Коли наші кореспонденти прийшли на презентацію “Інституту розвитку міст” до Вінницького національного технічного університету, ми планували зробити невеликий інформативний репортаж. Про ідеї студентів щодо розвитку міського середовища, про поточну ситуацію з вінницьким ГО-хабом, про найближчі плани Інститут щодо розвитку, власне, міста.

Однак цей коментар перетворився на розлогу розмову про більш філософські змісти та стратегічні цілі. Про те, яким чином буде взаємодіяти влада з громадою у найближчі роки, які будуть вироблені для цього механізми і, що не менш важливо – яким чином вони будуть створені?

Як розповіла директор Інституту Аліна Дяченко, наразі планується старт одного з наймасштабніших комунікаційних проектів міста останніх років: створення документу з довгою назвою “Програма розвитку інституцій громадянського суспільства на 2018-2020 роки”.

У Вінниці шукають “Точки взаємодії” між владою та громадою. ФОТОРЕПОРТАЖ

Попри бюрократичну назву насправді саме цей документ має визначити майбутній алгоритм взаємодії між вінницькими владою та громадою у найближчі кілька років. А ще – сформувати напрямки, в які будуть «інвестовані» бюджетні кошти.

Принципи та норми, закладені у Програму, матимуть на меті об’єднати представників різних спільнот вінницької громади, прихильників різних думок і поглядів, формату діяльності та навіть емоцій. Принаймні, на це сподіваються в Інституті.

• Аліно, Ви вважаєте, що зможете виробити такі алгоритми?

• Це цілком можливо і виключно реально, якщо це робити спільними зусиллями. Дія попередньої програми завершується у цьому році і зараз йдеться про розробку “дорожньої карти” для влади та громади на три роки вперед. Тобто це відповідальний процес, вже до підготовки якого мають бути залучені активісти з різних сфер та організацій, якнайширше коло учасників.

Ми зараз повинні проаналізувати та зрозуміти, яким шляхом нам рухатися і що маємо на тепер: в яких моментах вже маємо сильну взаємодію влади і громади, а в яких потребуємо підсилення, чого не вистачає. Ми повинні розробити чіткий план заходів, як максимально ефективно сполучити міську владу та громаду і куди, відповідно, варто залучати кошти.

• Що значить, “залучати до процесу підготовки”?

• Ми маємо розуміти, що аби вивчити думку 500 людей, потрібні хоча би 5-10 серед них, хто також братиме участь навіть у підготовці діалогу. Буде логічно, якщо представники громадських організацій приєднаються до процесу вже на етапі планування та разом визначать форми дискусій та обговорення майбутньої міської програми.

• Які взагалі це можуть бути ці форми? Ви маєте свої пропозиції щодо того, як це відбуватиметься?
• Звісно, ми за максимально креативні та інтерактивні способи. Напевно, що можуть бути і формати конференцій та круглих столів, але на всіх етапах потрібен максимальний діалог і можливість почути й бути почутим.

Взагалі важливо усвідомлювати, що ніхто з нас не знає всього масиву інформації, проблем та питань, які є у всіх громадських середовищах разом. Ми повинні першочергово обмінятися думками, ідеями та пропозиціями, виявити, можливо, якісь болючі точки, але головне – знайти спільні рішення.

• Не факт, що всіх ці спільні рішення задовольнять.

• Але якщо аргументи інших теж переконливі? Зрозуміло, що в умовах, коли не всіх одночасно всі можуть почути, дехто радикалізується і вважає, що має бути почута лише його думка. Але так не може бути, для того і діалог заради прийняття спільного рішення. Треба бути готовим до того, що фінальне рішення може відрізнятися від запропонованого тобою на початку.

Взагалі, нам усім перед цим процесом потрібно набратися терпіння, бути готовим вислухати одне одного та бути максимально інформативними і корисними.

• Зараз хіба такого діалогу не відбувається? Ніби ж існують різноманітні громадські ради і подібне.

• Так, і вони працюють, і досить ефективно: рада підприємців, молодіжна рада, рада з питань культури та історії, організації ветеранів АТО. Їх загалом кілька десятків і вони діють. Однак нам хотілося би розвивати цей діалог і взаємний обмін думками і в інших сферах, і в інших формах, яких є чимало і якими успішно користуються європейські міста та країни.

• Ви самі готові модерувати подібного роду діалог?

• Ми якраз докладаємо зусиль, аби все це пройшло максимально якісно. Наші працівники нещодавно долучилися до тренінгової програми «Кваліфікація 2030» у рамках проекту «Інтегрований розвиток міст», аби самим зрозуміти, як такі заходи організовуються та відбуваються, що потрібно знати і вміти, аби адекватно модерувати подібні процеси.

• Усі ці круглі столи-конференції – де ви їх плануєте проводити?

• Якщо буде така сонячна погода, як сьогодні – було би чудово проводити зустрічі й просто неба, у місті. Але взагалі саме для цього і створюється хаб на вул. Пушкіна, 11, і саме тому ми вже дуже чекаємо, коли в ньому завершаться ремонтні роботи, будуть завезені меблі, техніка і ми зможемо там збиратися.

• Коли це все має розпочатися?

• Коли ми всі разом будемо до цього готовими. Я запрошую всіх, хто це прочитає і зацікавиться взяти участь – писати нам у фейсбук, де ми зможемо домовитись на наступну співпрацю. Щойно ми зрозуміємо, що набрали критичну масу охочих та ефективних людей для організації такого процесу – тоді стане ясно, що ми готові.

admin

Технічний адміністратор сайту

See Full Bio