Жителі кількох сіл Тульчинського району розповіли журналістам програми “Наші Гроші з Денисом Бігусом” (BIHUS.Info) що вони потерпають від смороду, що йде з гноярок Миронівського Хлібопродукту.

“Миронівський хлібопродукт” на Вінниччині вирощує курчат-бройлерів під торговою маркою «Наша ряба». Головою правління підприємства та власником контрольного пакету акцій є Юрій Косюк – радник Президента Петра Порошенка і один з найбагатших людей країни..

Селяни скаржаться, що під час руху вантажівок МХП руйнуються їхні будинки. Керівництво концерну, кажуть люди, на їхні скарги не звертає уваги, правоохоронні органи і екологи теж. Аби себе захистити, селяни подали скаргу до Європейського банку реконструкції та розвитку, який кредитує підприємство Юрія Косюка – власника «Нашої ряби».

За словами керівника місцевого відділу ГО «Екодія», Альони Міскун (співавторки скарги до ЄБРР) –  дискомфорт і негативні впливи від сусідства  з птахофабрикою «Нашої ряби» люди, які живуть поруч, почали відчувати уже давно, ще у 2011-12 роках.

На дії Миронівського Хлібопродукту скаржаться мешканці сіл Клебань і Заозерне Тульчинського району. Тут люди обурюються неприємним запахом з гноярок “Нашої ряби”, утворених під вікритим небом. За словами місцевих мешканців, у селі Оляниця Тростянецького району руйнуються будинки внаслідок руху вантажівок МХП. Свою скаргу мешканці сіл Клебань, Оляниця і Заозерне надіслали до Європейського банку, бо ЄБРР уже давно співпрацює з “Миронівським хлібопродуктом” і кредитує підприємство Юрія Косюка.

Активіст Віталій Стиренко із села Клебань показав журналістам велику купу курячого посліду, яку ПАТ “МХП” зберігає неподалік відасела. При цьому така купа біля населеного пункту – не одна, каже він. І додає, що гноярки розповсюджують неприємний запах, спричинили до появи великого числа мух і гризунів. При цьому за словами Віталія Стиренко, послід МХП складує подалі від свого виробництва, але неподалік від курників дрібних фермерів.

Координаторка всеукраїнського громадського об’єднання “Екодія” Тамара Харчилава пояснила, що це відверто суперечить законодавству України.

– Там прописано чітко, як потрібно утилізувати відходи, як їх потрібно зберігати на час, коли йде утилізація. Бо зрозуміло, що іноді немає технічної можливості вивезти все. І там чітко і однозначно написано, що не можуть вони, ці відходи, контактувати з землею, і не можна їх розкидати просто неба, – каже Тамара Харчилава.

Про нарікання селян знають і в Уряді. Міністр  екології та природніх ресурсів України Остап Семерак пояснив журналістам програми “Наші Гроші з Денисом Бігусом” (BIHUS.Info), що «є процедура оцінки впливу на довкілля, яка розпочата по підприємствах «Гаврилівських курчат» і «Миронівському хлібопродукту». Дуже важливо, щоб ті люди (які скаргу подали – ред.) зайшли на сайт, на реєстр  нашого міністерства і включилися в активну роботу і досягнули захисту своїх інтересів. Міністерство відкрито для допомоги».

Журналісти програми “Наші Гроші з Денисом Бігусом” відзначають, що швидкість реагування на скарги по схожих діях «Гаврилівських курчат» і «Миронівського КХП» у влади різна. Зокрема, у першій справі від відкриття провадження до підозри пройшло півроку, а на Вінниччині, де розташовані потужності «Нашої ряби», на дії яких скаржаться селяни, уже втричі довше розслідують лише факт можливого фальшування громадських слухань.

Як розповіла журналістам програми одна із подавачів скарги до ЄБРР, активістка із Заозерного Тульчинського району Вінниччини Оксана Базилюк – в її селі люди скаржаться, що півтора року відкрите кримінальне провадження щодо ймовірного фальшування громадських слухань представниками “Миронівського Хлібопродукту” стосовно будівництва поруч із Заозерним одного із комплексів  курників – бригади.

– Справа в тому, що до нашої сільської ради входить два села: Василівка і Заозерне, – каже пані Оксана. – А громадські слухання проводили лише у Василівці, мешканців Заозерного взагалі не поінформували. Так вийшло, що дозвіл на будівництво нової бригади дало 90 людей. А ми зібрали в Заозерному 346 підписів людей, які були проти цього будівництва.

Мешканці села Оляниці показали журналістам “Наших Грошей” тріщини у стінах будинків, розташованих біля автомобільного шляху. Кажуть, що тріщини почали з’являтися після того, як ПАТ “МХП” запустило інтенсивний рух вантажівок.

– Село Оляниця мало нещастя розташуватися якраз між “бригадами”, тобто місцями, де вирощуються курчата та іншими потужностями компанії. До 400 автомобілів рухається дорогою села на день. Через цей великий рух розбивається дорога, а через вібрацію руйнуються будинки, які стоять обабіч цієї дороги, – пояснила керівниця відділу ГО “Екодія” Альона Міскун.

В українському представництві ЄБРР авторам програми повідомили, що скаргу вінничан узяли до уваги і чекають реагування керівництва.

-Ситуацію оцінить незалежний орган. З результатами розслідування ознайомлять як людей, які скаржилися, так і банкірів ЄБРР, які ведуть ці проекти (кредитування “Миронівського Хлібопродукту – ред.), і керівництво Банку, – запевнив старший радник ЄБРР у Східній Європі і Кавказі Антон Усов.

В свою чергу керівництво ПАТ “Миронівський Хлібопродукт” на претензії активістів повідомляє, що порушень зі свого боку не бачить. В листі до програми редакції “Наші Гроші з Денисом Бігусом” (BIHUS.Info) яка розслідувала цю справу МХП повідомляє: «Компанії МХП відомо про скарги, які було розміщено на сайтах. На жаль, до МХП їх направлено не було. Але наші колеги із ЄБРР повідомили нам про них. Ці скарги були направлені від декількох жителів трьох сіл, це не колективне бачення, тобто не звернення громади, але звернення декількох осіб”.

Також у компанії запевнили, що діють виключно в рамках українського законодавства та норм ЄС. Зокрема, щодо руйнування будинків у с. Оляниці в листі зазначено: “Ми використовуємо дороги, які були збудовані державою. Ми не порушуємо правил дорожнього руху, тому якщо вантажівка за вагою перевищує допустиму норму, ми використовуємо інші шляхи. Варто зазначити, що компанія також будує нові дороги за власні кошти, які ведуть до об’єктів холдингу”.

Сергій Стриж

See Full Bio