У Вінниці в четвер, 17 листопада, команда “Музею Вінниці” презентувала “Концепцію розвитку публічного простору садиби Львовича”. В опублікованому документі йдеться про те, як може виглядати двір садиби в майбутньому. На розгляд історики презентували чотири варіанти.
Як зазначають в “Музеї”, “Концепція” – це один з документів, які описують, що може бути зроблено на шляху до відкриття “Музею” для відвідувачів та його подальшого розвитку. Це не перелік конкретних цілей, а своєрідні варіанти можливого розвитку. Концепція визначає основні складові “Музею” (подієво-освітній блок, експозиція, адміністрація, робота з фондами тощо) і демонструє, як кажуть в “Музеї”, що самої будівлі садиби Львовича може бути недостатньо, аби вмістити всі необхідні та оптимальні функції. Саме тому двір садиби є вкрай важливою складовою, що визначає можливості розвитку міського музею.
Концепцією пропонується чотири варіанти облаштування музейного простору у дворі садиби Львовича. Як зазначив директор КЗ “Музей Вінниці” Олександр Федоришен, всі чотири варіанти “є відкритими”. Якщо ж справа дійде до безпосереднього проєктування, то обрання певного варіанту відбуватиметься шляхом конкурсу.
– Ця річ (“Концепція” та її презентація – авт.) для того, щоб ті, хто тут, побачили, повірили, що це можливо. Що гаражі та будівлі можуть змінюватись візуально. Що, попри занепад та занедбання, незалежно від причин, можуть бути використані з користю, – додав історик.
Йдеться про гаражі, розташовані на подвір’ї території садиби Львовича. Ці гаражі та господарські споруди розташовані за адресою Симона Петлюри, 15 (сам “Музей” і садиба відповідно позначені за адресою Симона Петлюри 15-А – авт.) та є власністю АТ “Укртелеком”. Зазначається, що ці споруди перебувають фактично в аварійному стані, але для музейних цілей можуть бути реконструйовані або перебудовані. Втім, наразі вони є в приватній власності.
Теперішня ситуація
Перед початком презентації варіантів подальшого розвитку території Олександр Федоришен описав теперішній стан будівлі:
– Ми маємо перший поверх, ми маємо знищений під час користування приміщенням цоколь, такий собі “мінус перший поверх” та знищений в переважній більшості в ХХ столітті другий поверх (мезонін).
Таким чином, корисна площа будівлі становить орієнтовно 300 квадратних метрів.
Що ж стосується території, то, як згадувалось вище, вона, фактично, належить двом юридичним особам: КЗ “Музей Вінниці” та АТ “Укртелеком”. Як зазначають в музеї, об’єднання всієї ділянки під власністю музею дозволила б реалізувати комплексний проєкт публічного простору. Також ця територія має потенціал до створення додаткового пішохідного транзиту між вулицями Петлюри та Магістратською. Зрештою, як додавав директор “Музею”, цей прохід/проїзд раніше існував – теперішня вулиця Грушевського не закінчувалась, переходячи у теперішню вулицю Петлюри, а проходила далі, перетинаючись з теперішньою Магістратською.
Чотири варіанти музейного простору в дворі садиби
Перший варіант передбачає облаштування амфітеатру між реконструйованими будівлями гаражів, який використовуватиметься для різноманітних заходів. Також передбачено три не пов’язані між собою переходами будівлі: безпосередньо садиба, будівля за нею, а також будівля, де нині розміщено гаражі. В одній з будівель, зокрема, може розміщуватись каса, крамниця та кафе/кав’ярня. Між будівлями – невеличка площа. Такий варіант також сприятиме створенню пішохідного транзиту до Магістратської. Додатковий плюс – поверховість потенційних будівель майже не затінюватиме вікна прилеглих будинків. Підземна частина в цьому варіанті не передбачена.
Ознайомитися з 3D-моделлю першого варіанту можна за ЦИМ посиланням.
У другому варіанті пропонується облаштування камерного простору на даху однієї з ревіталізованих будівель. Основний публічний простір розігрується у глибині двору та задіює ділянку вздовж паркану. Як зазначають в “Музеї”, у такій формі простір стає “більш камерним”. Втім, можливості зручного пішохідного транзиту до Магістратської тут не передбачено, також не передбачено підземного простору. В одній масивній будівлі можуть розміщуватись експозиційні зали, амфітеатр, крамниця та приміщення адміністрації.
3D-модель другого варіанту – ТУТ.
Третій варіант пропонує облаштування підземного поверху під додатковими музейними спорудами у дворі. Це, як кажуть музейники, значно збільшує площу та спрощує транзит через територію “Музею”. Також передбачено експлуатований дах між будівлями. Втім, як можна бачити на презентації, новоутворені споруди є доволі масивними, що може вплинути на зручність жителів будинків поруч.
3D модель третього варіанту – ТУТ.
Четвертий варіант є дуже подібним до першого, але тут до амфітеатру також додаються підземні поверхи. Як зазначають в “Музеї”, подібно до третього варіанту, завдяки підземному рівню досягаються цікавіші просторові конфігурації для експонування. Не виключена також можливість експлуатації даху над адміністративним блоком. Як додав Олександр Федоришен, саме цей варіант найбільше до вподоби команді музею. Плюс, в сучасних умовах війни з росією підземний рівень сприятиме і безпеці відвідувачів.
3D-модель четвертого варіанту – ТУТ. 3D-модель четвертого варіанту з оточенням (з навколишніми будівлями) – за ЦИМ посиланням.
Детальніше ознайомитись з концепцією можна за ЦИМ посиланням.
Загалом, на презентацію у залі садиби Львовича зібрались понад три десятки відвідувачів. Крім присутніх у залі, в онлайн-форматі долучились до презентації також історик Леонід Марущак та команда архітектурної студії “Формографія”, а саме Роман Сах та Костянтин Кучабський. Раніше, зокрема, вони долучались до дискусії третього дня “AirFest” в минулому році щодо подальшої долі кінотеатру, що не функціонує, в центрі Вінниці. Також команда створила для музейників 3D-версії варіантів розвитку території садиби Львовича.
Нагадаємо, у вересні команда “Музею Вінниці” презентувала концепцію ревіталізації будівлі садиби Боруха Львовича. Так, відповідно до опублікованого документа, заходи з відновлення садиби можна умовно поділити на декілька етапів: заходи з реставрації опорядження екстер’єру, реставраційні доповнення композиції фасадів, заходи зі збереження та реставрації інтер’єрів тощо.
Під час виконання зовнішніх робіт пропонується відновити мощення тераси, декоративні навершя башт на даху, а також відтворити втрачену автентичну дерев’яну мансарду та балкони.
Реставраційні заходи всередині будівлі серед іншого передбачають відновлення оригінальних дверей, відтворення втрачених кахельних печей, опорядження стін та багато іншого.
Детальніше з концепцією реставрації садиби можна ознайомитися ТУТ.
Фото – Зорини Гаджук та скріншоти з опублікованої концепції “Музею Вінниці”
Дякуємо!
Тепер редактори знають.