З 2 по 4 жовтня у Дніпрі тривав фестиваль сучасного мистецтва “DniPro ГогольFest”. Вінницю на ньому в рамках візуальної програми представляла “Лабораторія актуальної творчості” в особі митців Олександра Никитюка та Наталії Лісової.
Фестиваль влаштували на території дніпровського річкового вокзалу. В його рамках відбулася низка лекцій, концертів (зокрема, на баржі), майстер-класів та інших творчих та мистецьких подій.
В коментарі Vежі Олександр Никитюк розповів, що фестиваль встигнули відвідати близько 5 тисяч осіб. Втім подія відбулася з дотриманням протиепідемічних правил (зокрема – переважна кількість подій була влаштована на відкритих майданчиках).
На фестивалі було представлено багато робіт саме місцевих художників та митців. Але також були представники близьких до Дніпра міст (зокрема із Запоріжжя та Кривого Рогу), Фастова, Києва та інших міст України, а також двоє волонтерів із Вінниці.
Вінницька “Лабораторія” представила проект “Філософія перетворень”, що включав в себе кілька інсталяцій, перфоманс та виставку авторських світлин.
“Філософія перетворень”. Проект Олександра Никитюка
Проект мав кілька складових. Зокрема це дивна інсталяція “Філософія перетворення”, яка була також своєрідним перформансом під час відкриття.
Вона являла собою локацію з п’ятьма батонами, які спершу були підвішені в просторі, а згодом “обросли” справжнім пір’ям. Митець пояснив, що в цьому випадку хлібини стали таким собі джерелом чи посередником, який може випустити в світ добро чи, навпаки, зло.
– Дуже часто в мене ось ці символи зустрічаються. Хліб – це як тіло Господнє, як добро. Перо – це щось ангельське, або як символ творчості та натхнення. Біле перо – це, відповідно, добрі сили, а чорне – темні. (…) Так само тут може бути логіка, що земля може породити зло, а може – добро.
По завершенню фестивалю пір’я з батонів повиймали й “батони знову стали батонами”, що також є частиною загальної думки про те, що все змінюється й нічого не залишається на місці.
На фото – Олександр Никитюк (архів)
Інша частина проекту – це експозиція дев’яти авторських світлин, що були виконані у вигляді банерів 2 на 1 метр кожен. Всі вони були встановлені у відкритому просторі річкового порту й тому з кожним поривом вітру вони здіймалися, наче вітрила.
– Це світлини різних об’єктів, що були зроблені в різні часи в різних кінцях України: Північ, Південь, Захід та Схід. Всі ці об’єкти об’єднувало те, що вони були зроблені з використанням пір’я птахів. Наприклад, біля моря – це було пір’я чайок, на інших територіях це було пір’я інших птахів.
– Сенс в тому, що в кожному об’єкті я не намагався створити реалістичне зображення й подекуди, наприклад, образ нагадував якихось містичних тварин. Але головним принципом була зміна, саме концептуальне перетворення самої локації, де відбувалась ця подія. І часто це було на межі перформансу, бо поки ти об’єкт робиш, то він живе, потім – руйнується.
В перший день фестивалю на цю локацію напав сторожовий пес, що охороняв територію. Олександр вважає, що тварина подумала, що ця інсталяція – для нього. “Напав, трохи пошматував (батони), але я все відновив” – розповідає митець.
В останній день фестивалю, коли пір’я з батонів було вже витягнуте, це побачив хлопчик, якому на вигляд було 6 років. Він йшов з матір’ю, побачив “порожні” батони і звернувся до неї: “Мамо, дивись: пір’я немає!” – і заплакав.
Загалом концепцію свого проекту митець пояснив так: “Творчий процес – це завжди перетворення. Процес, де звичайні, прості, на перший погляд, речі набувають нових сенсів і значення. Процес, що відкриває “двері” сприйняття навколишнього світу для глядача. Надає можливість, ніби крізь мистецьку призму, зазирнути у світ фантазій та уявлень з позицій, навіяних власним досвідом життя. Bci представлені в проекті твори зроблені з використанням пір’я птахів, які є символом натхнення”.
До слова, Олександр Никитюк розповів, що й по завершенню фестивалю батони принесли користь: їх залишили для місцевих птахів. Що стосується пір’я, що було використане для творчості – його художник збирав у кожній з тих локацій, що були зображені на фото. Це пір’я, можливо, використають для наступних інсталяцій.
“8” (вісім) – Проект Наталії Лісової
Як зазначив Никитюк, йдеться про вісім циліндричних отворів у вісьмох прямокутниках, що об’єднані наскрізною порожниною таким чином, що “порожнеча набуває репрезентативної матеріальності в просторі”.
– Порожнеча стає матеріальною, як предметом розгляду. Взагалі вісім – це ж нескінченість, якщо її перевернути, – уточнює Никитюк. – Ми розмістили цей об’єкт на території візуальної програми DniPro ГогольFestу.
Та окрім власних проектів, вінницькі митці долучились до спільних. Наприклад, разом із митцями з Фастова – розмалювали напівзатоплений неподалік річкового порту катер. Також до плавзасобу прив’язали кульки, що нібито “підіймають” його з води.
Таким чином об’єкт перетворили на “мистецький катер” та назвали проект “Трансформація тонучого човна”. Олександр Никитюк каже, що оновлений катер відразу привернув до себе увагу оточуючих.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що цьогорічний ГогольФест у Вінниці планують влаштувати 16-18 жовтня. Втім, у зв’язку з карантином, його скасували. Фестиваль запланували на наступний рік.
Фото надані Олександром Никитюком та з фейсбук-сторінки DniPro ГогольFest, відео – Anton Shtompel
Дякуємо!
Тепер редактори знають.