Вже завтра, 28 квітня, православні християни святкуватимуть Великдень. Писанка – один із найважливіших атрибутів цього дня і один із найдавніших символів. Якщо сьогодні розписане яйце сприймається більше як декоративний елемент, то раніше вони мали особливе значення, а у процесі створення були свої правила та заборони. 

Пращури вірили у магічне значення розписаних яєць та підходили до процесу з усією відповідальністю, ретельно готуючись. Як не лише розписувати яйця, а створювати обереги VежА розпитала у рідновірки Людмили Поворознюк. Дівчина чимало знає про ритуал створення справжніх писанок і неодноразово влаштовувала тематичні дівич-вечори, на яких ділилась своїми знаннями.

– Взагалі писанка – то дуже древній символ. Навіть у персів були, під час розкопок знайшли залишки яєчної шкаралупи зі слідами фарби. Зараз важко пояснити, чи то було якесь сакральне значення, чи для краси, але залишається факт, що яйця фарбували дуже давно, – розповідає Людмила. – І яйце, як символ життя, теж розуміється з дуже давніх часів. В цілому, це логічно, адже з яйця дійсно народжується життя. Образ такого сонця (жовток), ніби неба чи води навколо, і що все поєднане, а потім народжується щось унікальне та неповторне – то є дуже магічне. За рахунок цього, люди почали надавати яйцю певного сакрального або магічного значення і використовували його в різних обрядах. Навіть досі у нас бабусі практикують це «викачування» яйцями. З древнього часу пішло певне додаткове «навантаження» на яйце за рахунок малюнків: якщо ми щось намалюємо, то яйце буде ще сильнішим і ще буде щось приносити.

Як створити оберіг з яйця?

Власне, правил декілька. «Якщо людина просто хоче намалювати гарний такий екземпляр народного мистецтва, то це байдуже, ким намальовано та в який час і якими матеріалами, але якщо вже говориться про те, що це оберіг, який має певне сакральне значення, енергетику свою, то він має мати певні складові та правила виконання», – пояснює Людмила.

По-перше, малювали писанки жінки. Лише в кількох селах на Закарпатті та на Східному Поділлі допускали чоловіків, але в 90% випадків малювали лише жінки та дівчата. До того ж, дівчата, які були на виданні та могли народити життя.

– Тобто, якщо ти можеш народити життя, то можеш «народити» й певну оберегову писанку. Ми говоримо про писанку, як оберіг, тому що були різні види: крапанки, коли дітки просто собі пальчиками кольори вивчали та малювали, були шкрябанки, мальованки та ще багато різних видів. Звісно, що одні були як декоративний елемент, інші – ігрові, але якщо говорити про символ писанки, яка має в собі якусь енергію, то було таке правило, щоб малювали жінки.

По-друге, до процесу обов’язково готувались духовно – молились. Вдень жінки працювали, а ввечері залишались самі, молилися, вмивалися, одягали чистий одяг та починали писати.

– Є ще різні варіанти, наприклад, що воду набирали вдосвіта і вона мала настоятися при місяці, але це вже додаткові елементи. Сам факт, що на цей процес налаштовувались. До того ж, жінка, яка хворіла, не могла писати. Всі бабусі говорили, що «хвора це не робе». Має бути свічка – тому що так нагрівався писачок і змочувався у воску. В той же час свічка виступає елементом додаткового очищення ще однієї стихії.

Наступне правило –  жодних видуток. Порожня шкаралупа не підходить, яйце обов’язково має бути повним та заплідненим. Якщо ви переймаєтесь, що таке яйце зіпсується, то не варто – якщо все зробити правильно, писанки можуть пролежати навіть не один рік.

– Бували випадки, коли вони взривалися або просто розпадалися. Вони могли тріснути і вважали, що якщо так сталося, то яйце забрало на себе якусь погану енергетику. От в чому фішка, – додає Людмила.

При створенні писанки необхідно писачком повністю покрити яйце воском. До речі, завершити писанку необхідно протягом одного дня. Раніше яєць малювали досить багато (собі та родичам у подарунок, також були спеціальні «гробкові» писанки, щоб згадати померлих родичів і отримати їхнє благословення з іншого світу), а тому витрачали на цю роботу по декілька днів.

Коли писанки намалювали, клали у глибоку тарілку та ставили в піч, де віск танув, покриваючи тонким шаром все яйце і до того ж воно всередині запікалось. За рахунок цього яйця не псувались. Звісно, зараз далеко не в кожному домі знайдеться піч і для такого процесу можна використовувати духовку.

