“Європа – це острів!”: організатори нового вінницького фестивалю пояснили концепцію та оприлюднили програму

20:32
Автор: Марина Однорог
Become a Patron!

Щодня на Майдані Незалежності проходитимуть дискусії та події міжнародної програми, сходи колишньої переправи через річку перетворяться на простір поетичних читань, а сад Музею Коцюбинського радуватиме вечірніми літературно-музичними перформансами. Найбільш інтригуючими та експериментальними стануть читання на острові Кемпа, який майже десятиліття не був включений у суспільне життя містян.

Під час прес-конференції організатори фестивалю розповіли деталі про концепцію, учасників, особливості програми та локації, які будуть задіяні на фестивалі.

– Досить важливою задачею для Вінниці є розвивати такий інтенсивний фестивальний рух і я вважаю, що “Острів Європа” стане його початком і стане його гуру. Приємно, що буде задіяний острів Кемпа, який ми до цього часу ніколи не задіювали у різних фестивалях, які проходили у місті. Я думаю, що це буде досить гарною фішкою та новою візитівкою нашого міста, – сказав на початку прес-конференції директор департаменту культури Вінницької міської ради Максим Філанчук.

Чому саме «Острів Європа»

Про те, чому саме фестиваль називається саме «Острів Європа» розповіла співзасновниця однойменного проекту, Катерина Калитко. Ще у 2015 році разом із перекладачкою Анною Вовченко вони започаткували культурно-просвітницький проект, який презентували на декількох культурних подіях та фестивалях.

– Тоді ми вирішили, що в Україні, та і загалом в світовій літературі, варто щораз більше наголошувати на локальних мовах і локальних текстах. Європа, як континент, як смислова територія, є з одного боку єдиним, з іншого боку – розділеним якимось внутрішніми суперечностями і в той же час ми дуже окремі від того іншого світу, який лежить за умовними межами континенту. Тому вона є островом, перш за все у смисловому сенсі. І це найкраще відображає література, – розповіла Катерина.

Організаторка акцентувала на тому, що у «Острів Європа» фокусуються на малих мовах і локальних текстах в перше чергу тому, що це світова тенденція. Адже незважаючи на те, що глобалістичні рухи є досить сильними, є увага й до того, що є самобутнім і смислотворчим і вона щораз сильнішає.

– З іншого боку ми свідомі того, що мале часто сприймається в сенсі заниження вартості, як менший брат, якому завжди дістається менше уваги і який завжди пригнічений кимось згори. Малі мови і малі літератури не є малими за своєю смисловою дією, вагою у світовому літературному проецесі – вони є малими в сенсі того, яка увага їм приділяється в цьому величезному світі.

Незважаючи на свою велику територію та велику кількість носіїв мови, Україна також є представницею малої літератури та малої мови, адже мусить пробиватися у світ через переклад.

– Мале не є маловажливим. Мале – це клітина, це внутрішнє ядро, яке визначає велике і воно завжди є носієм сильнішої, щільнішої енергії, яке приводить в рух велике, яке його створює. Так само представники малих літератур, які емігрували, перейшли на іншу мову, перейшли на мову більшості, вони проговорюють ті суспільні проблеми, які не наважуються озвучити носії великих мов. Таким чином ми хочемо сфокусуватися на тому рівні, де твориться найбільша кількість смислів, де все найживіше, де найболючіші розломи, де найгорстріші порозуміння – це одна із ідей нашого фестивалю, – додала Катерина Калитко.

Окрім цього Катерина пояснила, що Вінниця і логістично є цим островом, золотим перетином на українській мапі та місцем, де сходяться всі шляхи, а митці, які були пов’язані із Вінницею завжди були в контексті світової літератури.

– Ми будемо говорити про європейські мапи, про те як відбувається літературне картографування, про те, як прокладається кордони мови літературою, про те, як визначає автора географія з якої він походить, літературний безвіз, його давню традицію у нас, про те, що діалог  – це одна із найголовніших функцій літератури.

Програма

Організатори коротко розповіли про учасників міжнародної програми, про їхні тексти, мови та здобутки, а також чому саме вони увійшли до списку учасників. У багатьох із цих авторів є теми, які близькі українцям. Варто додати, що більшість із цих авторів не перекладений українською, тому відвідувачі «Острів Європа» матимуть унікальну змогу вперше осмислити та почути цих авторів.

Учасниками «Острів Європа» будуть знакові українські літератори Андрій Курков, Артем Чех, Микола Рябчук, Ірина Цілик, Олена Стяжкіна, Остап Сливинський, Сергій Татчин, молоді прозаїки та поети, а також закордонні україністи, письменники і перекладачі Оксана Луцишина (США), Марко Роберт Стех (Канада), Ігор Померанцев (Чехія-Великобританія), Аня Хромова (Ізраїль), Оля Гнатюк, Ядвіґа Сковронь (Польща).

