Двогодинний відео-воркшоп «Справжні та вигадані історії про кінотеатр» – це чудова можливість для вінничан спробувати себе у ролі сценаристів, режисерів та акторів, а також дослідити один із найстаріших кінотеатрів міста.
Відео-воркшоп “Справжні та вигадані історії про кінотеатр” відбуватиметься в рамках фестивалю YouthInsight Festival 11 червня о 17.00. Організовує воркшоп кіноклуб «ДІБУК», засновниками якого є Діана Федоряка та Віталій Янковий.
Як розповів Vежі Віталій, цей відео-воркшоп буде дослідженням кінотеатру “Родина” – як фізичного простору, так і того місця, яке він займає в свідомості людини.
- За дві години разом з учасниками ми зробимо невелике дослідження простору, розпитаємо учасників про історії, які з ними відбулись в кінотеатрі. Потім колективно пропишемо сценарій для зйомок постановочної частини і запишемо відео-розповіді реальних історій (якщо хтось захоче ними поділитись). Фінальне відео буде складатись із вигаданої історії, яку ми самі пропишемо, і справжніх історій, які реально відбувались в цьому просторі.
Участь у фестивалі клубу кінопрактики «Дібук» запропонував Ярослав Геращенко. Віталій говорить, що тема воркшопу з‘явилась спонтанно, а на ідею наштовхнуло саме місце проведення, адже це рідкісний випадок неформального доступу до кінотеатру і можливість дослідити його через відео та спробувати вибудувати із ним стосунки таким чином.
- Так як орієнтуватись у низовому відео особливо немає на кого, то орієнтуємось на те, що робили раніше – те, що відбувається на воркшопі заздалегідь не планується, не роздаються ролі, не встановлюється ієрархія, – як все відбуватиметься залежить від того, хто прийде і що привнесе від себе, чи зможе переконати інших у важливості своєї ідеї. У нас воркшоп сам себе створює в процесі, це те чого я навчився від Діани – не боятись хаосу. Головний результат воркшопу – це досвід специфічної колективної роботи та можливість дослідження кінотеатру – розповідає організатор.
Це не перший проект, в рамках цього фестивалю, який демонструють Віталій та Діана, адже минулого року вони використовували подібний формат і в кінці фестивалю довели, що можна зробити аматорський фільм за годину, використовуючи лише простір і людей в ньому.
- Минулого року подібний воркшоп проводився вперше і був соціальним експериментом. Ми знімали фільм за одну годину, прийшло досить багато людей, хоча активну участь в роботі приймало людей десять. Взагалі кіно – це досить специфічна робота, де акторство пов’язане із лицедійством і обманом, а режисерство із змушуванням робити, що хочеш саме ти + бажання догодити спонсорам (бо справжні зйомки як правило дуже дорогі). Це все досить складно і в чомусь убого. Якщо людина тримає в голові красиву ідеалізовану картинку із красивими акторами і успішними режисерами, то потрапивши на реальні зйомки зустрінеться із зовсім іншим набагато цікавішим процесом.
Незважаючи на те, що минулого року воркшоп відвідало досить багато вінничан, багато й ходили на кіноклуби та проект «Сходи в кіно», про попит на відео-мистецтво у Вінниці Віталію складно говорити.
- По-перше, ми не можемо чітко визначити що таке “відео-мистецтво” і потрібні опитувавальні дослідження, які хоч і вибірково, але показують реальні смаки людей і те, що вони дивляться. Якщо брати кінотеатр “Родина” – то це чи не єдине місце, де можна подивитись хороше “режисерське кіно”, хоч воно і рідко доходить до Вінниці.
- Я намагаюсь дивитись передусім режисерів, стежити за їхнім розвитком, мене не надто цікавлять категорії “популярного” чи “фестивального”. Так у минулій програмі в “Родині” були одразу два цікаві автори – Асхар Фахраді (“Комівояжер”) і Марін Аде (“Тоні Ердман”), але, ймовірно, через те, що обидва фільми були номіновані на Оскар як кращі іноземні фільми, – ділиться спостереженнями Віталій.
Загалом організатори запрошують всіх долучатися до воркшопу, відкрити для себе інший кінотеатр «Родина», а можливо й продемонструвати свої режисерські здібності.
Фото та відео з особистої сторінки Віталія Янкового у Facebook
Дякуємо!
Тепер редактори знають.