Коронавірусний карантин, як явище, що завжди несе певні обмеження, сприймається досить негативно частиною суспільства: когось “бісить” необхідність носити маски (навіть кілька хвилин), комусь не до вподоби обмеження на перевезення в транспорті, а хтось скучив за фестивальним рейвом.
Однак, попри нелюбов до карантинних обмежень окремих людей, ці правила впливають на наше життя – без маски можуть і молоко в магазині не продати, а можуть і літак екстрено посадити.
Втім, що для когось прості карантинні обмеження та “ефемерний” вірус, те для інших – можливості: додаткових прибутків й слави, внеску в розвиток людства чи навіть можливості для атак в інформаційній російсько-українській війні.
Ми вирішили розібратись, як так вийшло, що карантин та коронавірус посприяли розвитку еротичних доставок їжі, справжньому поклонінню богиням коронавірусу та розробці пандемічного дрона. А також які є інші приклади цікавих, на наш погляд, карантинних “новацій” у Вінниці, в Україні та світі.
Дрони доставки, дезінфекції та моніторингу
Досить швидкі зміни стались в сфері доставки – збільшилось використання дронів. До прикладу, як повідомляє Tech.Ліга з посиланням на Business Insider, через коронавірус в США сервіс доставки дронами Wing (належить Google) став отримувати вдвічі більше замовлень.
Компанія уклала угоду про співпрацю з місцевими магазинами. Так, пересуваючись зі швидкістю близько 100 км/год дрони доставляють продукти, ліки, туалетний папір і інші товари.
А, наприклад, вчені Університету Південної Австралії в березні були в процесі розробки “пандемічного дрона“. Їхня машина призначена виявляти хворих на респіраторні захворювання, пролітаючи над ними.
Фото з сайту Університету Південної Австралії
Дрон буде оснащений інструментами для дистанційного визначення температури, пульсу і частоти дихання. Він також зможе відстежувати людей, що чхають і кашляють. Машина буде здатна це робити на відстані до 10 метрів.
Цікаво також, що дрони почали залучати і для дезінфекції міст. Наприклад, для санобробки в Києві почали залучати дрони, які зазвичай працюють в сільському господарстві для нанесення пестицидів на поля. Вони задіяні для дезінфекції промислових територій у місті. Для цього почали використовувати дрони української компанії DroneUA, яка надала їх безкоштовно.
Технологія мінімізує контакт людей з місцями ймовірного потрапляння вірусу. Ефективніше покриває площу обробки, економить час на неї.
Побут
Безпечніші покупки/оплата послуг
Перед тим, як наводити приклади новацій в інших індустріях та сферах, вкажемо на зміни, які, здається, “на поверхні” – зміни в повсякденному житті чи не кожного з нас. Так, як зазначає “Громадське”, карантин підштовхнув карантин розвиток безготівкових розрахунків.
52% людей, які раніше ні разу не купувати товарів в інтернеті, не замовляли доставку їжі онлайн, під час карантину вперше зробили це. 35% людей купували медикаменти в інтернеті. Досить сильно збільшилася кількість безконтактних оплат — на рівні 39%, — повідомила регіональний менеджер Visa в Україні, Білорусі та Молдові Світлана Чирва, спираючись на опитування компанії.
Тобто, як бачимо, карантин (а можливо навіть коронавірус) підштовхнув «кешлес-індустрію» до розвитку. Так, вірогідно, щонайменше частина з тих, хто спробував покупки в інтернеті та впевнився в їхній безпечності, використає їх знову. Те ж можна сказати й про безконтактні оплати.
Ще одну зміну можна зустріти і при “класичній” оплаті – особисто: в супермаркетах, відділеннях пошти тощо. Як приклад, в “Сільпо” та “Новій пошті” на підлозі є спеціальні наліпки, які мають демонструвати безпечну відстань між покупцями, що стоять в черзі.
Щоправда, дотримуються дистанції не всі
Звісно, питання щодо дотримання відстані залежить, в першу чергу, від самих покупців. Однак навіть після завершення карантину дотримання дистанції в черзі за допомогою таких наліпок може бути кроком до формування особистого простору без “дихання в потилицю”.
