Вчора, 30 червня, презентували Археологічний атлас, який містить інформацію про об’єкти археологічної спадщини Вінницької ОТГ. Це “живий” документ, який буде доповнюватися та допоможе місту краще дослідити археологічні об’єкти міста та напрацювати механізми поводження з ними.
Презентували атлас Євген Совінський – перший заступник директора департаменту архітектури та містобудування, головний архітектор міста, Ольга Грабовська – завідуюча сектором археології Вінницького обласного краєзнавчого музею, керівниця археологічної експедиції, та Олександр Федоришен – директор «Центру історії Вінниці». Зустріч відбулася у хабі “Місто Змістів”.
Археологічний атлас – це дорожня карта, “живий” документ, який систематизує інформацію про археологічну культурну спадщину на території міста. Його розробку затвердили у 2019 році з метою ілюструвати, де розташовуються значимі об’єкти археологічної культурної спадщини та як з ними поводитися у випадку, наприклад, будівництва на цій території або інших втручань в шар землі.
За словами головного архітектора міста, Атлас – це розвідка археологічної спадщини, яка дозволила створити мапу археологічних об’єктів. “Атлас створювався для того, щоб збалансувати містобудівну діяльність та археологічну частину культурної спадщини міста. На сьогодні Атлас – це містобудівна документація. Ми працюємо над тим, щоб ввести його в процедуру містобудівні діяльності”, – каже Євген Совінський. За його словами, документ “живий”, адже буде доповнюватися з часом.
Як розповіли на презентації, робота над Атласом тривала рік. Кажуть, що це не була повномасштабна робота, а розвідкові археологічні роботи з шурфування – заглиблення в ґрунт певного периметра, щоб розвідати місце ймовірного археологічного об’єкта.
Про місця, де теоретично можуть розташовуватися цінні локації, дізнавалися, зокрема, з містобудівних документів Державного архіву або оцінюючи місцевість візуально, адже розташування кургану можна визначити за його формою, як каже Ольга Грабовська. Вона розповідає, що частина археологічних об’єктів, з якими працювала команда в межах Археологічного атласу, були пограбовані.
Курган — високий земляний, рідше кам’яний, насип над стародавнім похованням. Є різновидом поховальних пам’ятників, має форму земляного насипу, ізольоване округле підвищення, розташоване на рівнині з різко вираженою підошовною лінією, має штучне походження (джерело – Вікіпедія).
В межах цієї розвідкової роботи була систематизована інформація про вже відомі археологічні пам’ятки, як от Замкова гора, так і відриті абсолютно нові об’єкти (або ті, які ніколи не були документально зафіксовані). Розповідають, що під час дослідження території П’ятничанського лісу було виявлено три раніше невідомих археологічних об’єкти.
– Це великий курганний могильник, поселення орієнтовно XVI-XVII століття та найцікавіша пам’ятка – це двошарове поселення періоду пізнього палеоліту та скіфського часу другої половини першого тисячоліття нашої ери, – каже Ольга Грабовська. – Хоча дослідження були розвідкові, нам пощастило натрапити на господарську яму скіфського часу та пізньопаліотичну майстерню, що взагалі можна вважати рідкістю. Я вважаю, що цей об’єкт є перспективним з точки зору його дослідження.
Пам’ятки археології Вінницької ОТГ, які вже охороняються державою (галерея)
Нововиявлені об’єкти археологічної спадщини Вінницької ОТГ (галерея)
Окрім цього, на презентації згадали про торішнє відкриття — кладовище вояків Української Галицької Армії, яке виявили під час розкопок на території пустиря ліворуч від сучасного 45-го заводу. На цьому місці планують облаштувати меморіал, попередній дизайн якого презентували на цій зустрічі:
Графіка розроблена “Агенцією просторового розвитку”, скрішот з презентації
– Наразі пошуковцями створений інформаційний звіт, вирішується питання про продовження цього дослідження і, безумовно, про подальшу меморіалізацію цієї ділянки, – каже директор “Центру історії Вінниці” Олександр Федоришен. – Сьогодні в контексті презентації археологічного атласу запропоновано відмітити цю ділянку та створити певний простір для можливості доступу туди як вінничан, які проживають поруч, так і відвідувачів. Адже, з моменту виявлення цього кладовища, до нас зверталось багато дослідників та родичів людей, які померли у Вінниці від тифу під час епідемії.
Для створення атласу з бюджету міста було виділено майже 200 тисяч гривень. Презентацію атласу можна переглянути у фейсбуці за ЦИМ посиланням. Сам атлас згодом опублікують на сайті Вінницької міської ради.
Археологічні дослідження у Вінниці будуть продовжуватися, відтак наступним фокусом для дослідників стане середмістя, а саме – локалізація території монастирів, дослідження двору вінницьких Мурів, території центрального парку та меморіалу на Європейській площі.
Архітектурні «привиди» міста: що мріють бачити вінничани у занедбаних будівлях Вінниці
Дякуємо!
Тепер редактори знають.