Напередодні, 29 жовтня, у Вінниці стартував триденний мультидисциплінарний фестиваль “AIR Fest Vinnytsia”, який об’єднав музичну, театральну, художню, літературну та перформативну програми. Одним з перформансів першого дня стала літературно-хореографічно-візуальна програма Гліба Зельгіна. Її митець реалізував, використавши за локацію закинутий будинок колишнього поштамту, також відомий як “Шоколадний будинок”.
Так, близько 19:30 навпроти будинку зібрались десятки глядачів, а сам автор проєкту site-specific “Get Postal” готувався до виступу. Задля втілення ідеї автора впритул до фасадної частини поштамту було облаштовано троси та драбину, а навпроти, вже на території сусідньої садиби Львовича, ‒ техніку. В своїй роботі митець поєднав аудіо-візуальну програму з літературою та хореографією, додавши у свій виступ і “нотку екстриму”. Сам же будинок було використано в якості “полотна” для відображення візуальних ефектів.
Як Гліб Зельгін розповів Veжі після виступу, його перформанс став такою собі рефлексією на поїздку, як відбулася два тижні тому.
‒ Під час поїздки я побачив багато точок дотику з моїм давнішнім другом, з яким ми давно не бачились. І мене так “пробило” в горах, що я почав писати йому листа. І зрозумів, що хочу зробити йому якусь таку присвяту у формі перформансу. До того ж, я знав, що буде фестиваль, і я розумів, що це можна все якось об’єднати цікаво, ‒ каже митець. ‒ Про що це все? Про внутрішні якісь вагання, роздуми на тему страху, чому він може заволодіти розумом, чому він може заволодіти якоюсь життєвою ситуацією, позицією. Ну і витягнути цю тему якось назовні, тому що я вважаю, що в багатьох є проблеми з вивільненням люті, вивільненням якоїсь своєї агресії. І це приховується, внаслідок чого переростає в інші проблеми. Зокрема, проблеми зі здоров’ям, проблеми соціального характеру тощо.
Так, на думку митця, лист це як така собі психотерапевтична можливість розповісти про наболіле близьким, друзям або навіть самому собі. Тематика листування, окрім начитаного автором тексту, прослідковується і в певному символізмі самої локації ‒ території поштамту. До слова, з балкона будинку Гліб Зельгін наприкінці перформансу розкидав безліч конвертів для листів. В надії, що глядачі скористаються нагодою і використають їх, написавши листи своїм близьким та друзям. Впродовж же самої постановки лунав начитаний Глібом текст того листа, який надихнув його на цю роботу.
‒ Коли ти пишеш, то перечитуєш свої думки, але вже у фізичному форматі. Тому що коли ти просто “тейпиш” по екрану ‒ це зовсім інше відчуття. Я подумав, що, можливо, хочу, аби люди згадали, що це таке. І я закупив багато конвертів, щоб люди могли написати своїм друзям і поділились якимось своїми моментами.
Візуальну частину для перформансу створив Антон Мигунов. Також, за словами Гліба, Дмитро Венславовський облаштував конструкцію біля “Шоколадного будинку” та проінструктував хореографа щодо використання альпіністського спорядження. Як каже Гліб Зельгін, вперше він вдягнув “снарягу” за три дні до самого виступу.
Варто зазначити, що минулого року будівлю колишнього поштамту Кабмін передав у власність Вінниці. Детальніше про історію колишнього поштамту, також відомого як “Шоколадний будинок”, читайте за ЦИМ посиланням.
З повною програмою фестивалю можна ознайомитися за ЦИМ посиланням.
Фото автора
Дякуємо!
Тепер редактори знають.