Техніка та технології
Застоcунки
Для подолання коронавірусу в деяких країнах звернулись за допомогою не лише до медицини, а й до ІТ-сфери. Так, в деяких країнах (територіях), аби запобігти поширенню хвороби, почали використовувати застосунки смартфонів.
Наприклад, в Південній Кореї після того, як пасажири літаків сідають в міжнародному аеропорті Інчхон поблизу Сеула, вони проходять обов’язкову перевірку температури і зобов’язані завантажити додаток самодіагностики Міністерства охорони здоров’я.
Фото контрольної точки аеропорту Інчхон: Foreign Affairs
Опинившись у своїх пунктах призначення, вони повинні використовувати додаток щодня, щоб самостійно повідомляти про будь-які симптоми COVID-19.
Крім цього, за допомогою додатку рух тих, у кого тест на коронавірус виявився позитивним, відстежується. Інші ж люди, що можуть випадково наблизитися до інфікованого, отримують сповіщення про дотримання соціальної дистанції на свої телефони.
Як повідомляє The Reuters, схожа система діє в Тайвані, де з населенням в понад 23 мільйони осіб хворобу за увесь час пандемії зафіксували лише у 467 людей (наразі хворіють 20 осіб). Там людей, які прибували з-за кордону, також змушували завантажувати на телефони анкету та звітувати про те, звідки вони прибули та про свою 14-денну історію подорожей і стан здоров’я.
Якщо особа потрапляла до групи низького ризику, їй надсилали текстове повідомлення з дозволом подорожувати. Люди у групі високого ризику мали ізолюватися на два тижні. В цей час їхнє місцеперебування перевіряли за допомогою інформації з їхніх смартфонів.
Схожі застосунки, враховуючи такий досвід Азії, почали розробляти і в Європі. Так, в Польщі уряд запустив додаток «Домашній карантин» для громадян, які повертаються з-за кордону та яким потрібно самоізолюватися протягом двох тижнів.
Для реєстрації вони завантажують особисті дані та фотографію. Потім їм надсилаються нагадування за допомогою текстового повідомлення, і вони повинні відповісти протягом 20 хвилин, завантаживши своє нове селфі. Підтвердження дотримання самоізоляції відбувається за допомогою розпізнавання обличчя та відповідності геолокації до зареєстрованої адреси.
Цікаво, що є схожий урядовий додаток (з назвою “Дій вдома“) і в Україні, щоправда, з рейтингом 1,4/5 в Google Play. Користувачі на цій платформі скаржаться на некоректне сканування обличчя, незручний час моніторингу та інші аспекти перевірки застосунком дотримання режиму. Разом з тим, його встановлення є добровільним та стосується осіб, які необхідна самоізоляція.
Роботи-помічники
В контексті пандемії досить цікаве та практичне застосування знайшли й для роботів. Так, як йдеться у відео на ютуб-каналі New China TV, місцеве підприємство, що займається штучним інтелектом, пожертвувало чотирьох роботів-медиків для дезінфекції лікарні на сході провінції Шаньдун.
Це має значно зменшити навантаження медичних працівників та ризик появи нової коронавірусної інфекції. Цікаво, що окрім практичного значення, роботів обладнали ще й анімаційними “обличчями”, що може в деяких випадках підняти настрій пацієнтам.
Ще один приклад використання робототехніки в боротьбі з коронавірусом – інформування про необхідність дотримання соцальної дистанції. Так, як повідомляє Reuters, в Сінгапурі з цією метою на початку травня спробували застосовувати робота Boston Dynamics, якого називають SPOT.
Так, дистанційно керована машина в центральному парку почала проходити двотижневе випробування на предмет того, чи може “чотирилапий” долучитися до інших роботів, що вже охороняли зелені насадження Сінгапуру.
Так, інформаційні повідомлення “Давайте підтримаємо Сінгапур здоровим” та “Для вашої безпеки та безпеки оточуючих, будь ласка, стійте на відстані не менше одного метра” для відвідувачів парку робот вимовляв м’яким жіночим голосом.
