Її фото можуть виглядати досить відвертими, а пости провокативними – Лея відрізняється від більшості вінницьких блогерів, але має свою аудиторію. Ми зустрілися аби поговорити про відвертість у соціальних мережах, замкнутість та стереотипність багатьох людей, заборони в Інстаграмі, а також про те, як блогери стають smm-никами.
Instagram вже давно перестав бути місцем, де всі діляться виключно власними селфі, світлинами котиків і собачок або їжі. Тепер це інструмент, який дозволяє тим, хто має хороший смак та знає, як привернути увагу людей – заробляти, подорожувати та співпрацювати зі світовими брендами. Для когось – це додаткове джерело доходу, для інших – майже щоденне робота.
Із активним розвитком мобільної фотографії у багатьох з’явилося розуміння, що на цьому можна заробити. Блогерством зараз вже нікого не здивуєш, і красивим, витриманим профілем – також. Але як взагалі живеться блогерам, як вони дійшли до цього, як працювали з аудиторією та чому іноземні бренди «клюють» на українські профілі.
Ми вже писали про топ-10 вінничан, які заробляють в Instagram, але минулого місяця розпочали цикл, в якому ближче знайомимося із вінницькими блогерами, дізнаємося як вони починали працювати у цій сфері та які ці люди у живому спілкуванні, коли вас не відділяють екрани телефонів та декілька вдалих фільтрів. Першим із ким ми зустрічалися був Вадим Пюро, другою обрали Кристину Май, третьою героїнею стала вінтажна блондинка Юлія Зеленько, а четвертою – відверта та провокативна Лея Вінницька (leavin11).
Лея Вінницька часто експериментує із зовнішністю, стилем фото та навіть темами, про які пише на своїй сторінці в Інстаграм. Дівчина, яка не боїться оголювати тіло перед публікою, часто пише про відвертість та стереотипи, регулярно тренується в залі та обожнює фотографію. Лея хоч і не є однією із топових вінницьких блогерок, але, безумовно, привертає увагу та користується популярністю.
Дівчина зареєструвалася у Інстаграмі два роки тому, але спочатку це було просто місце, куди вона завантажувала фото. Тоді про таке поняття як «блогер» Лея навіть не знала.
– Але почала помічати «хм, а чому у цієї нікому невідомої дівчинки стільки людей в підписниках, чому вони на неї підписані? Вона не зірка, не співачка, не акторка». Я почала просто спостерігати за ними, читати їх пости, дивитися їх фото, але не могла зрозуміти секрету успіху взагалі. Просто бачу, що безліч підписників, безліч лайків, безліч коментів, фото ніби хороші. І в мене ніби не гірші, але нікому це не цікаво, якісь друзі просто пишуть і лайкають і тому подібне.
Про знаходження концепції профілю
У червні 2017 року, коли на сторінці Леї було 900 підписників (зараз 17 500), вона помітила сторінку однієї дівчини із кількістю підписників близько 40 000.
– Дівчинка просто фоткає себе на мобільний, в трусах, в майках, пости типу «пішли всі нафіг, я за лезбіянок, не люблю снобів». Я також за лезбійок, не люблю снобів, напевно тому помітила щось близьке в її постах, але не можу сказати, що “тащилася”. Вона почала писати в багатьох постах типу «як ви думаєте, чому на мене підписуються люди?», писати про свій Інстаграм. І одного дня вона написала пост про те, шо набирає групу розповісти-допомогти як розвивати свій Інстаграм. Якось гріх було не записатися. Вона для мене не прям як кумир, але зразок на який я поглядала.
За тиждень навчання Лея зрозуміла яким має бути її профіль, фото, тексти, чим він може відрізнятися та кому буде цікавим – все це допомогло побудувати певну концепцію.
– Я зрозуміла, що у мого профілю нема концепції, просто якісь фотки, просто якісь «жуткіє селфі» я викладаю, тому що це «мілєнько». А вона каже, що “розумієте, ваше селфі, те як ви сфоткали красиво дерево, нікому не потрібно”. Визначтеся, чому вас мають дивитися, чим ви краще Маші, Каті, Валі і так далі. І після цього тижня половину постів із профілю просто я заархівувала, а потім забрала ще частину. Зрозуміла, що всі забирати вже не буду. Просто почну “будувати наверх новий світ”.
