Леві Ешкол: шлях від парубка з Вінниччини до прем’єр-міністра Ізраїлю, який виграв війну

Оновлено: 26 Травня 2021, в 13:32

Він народився в Оратові на Вінниччині, навчався у Вільнюсі й згодом переїхав до Палестини, щоб взяти участь у створенні держави для свого народу.

Леві Ешкол один з тих, завдяки кому Ізраїль зараз є незалежною країною із розвинутою економікою та однією з кращих у світі армій. Він пройшов довгий шлях від звичайного волонтера до прем’єр-міністра і зробив свій внесок у справу становлення єврейської держави.

Цей матеріал є суто оглядовим і не претендує на статус історичного дослідження. Факти про Леві Ешкола зібрані з Єврейської енциклопедії та інтернет-ресурсів. Матеріал продовжує цикл Vежі про людей, народжених на Вінниччині та відомих в усьому світі.

Читайте також: Український президент зі Жмеринки: як Микола Лівицький очолив українську державу в екзилі

Винахідник антибіотику, що переміг туберкульоз або Як вінничанин Нобелівську премію отримав

На початку ХХ століття у Європі почало особливо гостра поставати “єврейське питання”. Не маючи власної країни, ізраїльтяни проживали на території багатьох європейських (і не тільки) держав. Найбільше їх було на території колишньої Речі Посполитої (сучасні Польща, Литва, Білорусь та частина України). В багатьох випадках права євреїв утискались і в жодній країні вони не були повноправними громадянами. При цьому велика частина європейських євреїв мала успішні бізнеси, чим досить часто викликала заздрість решти населення конкретних держав. Зрештою, це був один із основних факторів, який допоміг нацистам розбудувати і запровадити свою антисемітську політику.

Водночас із цим батьківщина євреїв протягом довгих століть перебувала під владою мусульман – в даному випадку турків-османів. Початок Першої світової війни дав надію багатьом сіоністам (прихильникам ідеї створення єврейської держави) на звільнення Палестини від влади турків. Саме приблизно в той період почались перші великі хвилі переселення євреїв з Європи загалом та території колишньої Російської імперії зокрема. Одним з них був Леві Ешкол.

Наприкінці ХІХ століття, 25 жовтня 1895 року в маленькому селі Оратів народився Лев Школьнік (своє більш ізраїльське ім’я він обере собі пізніше). Родина Школьніків була досить багатою, вони володіли кількома сільськогосподарськими підприємствами.

• Я чудово пам’ятаю двiр із великою кiлькiстю корiв i курей. Вiд нього залишилось у мене вiдчуття сiльського життя. У садибi жило три поколiння. Головувала над усiєю родиною бабуся, дуже гарна й розумна жiнка. У господарствi iнiцiатором нових дiлових iдей була саме вона, – згадував пізніше Ешкол.

Лев Школьнік, як і багато інших єврейських дітей тих часів почав отримувати освіту в хедері (єврейській школі), а трохи пізніше батьки винаймали йому репетиторів. Досягши 16-річного віку, він відправляється до Вільно (сучасний Вільнюс), щоб продовжити своє навчання в тамтешній Єврейській гімназії. Саме у Вільно (одному з найбільш єврейських міст того часу) Ешкол знайомиться з ідеями сіонізму. Він вступає до студентської організації “Цейре Сіон” (Молодь Сіону), а трохи пізніше стає членом партії “Ха-по-ель ха-ца-ір”.

В 1914 році Леві Ешкол відправляється до Палестини. Там він працює над створенням системи зрошувальних тунелів для цитрусових садів в містечку Петах Тіква. Він швидко зарекомендував себе здібним працівником і приєднався до місцевої робітничої спілки.

З початку Першої світової війни британці мали багато проблем в боях із турками-османами. Тому трохи згодом вони почали використовувати усі доступні ресурси для ведення бойових дій, в тому числі й людські: арабів на території Аравійського півострова та євреїв на території Палестини. Так, з ініціативи самих євреїв, утворився Єврейський легіон, що став військовим підрозділом британської армії. Ешкол вступив до нього в 1918 році. Єврейські підрозділи кілька років воювали з османами в Палестині. Турецьке панування тут закінчилось із завершенням війни, трохи пізніше Ліга націй вручить Великій Британії мандат на управління цими територіями.