– Всі ці автори стверджують себе як європейці за правом народження, за правом висловлювання, за правом вибору, це дуже відповідає тим установкам, які вони задають в літературі, у відчутті, у світосприйнятті світу патрони нашого фестивалю, як ми їх дружньо між собою називаємо «КОКОСи» Михайло Коцюбинський, Ігор Костецький та Василь Стус, які є європейцями за різними ознаками, – зазначала програмна координаторка фестивалю Анна Вовченко .

Під час розмов, діалогів, презентацій, дискусій та лекцій учасники говоритимуть про те, чим є Європа, чим є Батьківщина, яке значення для митця та будь-якої людини має вибір мови, вибір місця проживання, визначення факту свого народження в тому чи іншому місці, як формотворче явище свого життя, що являє собою Україна, яка складається із мільйона мільйонів таких приватних особистих досвідів.

Директор фестивалю Олександр Вешелені також розповів якими чином обирали на фестиваль українських авторів.

Ці автори в переважній більшості також обирали чи бути українцями, обирали українську мову або не обрали українську мову у творчості, але обрали як позицію у спілкуванні зі світом, аби показати себе. Наприклад, як це робить Андрій Курков або Олена Стяжкіна. Це автори, які не будучи цілком етнічними українцями є на всі 100% прихильниками України. Кожен із цих авторів є голосом України в Європі і кожен з них має не один десяток виступів в Європі. Українці не простиставляють себе європейцям, не просяться до Європи, а вже давно є частиною цього континету.

Локації

Всього події відбуватимуться на 10 абсолютно відкритих локаціях. Головним критерієм їх вибору було поняття такого собі острівця ландшафтного чи урбаністичного, своєрідного місця, де кожен з нас відчуває саме дух міста.

На Майдані Неазалежності  відбуватимуться дискусії учасників, а також заходи міжнародної програми.

Сходи на «Кумбарах» стануть поетичною локацією.

  • Місце, оповите культурними алюзіями має повне право стати такими ж культурними родзинками, як Потьомкінські сходи в Одесі. Це буде локація поетичних читань, тому що на цій місцині не один десяток письменників і поетів, які відвідували Вінницю , говорили про унікальне світовідчуття, про те, що тут можна помедитувати, напевно написати якийсь вірш, – додав Олександр Вешелені.

Тераса книгарні «Є» буде локацією книжкових презентацій та зустрічей з авторами.

Сад музею Коцюбинського –  це локація вечірніх мистецьких перформансів, яких у програмі буде чотири. В перший день фестивалю тут виступить Мар’яна Савка та Олена Гусейнова з абсолютно різними музичними варіаціями на тему їх творчості. В суботу «Лінія Маннергейма», в неділю відбудеться прем’єра балканської програми разом з Катериною Калитко.

У Вінниці вперше виступить новий гурт Сергія Жадана «Лінія Маннергейма»

У дворику бібліотеки №1 відбуватимуться презентації для дітей та дитячі майстер-класи від авторів та авторок  Видавництва Старого Лева.

На площі Європейській  влаштують декілька квестів, які відкриватимуть і для вінничан, і для гостей місто зовсім з іншого ракурсу.

Гастро-бар «Батискаф» зі своєю атмосферою Середземноморя стане місцем для дискусій та зустрічей з авторами.

У відкритому кінотеатрі на площі Гагаріна відбуватимуть покази фільмів.

Фонтанна площа ВДПУ – тут заплановано декілька лекцій, які дотичні до безпосереднього життя студенства та викладацьокого складу, які досліджують ті ж самі  теми, якими займаються зараз в Європі. Наприклад, політика памяті, міжмовні звязки і контакти та культурний діалог.

Головною родзинкою «Острова Європа» є, звичайно, острів Кемпа і не тільки тому, що він має ще одну назву  – Фестивальний.

– Культурна публіка міста має відкрити для себе цей простір по-новому. Ми запропонували формат тихих літературних читань, які зачіпатимуть дуже маленьку частину острова, не заторкуючи екосистему, а вона є унікальна. Нам здається, що тема малих мов, малих літератур дуже сильно повязана з темою малих істот, з екологією як такою, – додав директор фестивалю Олександр Вешелені.

Потрапити на читання на острові Кемпа за участю Альгерда Бахаревіча, Олени Гусейнової та Остапа Сливинського можна буде за попередньою реєстрацією на трансфер, яка вже незабаром з’явиться на сайті разом з офіційною програмою.

Організатори нагадали, що в нульовий день фестиваль, а саме 14 червня відбудеться відкриття виставки “На горі. Ігор Костецький і доба “мистецького безвізу”.

Автор «мистецького безвізу» для українців: у Вінниці презентують унікальну виставку про Ігоря Костецького

Під час прес-конференції учасники також згадали і ситуацію пов’язану із письменником і кінорежисером Олегом Сенцовим, який 11 день голодує.

– Він страджає за те, що обрав бути людиною із українською ідентичністю і людиною із міцно вибудованими демократичними і громадянськими цінностями, – зазначила Анна Вовченко.

Організатори пообіцяли, що вже завтра на офіційному сайті з’явиться детальна програма фестивалю, який на майже чотири дні заповнить простір нашого міста.

Фото Ольги Мірошниченко

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.