілювати мешканців Харбіну. Також бачимо напис “Наш отвєт чанкай-ші, 3 заєм індустріалізації”. Зазначимо, що будь-яка масова акція так чи інакше використовувалася для важливих політичних кампаній. Зокрема, і так звані “позики індустріалізації”. Оскільки форсована індустріалізація в Радянському Союзі потребувала великих коштів, їх “викачували” різними способами у населення. Зокрема, видавалися і такі позики на індустріалізацію, які, по факту, для населення нічого не давали, а держава отримувала вливання у важку промисловість,  ‒ розповідає Сергій Гула.

Також можна бачити транспарант з написом “Ми, робітники і робітниці, запевняємо…”. Далі, на жаль, текст нечитабельний. Фактично, напис примітний тим, що в ньому вживано фемінітив.

Історик зазначає, що у доповідній записці начальника політвідділу 24-ї Самаро-Ульянівської дивізії, яка дислокувалася неподалік Вінниці, йшлося, що аналогічний мітинг був проведений і серед особового складу військовослужбовців. На внутрішньо-табірному мітингу серед інших резолюцій було одноголосно ухвалено про підтримку випуску 3-ї позики індустріалізації.

Тобто, бачимо чіткий перегук важливих ідеологічних посилів. Думаю, цікаво буде глядачам дізнатися про те, що радянські спецслужби (в той час – це ДПУ) моніторили настрої населення. Зокрема, моніторили настрої такої категорії як військовослужбовці. І зустрічаємо в доповідній записці начальника політвідділу 96-ї стрілецької дивізії про те, що серед військових проводилася відповідна роз’яснювальна робота з приводу конфлікту на Східно-Китайській залізниці. Зокрема, зачитувалися радянські газети, зачитувалися офіційні державні документи. Наприклад, нота протесту наркомату закордонних справ СРСР. І вказувалося також, що 17 липня 1929 року частини дивізії разом із робітництвом взяли участь у демонстрації протесту проти такого “нечуваного бандитського вчинку”. Ймовірно, що саме про цей мітинг йдеться у записці, ‒ розповідає дослідник.

 

 

Наприкінці відео продемонстровано вигляд на вулицю Соборну з балкону “Савою”.

‒ Прекрасний ракурс із-за спини промовця. Ймовірно, це військовий керівник або пропагандист. Можливо, один з тих, про яких йшлося в доповідній записці “про участь у мітингу червоноармійців”. Швидше за все, він запевняє всіх присутніх у здатності Червоної армії відбити зазіхання так званих імперіалістів, ‒ підсумовує Сергій Гула.

 

 

 

 

 

 

Відео – “Центру історії Вінниці”

Читайте також: “Центр історії Вінниці” показав найдавніше відео із П’ятничан 1929 року

Читайте також: Трактори у середмісті: “Центр історії Вінниці” показав уривок з кінохроніки 1928 року. ВІДЕО

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.