У Стрижавці вчора, 28 вересня, відкрили оновлений Меморіал воїнам Османської армії. Процес його реставрації ініціювали з 2019-го року.
Про це повідомляє Музей Вінниці. Реставрацію профінансовано Стипендією Генрика і Майї Ґрохольських, Генеральним консульством Республіки Польща та Міжнародним благодійним фондом «Атеш».
Так, розповідається, що ще під час російсько-турецької війни (з 1877 по 1878 років) багато османських вояків потрапили в полон. Тоді деякі з них опинилися на Поділлі, зокрема, у Стрижавці.
Утримували і лікували поранених військовополонених Османської армії у шпиталі. Його створили на базі палацу родини Ґрохольських, який орендував російський уряд.
Частина бранців помирала від ран та хвороб. Та, як розповіли у Музеї, з релігійних міркувань мусульман не могли ховати на сусідніх християнських кладовищах. Саме так власник Стрижавського маєтку граф Тадеуш Ґрохольський пожертвував ділянку поля (суміжну з римо-католицьким кладовищем), де й облаштували мусульманський цвинтар для померлих турецьких вояків.
Місце, де їх було поховано, граф наказав оточити ровом і висадити довкола сосни та ялини. Вже у 1881-му році для братської могили 49 вояків Ґрохольський замовив у Стамбулі мармуровий пам’ятник з відповідним каліграфічним написом староосманською мовою. Його було виконано на високому мистецькому рівні.
Під час встановлення обеліску був присутній Мулла. Він попросив графа збудувати для пам’ятника кам’яний фундамент, звернений на схід, і облаштувати невелику нішу, де б збиралася дощова вода для птахів. За цей вчинок султан Османської імперії Абдул-Гамід II нагородив Тадеуша Ґрохольського орденом Меджида І-го ступеня, котрим вшановували підданих Османської імперії та іноземців за видатні вчинки.
Згодом, у ХХ століття, прийшла радянська окупація. Але меморіал вони не демонтували. Існує припущення, що через п’ятикутну зірку на наверші обеліска місцеві більшовики могли помилково сприймати її за свій комуністичний символ. Так, у 1988-му році мало хто з тутешніх мешканців пам’ятав про призначення меморіалу. Того ж року у місцевій газеті «Колгоспна зоря» вийшла стаття. У ній описували занедбаний стан пам’ятного місця і констатували забуту історію його походження.
У сучасному 2018-му вінницький блогер Вадим Постернак віднайшов турецький обеліск під брухтою і камінням поблизу одного зі стрижавських будинків. Він опублікував його світлину у соцмережах. Відтоді розпочався процес відновлення втраченої пам’яті.
Тоді вдалося з’ясувати – на території України подібні монументи є лише в Криму. Наступного року нащадок Тадеуша Ґрохольського Генрик Ґрохольський та його дружина Майя разом із Центром історії Вінниці ініціювали процес реставрації.
Фото – Миколи Геркалюка зі сторінки Музею Вінниці у Facebook
Дякуємо!
Тепер редактори знають.