Це був такий переломний момент, коли я сформулювала ідею і зрозуміла хто я в Інстаграмі. Я не можу говорити, що я хтось одна. Я модель: ну це хобі, я люблю фотографуватися, людина, яка проти стереотипів – так, однозначно, я про це пишу. Я от лише нещодавно почала пости писати, бо до того в мене були лише фото. Багато хто казав, «оо, ти почала пости писати, то ти блогер». І я задумалася: виходить, якщо ти пишеш пости – ти вже блогер.
«Для мене блогер – це людина думаюча»
Лея зізнається, що вже давно любить писати, ділитися своїми думками, враженнями, улюбленою поезією чи навіть цитатами. Декілька років тому вона мала свій блог без фото, який щоденно відвідувало близько 2000 людей. Дівчина ніяк його не просувала, просто писала і ділилася думками. Згодом думки «перейшли» і в Інстаграм.
До цифри у понад 17 000 підписників Лея йшла не дуже довго, але наполегливо. Використовувала «масфоловінг» (підписувалася на інших людей, а потім відписувалася) та рекламу у тематичних та близьких по духу блогерів. У масфоловінгу не бачить нічого поганого, адже таким чином її знайшли ті, які самостійно могли не потрапити на сторінку. При рекламі у блогерів Лея радить дійсно зрозуміти чи перетинається ваша аудиторія і чи взагалі ця людина є блогером, адже часто трапляються ті, у кого велика кількість підписників, але кількість не відповідає якості.
Для мене блогер – це людина думаюча, яка може поділитися своїми думками. Не важливо на яку тему, головне, щоб людина в ній розумілася.
Про стереотипи та рух Free the Nipple
Лея стверджує, що не свідомо піднімає провокативні теми на своїй сторінці – це те, про що їй хочеться писати, говорити, дізнаватися думку інших. Через свою відвертість, провокативність та нестереотипність, дівчина часто чує негативні відгуки. Останній пост про рух Free the Nipple (рух за вільні соски) викликав бурхливе обговорення в мережах. Лея часто знімається і в стилі “ню”, тому подібні реакції не є для неї чимось новим, але ця дійсно шокувала дівчину.
Лея розповідає, що їй багато писали про те, що жіночі соски – це жахливо і це розпуста. Проте, дівчина вважає, що нічого жахливого у цьому немає та проводить паралелі з дитинством і закоплексованістю.
Дитина починає їсти мамине молоко і всі діти про це знають, знають, знають, а потім гоп – і це вже зло. Мені здається, що діти збоченими стають через те, що ось ці заборони на них нездорові ставлять.
– Мені десь 30% жінок написали про те, що вони не хотіли би, щоб їхні чоловіки або діти в соцмережах бачили чужі груди. Причин багато: банально хто ось сам не може й іншим заборонити хоче. Чому? Бо, наприклад, якщо я жеру, товстію, не ходжу в зал, то мені неприємно дивитися на твоє тіло. Бо це нагадування собі про те, що ти нічого не робиш, а твій мужик на це дивиться і говорить «вау, ось це клас»…
Я ж не ставлю запитань на кшталт “чого ти не підеш і не зробиш собі такий прес, щоб тобі було не заздрісно і подобалося твоєму мужику. Ось ці боді-позитивчки, які пишуть «я люблю свої 100 кілограм», якщо би ти любила свої 100 кілограм, то ти не писала би мені всілякі гадості під фото, ти би не писала «погодуйте її, чому вона така худа».
Для блогерки Free the Nipple – це взагалі ідея за право вибору. Дівчина вважає, що лише надавши людині свободу можна дізнатися, якою вона є насправді.
– Заборони – і ти ніколи не дізнаєшся, яка людина насправді, дозволь – і ти зрозумієш де її відчуття прекрасного, відчуття норми, доречності. Як на мене, це ідеально, коли ти можеш подивитися на людину в дії. Дозволь і спостерігай – і ти дізнаєшся про людину більше, ніж за 10 років. Люди не бачать цю ідею, люди бачать тільки розпусту. А патріархальне суспільство думає «чому це моя баба буде десь показувати соски». Він ще не одружений, а йому же неприємно уявити, що його дівчина може це захотіти.
