-
01 Липня/ 15:44
Vinnytsia
Публікація01.07.2115:44
“Археологічний атлас” міста: у Вінниці презентували “живий” документ про археологічну спадщину. ФОТО
Вчора, 30 червня, презентували Археологічний атлас, який містить інформацію про об’єкти археологічної спадщини Вінницької ОТГ. Це “живий” документ, який буде доповнюватися та допоможе місту краще дослідити археологічні об’єкти міста та напрацювати механізми поводження з ними.
Презентували атлас Євген Совінський – перший заступник директора департаменту архітектури та містобудування, головний архітектор міста, Ольга Грабовська – завідуюча сектором археології Вінницького обласного краєзнавчого музею, керівниця археологічної експедиції, та Олександр Федоришен – директор «Центру історії Вінниці». Зустріч відбулася у хабі “Місто Змістів”.
Археологічний атлас – це дорожня карта, “живий” документ, який систематизує інформацію про археологічну культурну спадщину на території міста. Його розробку затвердили у 2019 році з метою ілюструвати, де розташовуються значимі об’єкти археологічної культурної спадщини та як з ними поводитися у випадку, наприклад, будівництва на цій території або інших втручань в шар землі.
За словами головного архітектора міста, Атлас – це розвідка археологічної спадщини, яка дозволила створити мапу археологічних об’єктів. “Атлас створювався для того, щоб збалансувати містобудівну діяльність та археологічну частину культурної спадщини міста. На сьогодні Атлас – це містобудівна документація. Ми працюємо над тим, щоб ввести його в процедуру містобудівні діяльності”, – каже Євген Совінський. За його словами, документ “живий”, адже буде доповнюватися з часом.
Як розповіли на презентації, робота над Атласом тривала рік. Кажуть, що це не була повномасштабна робота, а розвідкові археологічні роботи з шурфування – заглиблення в ґрунт певного периметра, щоб розвідати місце ймовірного археологічного об’єкта.
Про місця, де теоретично можуть розташовуватися цінні локації, дізнавалися, зокрема, з містобудівних документів Державного архіву або оцінюючи місцевість візуально, адже розташування кургану можна визначити за його формою, як каже Ольга Грабовська. Вона розповідає, що частина археологічних об’єктів, з якими працювала команда в межах Археологічного атласу, були пограбовані.
Курган — високий земляний, рідше кам’яний, насип над стародавнім похованням. Є різновидом поховальних пам’ятників, має форму земляного насипу, ізольоване округле підвищення, розташоване на рівнині з різко вираженою підошовною лінією, має штучне походження (джерело – Вікіпедія).
В межах цієї розвідкової роботи була систематизована інформація про вже відомі археологічні пам’ятки, як от Замкова гора, так і відриті абсолютно нові об’єкти (або ті, які ніколи не були документально зафіксовані). Розповідають, що під час дослідження території П’ятничанського лісу було виявлено три раніше невідомих археологічних об’єкти.
– Це великий курганний могильник, поселення орієнтовно XVI-XVII століття та найцікавіша пам’ятка – це двошарове поселення періоду пізнього палеоліту та скіфського часу другої половини першого тисячоліття нашої ери, – каже Ольга Грабовська. – Хоча дослідження були розвідкові, нам пощастило натрапити на господарську яму скіфського часу та пізньопаліотичну майстерню, що взагалі можна вважати рідкістю. Я вважаю, що цей об’єкт є перспективним з точки зору його дослідження.
Пам’ятки археології Вінницької ОТГ, які вже охороняються державою (галерея)
Нововиявлені об’єкти археологічної спадщини Вінницької ОТГ (галерея)
Окрім цього, на презентації згадали про торішнє відкриття — кладовище вояків Української Галицької Армії, яке виявили під час розкопок на території пустиря ліворуч від сучасного 45-го заводу. На цьому місці планують облаштувати меморіал, попередній дизайн якого презентували на цій зустрічі:
Графіка розроблена “Агенцією просторового розвитку”, скрішот з презентації
– Наразі пошуковцями створений інформаційний звіт, вирішується питання про продовження цього дослідження і, безумовно, про подальшу меморіалізацію цієї ділянки, – каже директор “Центру історії Вінниці” Олександр Федоришен. – Сьогодні в контексті презентації археологічного атласу запропоновано відмітити цю ділянку та створити певний простір для можливості доступу туди як вінничан, які проживають поруч, так і відвідувачів. Адже, з моменту виявлення цього кладовища, до нас зверталось багато дослідників та родичів людей, які померли у Вінниці від тифу під час епідемії.
Для створення атласу з бюджету міста було виділено майже 200 тисяч гривень. Презентацію атласу можна переглянути у фейсбуці за ЦИМ посиланням. Сам атлас згодом опублікують на сайті Вінницької міської ради.
Археологічні дослідження у Вінниці будуть продовжуватися, відтак наступним фокусом для дослідників стане середмістя, а саме – локалізація території монастирів, дослідження двору вінницьких Мурів, території центрального парку та меморіалу на Європейській площі.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.