Після створення обереги ховали. Найчастіше у красному кутку за образами, або клали за піч. Писанки не давали та не показували чужим людям тому що вважалося, що якщо цей оберіг написаний тобою, то в ньому є частинка тебе і через них можна було зурочити, або якось погано зробити.

З цієї ж причини не варто фотографувати процес створення писанок, тому що це вже відволікання від малювання оберегу. Також не бажано фотографувати писанки протягом року, коли вони «працюють», а показувати їх можна вже після наступного Великодня.

До речі, на наступний рік їх потрібно було утилізувати. Робили це по-різному: можна було закопати на городі, щоб мати гарний врожай, пустити на воду або згодувати худобі. У різних місцинах були свої традиції.

– В сучасних умовах їх також можна пустити по річці, це екологічно чистий продукт, який не забруднить воду. Можна також закопати біля дому в квітничку. Хоча, насправді, писанки можна зберігати, просто вважається, що вони свій рік відпрацювали, цей сонячний цикл, і вже не мають сили.

– У мене завжди було питання навіщо це все робиться. Навіщо було витрачати стільки сили та ресурсу на це все, – продовжує Людмила. – Люди, які працювали зранку до смерканку, навіщо вони виділяли стільки часу на це. Для них це був як елемент самозахисту від проблем світу та можливість притягнути щось хороше, тому що не було в них такої медицини, як у нас, та всього того захисту, який ми маємо сьогодні, саме тому для них це було дуже важливо.

Кольори та символи

Звісно, все залежить від ареалу на якому пишуть писанки а ще від того, кому готують писанку. Людмила розповідає, що для нашого регіону досить характерні сорокаклинці, ще використовують сонячні символи, ружі та грабельки тощо. Якщо писанка, наприклад, для господині дому, то для неї будуть грабельки, як символ врожаю, або верба, як символ здоров’я, або ж сонячні символи. Також малюють рослини та тварин, або можуть бути лише геометричні символи. Наприклад, якщо хочеться побільше врожаю або дітей, то малюють «засіяне поле» – велику кількість крапочок на яйці.

До речі, до Великодніх свят на Європейській площі встановили святкову інсталяцію – біле дерево, на якому розвісили великі декоративні писанки. Ми попросили Людмилу показати, чи є серед них «традиційні» писанки і що вони означають.

Найпершим побачили писанку з символом берегині, з традиційними для Поділля кольорами: білим, чорним та червоним. На іншому яйці зображена ружа – символ краси та здоров’я. Якщо це вважається жіночим символом, то поряд можна помітити чоловічі – грабельки на достаток.

На іншій писанці зображена «божа рука» – як благословення згори. Вазон також вважається традиційним символом, який ще міг бути у вигляді дерева. Таку писанку дарували найстаршим членам роду, показуючи, що саме вони є початком родини та про них пам’ятають.

Щоправда, переважна кількість писанок на Європейській площі не мала сакральних візерунків. Водночас Людмила пояснює, що кожна людина могла надати власний сенс писанкам.

– Є певні символи, які перевірені віками і в різних країнах вони означають одне й те ж. Але якщо ти все зробиш правильно і сам вкладеш в це свій сенс, то чому б не намалювати якогось «смішарика» на здоров’я чи ще щось? Символи простіше малювати, тому що ти знаєш, що ось це вже віками означає одне й те ж і він (символ – ред.) вже сам по собі сильний.

– Коли ти малюєш, то важливо, з якими думками та енергією ти це робиш. Яйце ніби це все в себе вбирає, тому важливо бути в хорошому настрої, саме твоя енергія має значення, а символи просто полегшують розуміння писанки. Для прикладу, коли ми просто пишемо «мама», то розуміємо, що це означає, але з якими думками ми це робимо – то вже лише всередині нас.

Людмила розповідає, що в процесі створення оберегу найважливіше – віра. Якщо людина вірить у силу писанки, тоді це буде дійсно сильний елемент, незалежно від того, що і як зроблено. І навпаки – якщо людина не вірить, тоді всі приготування та правильність самого процесу нічого не принесуть. «Це лише як полегшення доступу до вищих енергій», – зазначає дівчина.

Фото Ольги Мірошниченко, Миколи Геркалюка, архівів Vежі та Людмили Поворознюк

Дар'я Гоц

See Full Bio