Влада Сінгапуру зауважила, що робот може долати нерівну місцевість, оснащений камерами та аналітичними інструментами для підрахунку відвідувачів парку. Разом з тим, в мережі залучення робота Boston Dynamics окремі користувачі називали марнуванням його потенціалу через можливості роботів компанії до подолання набагато серйозніших рельєфів місцевості чи виконання серйозніших задач.
Новації в релігіях
Богині коронавірусу
Як не дивно, коронавірус приніс новації в різноманіття релігій – і йдеться не про онлайн-трансляції богослужінь чи, наприклад, дотримання безпечної відстані в храмах.
Так, за повідомленням The Times of India в індійському штаті Джаркханд почали поступово поширюватись вірування в “богиню коронавірусу”. Наприклад, в поселенні Сіндрі біля закритого храмового комплексу помітили групу жінок, які молились богині з іменем “Корона Май”.
Фото жінок в Сіндрі: The Times of India
Як частину ритуалу Корона Май пропонували дев’ять квітів гібіскусу і таку ж кількість ладду (різновид індійської страви). Просили “богиню” забрати коронавірус з країни. Після цього, пожертву “поховали”, поклавши зверху дев’ять частинок кіновару, що символізувало поховання богині та кінець вірусу.
В іншому населеному пункті штату, Бокаро, в міському парку декілька жінок також здійснювали схожий ритуал, присвячений коронавірусній богині, однак вже з іншим іменем – Корона Мата Кі Джай. Разом з тим, носіння масок чи дотримання безпечної дистанції вірянками очевидці не помітили.
Збільшення кількості байків
Вплинули карантинні обмеження й на транспортну інфраструктуру, зокрема, збільшивши кількість велосипедистів на вулицях міст. Так, у квітні ми писали, що під час карантину муніципальний вінницький велопрокат NextBike продав утричі більше абонементів на катання на орендованих двоколісних.
А загальна кількість велосипедистів на вулицях міста зросла “в геометричній прогресії” – щонайменше у 4-5 разів. Однак схожа тенденція, як виявилося, притаманна не лише Вінниці.
Як повідомив 11 серпня Олександр Царевський, велоактивіст та представник NextBike у Вінниці, станом на серпень велосипедистів хоча й дещо поменшало, однак не набагато – в порівнянні з минулим роком їх все одно значно більше.
До прикладу, як повідомляє DW, Брюссель (Бельгія) до карантину був одним із найбільш загазованих європейських міст. До коронавірусу там відносно мало користувались велотранспортом через відсутність безпечної велоінфраструктури.
Нещодавно мерія міста вирішила перетворити 40 кілометрів автосмуг у центрі Брюсселя на велодоріжки та, зокрема, замінити бруківку на асфальтоване покриття, зручне для їзди на велосипеді.
В Парижі жителі міста також почали пересідати з громадського транспорту на велосипеди через карантинні обмеження. Цей тренд зміни транспорту не зник і після послаблення карантину.
До того ж, уряд почав стимулювати такі зміни – тепер від французької влади на ремонт велосипеду можна отримати до 50 євро субсидії або пройти безкоштовні курси водіння велосипеду. Крім цього, у місті розробили нову систему веломаршрутів. Загалом у Парижі та його околицях обіцяють створити до 750 кілометрів нових постійних велодоріжок.
А, наприклад, в Італії започаткували програму часткової компенсації вартості купленого байка. Так, у містах з населенням до 50 тисяч осіб держава компенсує до 60% від вартості нового ровера (але не більше 500 євро).
Нові виробництва та стартапи
Еротична безконтактна доставка
Як ми вже зазначали, карантин та коронавірус часом стають причинами еволюції “класичних” концепцій. Так, як повідомляє “Rolling Stone”, цікаву “модернізацію” закладу можна було спостерігати в Портленді, штат Орегон. Там, через закриття місцевого стриптиз-клубу у зв’язку з карантинними обмеженнями відкрився сервіс “Boober Eats” (відсилання до “Uber eats”).