Звичайно, я впевнена, що в цьому русі є фанатки, є дівчата, яким зносить дах, але ви зайдіть в церкву, а там не фанатизм? В Росії ще є рух «Духовная скрепа» і там говорять навіть про те, які фільми можна, а які не можна дивитися і т.д. Для мене дивно, що в країні, яка зі всіма воює, вбиває постійно є такі речі. Типу вбивати нормально, а соски – це зло. Навіть по телебаченню чи у фільмах, коли показують вбивства і кров – це вважається нормально, а якщо десь щось оголене, то вже “заберіть дитину від телевізора”.
Про ню-фото
Двома натхненниками для зйомок Леї у стилі ню став чоловік та відома київська ню-модель Лі Таттар. Роботами Лі та фотографа Андрія Лукаса Лея захоплювалася ще з 18 років, а першим її ню-фотографом став саме чоловік.
Зараз перед зйомкою Лея активно моніторить профіль фотографа та має чітке розуміння чи може йому чи їй довіряти. Хоча бувають випадки і невдалих зйомок.
– Буває як хтось зніме, то я думаю, що краще би я не роздягалася, – жартує блогерка.
Ти оголюєш тіло з точки зору естетики. Чому тоді скульптурам в музеї соски не позаклеювати? Давайте вже чесно на картини наліпимо, на скульптури наліпимо і зрівняємо всіх вправах. Говорять: “ну це ж брєд, це мистецтво!”. А чому людське тіло красиве не може бути предметом мистецтва? Чому, якщо я в хорошій формі – я не предмет мистецтва?
Про роботу smmницею та спілкування з підписниками
Лея це яскравий приклад того, як ведення власного профілю стає джерелом заробітку та своєрідним резюме. Саме завдяки грамотному веденню власного профілю дівчина тепер має постійну роботу і чотири проекти, які веде у соціальних мережах: серед них профіль косметолога, візажистки, доставки суші та студії краси.
Дівчина охоче ділиться порадами зі своїми підписниками, але не у постах, а в особистих повідомленнях.
– Я завжди намагаюся допомогти і підказати щось, якщо мене запитують про ведення профілю і фото. Мені не шкода, але я не витрачатиму день, щоб навчити когось як вести Інстаграм, бо це також вид роботи, який має оплачуватися.
Потрібен хороший контент в першу чергу. Люди люблять очима. Але має бути і хороший текст. Бо буває пишуть «куртка 300 гривень, пиши в дірект». Я розумію, що це магазини, але має бути і душевний, цікавий, якісний текст.
Лея зізнається, що головне – це писати щиро, не шукати тему заради хайпу і знати свою аудиторію.
Про рекламу
Зараз реклама у блогерів користується великою популярністю. Компанії зрозуміли, що це порівняно недорога та ефективна можливість розповісти про власний продукт, а пересічні користувачі Інстаграму таким чином намагаються збільшити свою аудиторію. У Леї першими інстаграмними рекламодавцями була київська компанія, яка продає гель-лаки та засоби з догляду за руками. Вже зараз дівчина рекламує одяг, косметику, білизну та різні нематеріальні речі. Перед тим, як рекламувати обов’язково дивиться профіль, читає відгуки.
– Мені написала київська компанія гель-лаків і запропонували надіслати декілька гель-лаків, засоби по догляду за руками, а ви нам напишете просто відгук про ці засоби. Тоді в мене було десь 12 тисяч підписників. Після цього пішло-поїхало.
Проте Лея не зациклюється на рекламі, а вважає блогерство хобі для душі. Вона намагається знайти золоту середину між фото і блогерством і останнім часом почала завантажувати менше ню-фото, щоб привернути уваги жіночої аудиторії. Хоча наразі ще не знає яким саме контентом. Розповідає, що думає про вагітність в найближчих півтора роки і розуміє, що профіль може змінюватися в залежності від життєвих обставин, але місце для фото у стилі ню там завжди буде.
- Мені часто пишуть «а от раптом твої батьки побачать». Я відповідаю: «ну і що, мої батьки це бачать». Я говорю, що батько лайкає в Інстаграмі, а ввечері показує мамі. Він зареєструвався, щоб читати мої пости і дивитися мої фото. Ми можемо навіть якісь пости обговорити. Мої батьки підтримують мене завжди, хоча вони звичайні люди. Або ще кажуть, що діти потім побачать. Ну і що? Я ж не публікую якусь відвертість жахливу, я завжди роблю це естетично.
Фото Ольги Мірошниченко
Дякуємо!
Тепер редактори знають.