Тим часом Ешкол покидає Єврейський легіон і бере участь у створенні кібуцу Деганія Бет, який існує і в наш час. Трохи пізніше він разом з однодумцями створює Гістадрут (єврейська профспілка, що захищала інтереси єврейських робітників у Палестині) та Хагану. Остання була військовою організацією, головне завдання якої – оборона поселенців від радикально налаштованих мусульман.  

Протягом 20-х років Ешкол перебуває в регулярних поїздках до Європи. Спочатку займається закупівлею зброї для Хагани у Відні, згодом у Литві організовує відправку євреїв до Ерец Ізраель (землі ізраїльської). Він зіграв досить велику роль у об’єднанні двох політичних сил –  “Ха-по-ель ха-ца-ір” та “Ахдут ха-авода”. Вони утворили партію “Мапай”, яка відігравала значну роль у політичному житті євреїв до кінця 60-х років.

В 1933-1934 роках Ешкол перебуває в Берліні. Він вів переговори з німецькою владою стосовно угоди Хаавара, метою якої була допомога німецьким євреям у еміграції до Ерец Ізраель. Після повернення до Палестини очолює новостворену компанію “Мекорот”, яка займалась водопостачанням та будівництвом водогонів.

В роки Другої світової війни Ешкол стає одним з членів командування Хагани і відповідає за фінансування організації та купівлю зброї. По закінченню війни виникають найбільш сприятливі обставини для створення незалежної держави. Відповідно опір мусульманського населення Палестини теж зростає.

29 листопада 1947 року ООН приймає Резолюцію № 181, яка передбачає утворення на території Палестини двох держав – ізраїльської та арабської. Через рік, 14 травня було проголошено створення держави Ізраїль. В ніч на 15 травня єгипетські літаки бомбардують Тель-Авів і армії п’яти арабських країн розпочинають бойові дії проти ізраїльтян. Це була перша велика арабо-ізраїльська війна.

Леві Ешкол тоді стає одним з очільників Командного центру народного ополчення і одразу після проголошення створення Ізраїлю стає першим генеральним директором Міністерства оборони.

В 1951 році Ешкола від партії Мапай обирають до Кнесету – ізраїльського парламенту. Того ж року він стає Міністром сільського господарства, а роком пізніше – Міністром фінансів. Він багато в чому визначав, як буде розвиватись економіка нової країни і контролював використання німецьких репарацій (компенсаційних виплат) від ФРН. Під кінець свого перебування на посаді Міністра фінансів Ешкол розробляє новий економічний план для Ізраїлю.

В 1963 році Леві Ешкол стає Прем’єр-міністром Ізраїлю. Одночасно займає і посаду Міністра оборони. Він працює над покращенням зовнішніх зв’язків країни: налагоджує дипломатичні відносини із Західною Німеччиною і культурні зв’язки з Радянським Союзом, що дозволило багатьом радянським євреям імігрувати до Ізраїлю. Йому також вдалось налагодити тісну співпрацю із США, що значно збільшило американську військову допомогу Ізраїлю.

Відповідно до спогадів Голди Мейр, Ешкол робив усе від нього залежне напередодні та під час Шестиденної війни. Вважається, що перемога Ізраїлю у цій війні є, великою мірою, результатом правильного управління урядом та країною. Наслідком війни стало розширення території Ізраїлю та фактичне знищення більшості бойових потужностей супротивників – п’яти арабських країн. До прикладу, ВПС Єгипту було знищено майже повністю. Також перемога Ізраїлю й до сьогодні визначає політичну ситуацію в регіоні.

Після війни Ешкол продовжує тісну співпрацю з США, як з головним союзником Ізраїлю. Останні роки на посаді оцінюються істориками досить високо.

29 лютого 1969 року Леві Ешкол помер в своєму кабінеті від інфаркту. Його поховали на горі Герцля – національному кладовищі в західній частині Єрусалиму. Після себе він залишив велику сім’ю та країну з високим рівнем обороноздатності й швидким зростанням економіки.

Так простий єврейський хлопчина з Оратова став одним з творців нової держави та взяв участь у її розбудові. Його іменем називали парки, будівлі та організації, а його портрет кілька разів зображували на ізраїльській валюті. Народжений на Вінниччині Леві Ешкол є невід’ємною та важливою частиною історії Ізраїлю.

Фото: Вікіпедія, The Halborns, Haaretz