Фото: Rolling Stone
Так, за плату за доставку в розмірі 30 доларів (які розподіляються між працівниками клубу) клієнти можуть замовити в свої будинки їжу. Однак доставлять страви не просто кур’єр на велосипеді, а дві танцюристки у супроводі водія/охоронця.
Така “відкрита” “служба доставки” оснащена масками, рукавичками та дезінфекційними засобами для рук. Доставляють їжу до порогу замовника з урахуванням безпечної відстані у шість футів.
Допомога лікарям та пацієнтам
Вплинули карантинні обмеження й на виготовлення певних предметів для лікарень. Так, у лабораторії Вінницького обласного молодіжного центру “Квадрат” ще у квітні на 3D-принтері друкували розподільники для апарату штучної вентиляції легень.
Кілька таких перехідників та пірнальна маска можуть забезпечити під’єднання до одного апарату ШВЛ двох та більше людей, безпечним для людини способом.
Як повідомив 11 серпня Олег Сидорук, начальник відділу наукових досліджень ВОМЦ “Квадрат”, з квітня в центрі надрукували близько 40 таких розподільників та передали їх лікарям. Через відсутність потреби уже кілька місяців розподільники не виготовляють.
Логічно, що такі розподільники можуть використовуватись, в першу чергу, за великої кількості пацієнтів в лікарнях, яким потрібна штучна вентиляція легень, тож без масових спалахів захворювання розподільники не використовують. Однак потреба використання може виникнути й після коронавірусної загрози, тож лікарні будуть вже частково забезпечені такими виробами, а в “Квадраті” вже знатимуть, як їх створювати.
Також нагадаємо, що співробітники Вінницького обласного молодіжного центру “Квадрат” станом на червень надрукували на 3D-принтері та передали до 25 лікарень міста та області понад тисячу захисних щитків. Тож знання ж щодо того, як виготовляти такі щитки, також залишаться в молодіжному центрі й після завершення карантину.
“Антибактеріальні брелоки”
Крім цього, в світі з’являються й досить специфічні стартапи, творці яких заявляють про беззаперечну користь для подолання коронавірусу. До прикладу, в різних країнах почали виготовляти так звані “антибактеріальні брелоки” (також “ключі” чи “тачери”)(тут приклад).
Створили їх для того, аби не контактувати безпосередньо з кнопками ліфту, дверними ручками, поручнями в громадському транспорті тощо. Авторові не доводилось бачити їх у дії, однак, судячи з різноманіття форм, матеріалів та вартості “тачерів” в інтернеті, такий товар має певний попит.
Разом з тим, варто розуміти – на таких таких “антибактеріальних” предметах все одно може залишатися інфекція, тож їх також потрібно дезінфікувати час від часу.
Індустрія розваг
Кінотеатри
Допоки класичні кінотеатри переживають не найкращі часи (через обмежену кількість місць для глядачів та перенесення прем’єр окремих очікуваних стрічок), з’являються та розвиваються кінотеатри нестандартні.
До прикладу в Парижі відкрили “кінотеатр на воді” – в 38 човнах на Сені люди могли подивитися фільм “Щасливі невдахи” (Le Grand Bain). У кожному човні могло розміститися до шести знайомих один з одним людей.
Такий, досить оригінальний відпочинок, до того ж, є безпечним – показ відбувався на відкритому повітрі, до того ж, за безпечної відстані між човнами. Розвага виявилась досить популярною, позаяк глядачі, що не помістились, могли дивитись фільм з шезлонгів на березі.
Розвиваються через коронавірус та необхідність соціального дистанціювання й автокінотеатри. Так, в США мережа супермаркетів Walmart вирішила переобладнати 160 своїх парковок біля магазинів мережі у кінотеатри для автівок.
Почались покази у серпні – вони триватимуть до жовтня (загалом має відбутись близько 300 показів). В програмі є досить популярні стрічки: “Диво-жінка” (2017), “Мисливці за привидами” (1984), “Чорна пантера” (2018), “Чарівник з країни Оз” (1937) тощо. На показах анонсували також виступи творців фільмів та зірок.
