Ще одна з цікавих місцин Вінниці, яка вочевидь заслуговує окремої уваги, на перший погляд має зовсім не туристичне спрямування. Однак саме сюди багатьох гостей міста дуже часто приводять вінничани подивуватися.

Гіпсова гарпія з тризубом між великих грудей, цементний сфінкс і двометрові писанки в скляних футлярах із мальованими іконами, крісло бажань і Шрек поруч з Вієм – все це Вінницький обласний шпиталь для ветеранів війни.

Шпиталь розташований на вул. Академіка Ющенка, фактично пліч-о-пліч з однойменною психіатричною лікарнею. Обидва медичних заклади поєднані затишним лісопарком, де водиться багато білок: їх, до речі, можна запросто погодувати горіхами з рук. Можливо, саме через таку близькість дехто вважає, що парк зі скульптурами відноситься саме до лікарні ім. Ющенка, проте це не так – це вже було би занадто).

Архітектурний ансамбль тут почав з’являтися поступово ще кілька років тому, як пишеться на відповідній табличці: завдяки пожертвам різноманітних чиновників, начальників, директорів, завідуючих і навіть “старших майстрів”. Лише на фонтан пожертв зібрали аж від 13-ти чоловік.

Але, звісно, не фонтаном єдиним приваблює народ територія шпиталю. Головне тут – скульптури.

Ось, наприклад, піраміда – майже єгипетська, щоправда, дещо менша за розмірами.

Водночас вінницька піраміда має значно більше загадкових властивостей, якщо вірити написам на лавках, котрими споруда оточена по периметру. З написів можна зрозуміти, що просто сівши поруч з пірамідою можна вилікувати багато важких та хронічних хвороб.

Важливе уточнення: бути біля піраміди потрібно лише у конкретно визначений час – лише тоді буде результат лікування. Як додаткова гарантія одужання – православний хрест на вершині споруди.

Пацієнтів біля піраміди охороняє сфінкс: він віддалено нагадує єгипетський аналог, хоч певна схожість є навіть у деталях – шматок носу в нього також відбитий.

Але найбільша принада архітектурного комплексу шпиталю – алея писанок, котра з’явилася тут порівняно нещодавно. Її почали створювати ще влітку, а днями вона поповнилась головним гіперяйцем розміром під три метри. Кожне кам’яне яйце взяли у скляний футляр і ніби писанку – розмалювали.

Однак замість традиційних українських орнаментів – притаманних справжнім писанкам і котрі походять ще з дохристиянських часів – господарі шпиталю вирішили намалювати святі образи. За рахунок цього пейзаж став максимально сюрреалістичним, особливо коли повз православні писанки проходять набожні бабці: тепер біля кожної вони часто хрестяться

Ми намагалися взяти офіційний коментар у начальника шпиталю, заслуженого лікаря України та, як стверджують вінничани – ідейного натхненника подібної творчості Валерія Бабійчука, однак в шпиталі з нами говорити не схотіли. Спочатку повідомили, що перетелефонують у разі, якщо “їм це буде цікаво”, за тим просто припинили брати слухавку.

Тож запитання “що ж саме лягло в концептуальну основу архітектурного комплексу?” наразі лишається відкритим. І нам лишається тільки здогадуватися, які ще артефакти можуть з’явитися на цій місцині. Фото нижче ми просто не знаємо, як коментувати.

Усі фото – Андрія Завертаного

admin

Технічний адміністратор сайту

See Full Bio