Музей пам’яті жертв Голокосту на Вінниччині переїхав у нове приміщення. Цей музей діє з 2008 року, але тільки зараз, на 13 році життя, отримав нове приміщення й оновив свою експозицію.
Це приміщення розташоване за адресою проспект Космонавтів, 20, а його зал умовно поділений на дві частини. У першій – виставковій, наразі триває виставка-проект “Імпрессум” від фонду “Меморіал убитим євреям Європи” (Берлін) у співпраці з Українським центром вивчення історії Голокосту. Її можна переглянути до 27 січня і дізнатися зокрема про “Голокост від куль” – усе ще маловідому сторінку масового вбивства євреїв у Європі, коли тільки на території сучасної України під час Другої Світової розстріляли понад мільйон євреїв (не тільки чоловіків, а й жінок та дітей).
Але головною в музеї є все ж друга частина – зал, присвячений Голокосту на Вінниччині.
Як зазначив директор цього музею Леонід Трахтенберг, це музей-виставка з експонатами-оригіналами. Серед них можна побачити особисті речі, листи зі спогадами (наприклад, колишнього в’язня Соболівського Гетто про свій порятунок, чи бійця партизанської бригади про партизанів-євреїв), вирізки з тодішніх газет (як “Оповіщення до жидівського населення” від 4 грудня 1941 року), багато книг про Голокост і ще більше фотографій.
Серед останніх директор музею особливо відзначив весільне фото родини Кац Карла та Фріди – колишніх в’язнів Шаргородського гетто, яке було зроблене у Суччаві (Румунія) у квітні 1944 року. Також одним із найбільш цінних експонатів назвав зошит з Китайгорода, в якому містилися 200 прізвищ загиблих євреїв, які не були відомі раніше.
– Цей зошит пролежав у столі доньки директора школи 65 років, і лише у 2011 році ці імена назавжди зафіксували у Залі Імен “Яд Вашем”. Ми передали туди копії, а сам документ лежить у нашому музеї, – розповів Леонід Трахтенберг.
Також велику увагу привертає мапа, на якій зображена окупація Вінниччини у липні 1941 – березні 1944 років. На ній позначені табори для військовополонених, тюрми, гетто і табори-колонії утримання депортованого єврейського населення, табори примусової праці та місця масових розстрілів єврейського населення. А також лінія поділу Вінниччини між окупантами-союзниками: нацистською Німеччиною та королівською Румунією.
Леонід Трахтенберг розповів, що південна частина – між Бугом і Дністром (по лінії Могилів-Подільський – Жмеринка – Бершадь) – увійшла до складу румунської зони окупації (так званої Трансністрії). Там за роки Голокосту загинуло понад 70 тисяч євреїв (з них 40 тисяч депортованих). І попри те, що масових розстрілів там не здійснювали, євреї були приречені на смерть через голод, холод та епідемії.
Натомість у німецькій зоні окупації євреїв винищували через масові розстріли, у відкритих та закритих гетто. Відомо, що на початку 1943 року живими залишилися тільки “фахівці” та в’язні таборів примусової праці. Так, наприклад, для будівництва та ремонту стратегічної автостради вздовж ділянки “Вінниця – Умань” було створено близько 20 таких таборів, у яких загинуло 10 тисяч євреїв. Усього в німецькій зоні було знищено понад 97 тисяч євреїв, враховуючи переданих для будівництва доріг.
– Півтора мільйона – 1 мільйон 700 тисяч євреїв України лежать в землі, по таборах, по різних ямах. З них близько 200 тисяч лежать на нашій подільській землі. Депортовані євреї – близько 65 тисяч, – розповів Леонід Трахтенберг.
Загалом експозиція музею Голокосту показує три найголовніші його етапи: знищення, порятунок і спротив.
Так, наприклад, Циля Краснер, голова Вінницького товариства колишніх в’язнів гетто, концтаборів та їх рятівників, звернула увагу на стенд із фотографіями “Праведників Світу” з Вінниччини. Це люди, які в роки Голокосту рятували євреїв: переховували їх, забезпечували чужими або фальшивими документами, чи допомагали у втечі через кордон, у румунську зону окупації. Зі слів пані Цилі, вона сама вижила завдяки жінці, яка її врятувала.
За кількістю “Праведників Світу” Україна посідає четверте місце у світі. Зокрема у Вінницькій області їх налічується 560 (понад 18% з усієї країни).
Відкриття оновленого музею стало важливим для Вінниці. Про це свідчить навіть кількість гостей, яка туди завітала. Серед них – Карлір Кун, засновник благодійного фонду “Християни за Ізраїль – Україна”, рабин Шауль Горовіц, голова іудейської релігійної громади “Бейс Менахем Любавич Вінниця”, Олександр Федоришен, директор “Центру історії Вінниці”, та багато інших.
Зокрема Леонід Трахтенберг неодноразово наголошував, що сьогоднішнє відкриття музею не відбулося б без співпраці з благодійним фондом “Християни за Ізраїль – Україна”.
– Ми з паном Куном останні 10 років співпрацюємо дуже плідно, і наші організації встановили по області близько 30 пам’ятників (як в Румунській зоні окупації, так і в німецькій). Останній монумент в серпні минулого року ми відкрили в Білій Церкві. Це монумент 90 єврейським дітям, які були жорстоко вбиті, – розповів Леонід Трахтенберг.
– Вінницька область не така велика за розмірами, налічує понад 300 могил масових розстрілів євреїв, – зазначив Карлір Кун. – Кожна країна має чорні сторінки у своєму минулому, і дуже важливо мати сміливість визнавати їх, визнавати трагедію, і ні в якому разі не забувати. Так, ми не можемо змінити історію, але ми можемо змінити майбутнє, доносячи інформацію до нових поколінь. І саме для цього був створений цей музей – щоб нинішні та майбутні покоління дізнавалися про трагедію і не повторювали помилок минулого.
Наостанок Леонід Трахтенберг зазначив, що ціль цього музею – зберегти і вшанувати пам’ять загиблих в роки Другої Світової війни євреїв, і не тільки. Адже роми також стали жертвами масових розстрілів зокрема й на Вінниччині. Відтак, надалі у музеї будуть досліджувати й цю “чорну сторінку” нашої історії.
Музей Голокосту у Вінниці можна відвідати щодня за адресою проспект Космонавтів, 20.Він діятиме з понеділка по п’ятницю з 12:00 до 16:00. Вхід – безкоштовний. Екскурсію для відвідувачів проводитиме директор.
Також у цьому ж приміщенні є Музей єврейського побуту. Там експозицію відкриють дещо згодом.
Фото Марини Сербінович
Дякуємо!
Тепер редактори знають.