Відвідування таких кінопоказів в автівках також є досить безпечним – до вашої автівки не підсяде чужий пасажир, до того ж машина гарантує недоторканий особистий простір під час перегляду.
Парки атракціонів: “кричіть серцем” і мінімум розмов
Як повідомляє CNN, в Японії Асоціація розважальних парків опублікувала рекомендації для роботи атракціонів в умовах послаблення карантину, згідно з якими, до прикладу, радять не кричати.
Порада в дії
Так, Асоціація радить заохочувати дотримання цієї поради на атракціонах на відкритому повітрі, зокрема, американських гірках. Так, замість звичайних криків, які нібито можуть посприяти поширенню коронавірусу, рекомендується “кричати серцем”.
Персоналу також радять мати з клієнтами настільки короткі розмови, наскільки це можливо:
Як новий стиль обслуговування клієнтів, навіть коли ви носите маску, ви можете використовувати поєднання усміхнених очей, жестів рукою і т.д. для спілкування з відвідувачами, – йдеться в одній із пропозицій.
Йдемо в онлайн?
З приходом карантинних обмежень багато масових розважальних та культурних офлайн заходів змінились. Частину з них тимчасово відклали (наприклад, прем’єри багатьох голлівудських фільмів у кінотеатрах), а частині довелось (або ж пощастило) перейти в онлайн.
Здавалося б, в таких переходах немає нічого новаційного – інтернет задля цього не винаходили: просто почали транслювати або викладати записи певних культурних подій в мережу.
Наприклад, для зручності звичайних споживачів “консолідацію” таких онлайн-подій почали навіть здійснювати у Вінницькій ОДА. Раз на тиждень Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації робить підбірку таких онлайн-заходів.
Однак, як показує практика, онлайн-формат може кардинально змінювати всю концепцію заходів, які раніше проводились чи не повністю офлайн, часом навіть у кращу сторону.
До прикладу цьогоріч ComicCon в Сан-Дієго (фестиваль різноманітних заходів для фанатів коміксів) перенесли повністю в онлайн-формат, заразом зробивши його безкоштовним. Тож цьогоріч фестиваль виглядає як кілька сотень годин (!) відеороликів на YouTube-каналі КомікКону.
Як це все передивитись? А навіщо дивитись все, якщо можна обрати цікаві особисто вам рубрики? Онлайн-обговорення нових трейлерів їхніми акторами (наприклад, серіалу HBO “Країна Лавкрафта” чи серіалу “The Boys”), відео-урок створення коміксів, дискусія щодо реалістичності науки у фільмі “Назад в майбутнє”, вручення премій за найкращі комікси чи матюкливий монолог Кевіна Сміта.
Здається, в цих відеоархівах можна найти чи не все на комікс-тематику, за виключенням хіба великої кількості косплеєрок/косплеєрів (хоча подивитись на деяких з них можна й тут).
Команда “The Boys”
Звісно, КомікКон через онлайн-формат втратив атмосферність, зате став доступним і безпечним абсолютно для всіх прямо в домівках – в Україні, Великобританії чи Пакистані.
Інформаційна сфера
Новації у фейках та їхній протидії
Фейки – це, на жаль, невід’ємна складова інформаційного поля, у якому перебувають чи не всі представники людства. Тож настання такого глобального явища як “пандемія коронавірусу” вплинула й на сферу творців неправдивої інформації (як випадкових, так і професійних).
До прикладу, в Україні фейки створювали й для рекламних кампаній. Так, препарат для інгаляції “Декасан”, наприклад, (не) “діє на всі складні віруси, включаючи коронавіруси”. Як наслідок, Антимонопольний комітет України оштрафував виробника «Декасану» (компанію «Юрія-Фарм») на 528 тисяч гривень за поширення у рекламному ролику свого препарату неправдивої інформації про його здатність боротися з коронавірусами.
А “блокувальник вірусів” не убезпечує від вірусів (тим паче коронавірусу), а іноді може навіть зашкодити. Проте користувались таким “блокувальником” і українські, і закордонні публічні особи.
Пандемію коронавірусу використовують і у гібридній російсько-українській війні московитські фейкороби. До прикладу «американські вакцини від коронавірусу» насправді не випробовують на українських військових. І, тим паче, ніхто від них не помер, як повідомляли в окремих публікаціях. Це дезінформація, запущена російськими пропагандистами – стверджують coronafakes.
І нарешті, третя причина умисного створення фейків, яку хочеться виділити – просте бажання отримати “славу” в сучасних її проявах (лайки, репости, підписників тощо) – бажання як окремих осіб, так і, наприклад, деяких “ЗМІ”.
Так, до прикладу, в Ірані сотні людей загинули через вживання метилового спирту в якості «ліків». Вони повірили, що алкоголь врятує їх від коронавірусу. У соцмережах, а також через телеграм, поширювалося вірусне повідомлення про те, що британський шкільний вчитель та інші вилікувалися від коронавірусу за допомогою віскі та меду.
На тлі повсюдних закликів використовувати спиртовмісні дезінфектори для рук, іранці зробили хибний висновок, що і розпиття алкоголю вб’є вірус зсередини. Як наслідок — в Ірані ще станом на кінець квітня понад 700 людей померли через «лікування» COVID-19 алкоголем. Ще близько 5000 осіб потрапили до лікарні з серйозними отруєннями, щонайменше 90 з них повністю або частково осліпли.
Однак разом з творцями фейків про коронавірус з’явились ініціативи, які допомагають користувачам боротись з ними чи дізнаватись, що є достовірно. інформацією, а що – маніпуляцією чи брехнею. До прикладу, на сайті coronafakes.com українські факт-чекери почали збирати інформацію про коронавірусні міфи, маніпуляції та підтверджені дані.
Висновки
Чи не кожен з означених прикладів новацій показує: що для когось втрати, те для іншого може бути шляхом до пристосування чи навіть еволюції.
Без засилля фейків про коронавірус не з’явилась би платформа, яка б шукала та збирала б правду про карантин та коронавірус. А без пандемії чекати розробки спеціального дрона для моніторингу, можливо, довелося б набагато довше.
Карантинні обмеження та коронавірус допомогли продемонструвати, як волонтери, підприємці чи можновладці однієї держави можуть швидко навчатись в іншої (чи інших держав), переймаючи новації та роблячи життя десятків, сотень і тисяч людей безпечніше.
Яскравий приклад цього – коронавірусні застосунки, за аналогом яких і за інших епідемічних ситуацій можна буде моніторити поширення хвороби. Щоправда, до цього Україні варто врахувати помилки теперішньої розробки: як технічні, так і функціональні. Адже, наприклад, можливість додатку попереджати про наближення до інфікованого є корисною для здорових громадян.
Завдяки соціальному дистанціюванню відбувся ще один крок до віртуалізації суспільних відносин: онлайн-фестивалі, концерти, виступи чи нагородження стали, подекуди, чи не єдиною альтернативою “класичним” масовим заходам та точно залишились поза конкуренцією в питанні безпеки.
Разом з тим, такі онлайн-заходи дали зрозуміти: “до повного занурення” в атмосферу події через відео та трансляцію нам ще досить далеко, а віртуальна реальність ще не набрала тих масштабів поширення, аби стати конкурентом “класичному” відеоформату. Тож поки варто розвивати VR та цінувати живі концерти.
Врешті-решт, коронавірус допоміг побачити, як зароджуються нові релігії. Звісно, на думку автора, шанси, що “коронавірусні вірування” набудуть популярності серед широкого загалу досить мізерні, однак когось Корона Май, можливо, змусить задуматись про походження давніших своїх “божественних родичів”.
Очевидно, що не всі згадані в матеріалі новації проживуть довше за пандемію. Однак завдяки карантинним обмеженням десь нанесли кілька десятків кілометрів постійних велодоріжок, комусь оригінально несуть гамбургер двоє яскравих дівчат, а в когось в кишені з’явився “тачер”=).
______________
Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів цього матеріалу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
______________
Фото з архіву та Ольги Мірошниченко
Головне фото – galka.if.ua
Дякуємо!
Тепер редактори знають.