“Тобі потрібно піти подихати свіжим повітрям!”, “Вийди прогулятися до парку, подихай киснем і стане легше”, “Зроби вдих, заспокойся”… Про важливість і користь для людини свіжого повітря знають всі. Та особливе усвідомлення вагомості цього невидимого “союзника” людини прийшло, здається, саме в часи пандемії коронавірусу.
Для “середньостатистичного” вуха вже стало звичним чути про ШВЛи та кисневі концентратори. Як відомо, киснева терапія відіграє дуже важливу роль у лікуванні хворих на COVID-19.
Втім досі пацієнти скаржаться на нестачу кисню. Одна з таких ситуацій сталася нещодавно. 15 листопада житомирянка звернулася через Фейсбук до мера міста зазначивши, що в лікарні, де вона перебуває – немає кисню. Наступного дня після цього померла. Втім лікарі та чиновники заперечують й інформацію про нестачу кисню, й те, що саме через це померла пацієнтка.
Загалом влада запевняє, що критичної ситуації з наявністю в медзакладах країни кисню – немає, а над покращенням ситуації з киснезабезпеченням пряцюють постійно.
VежА спробувала зібрати загальну інформацію про стан справ із забезпеченням киснем та відповідним обладнанням у Вінниці та частково – в Україні.
Кисень буває різний
Який є кисень і в яких випадках його використовують?
Існує технічний кисень, що використовується в промислових сферах, та медичний (рідкий та газоподібний). Саме останній призначений для оксигенотерапії при станах, що супроводжуються кисневою недостатністю (коли сатурація, тобто частка насиченого киснем гемоглобіну відносно загального гемоглобіну в крові, становить 93% і нижче).
І йдеться не лише про коронавірусну хворобу, а й захворювання дихальних шляхів, серцево-судинної системи, хірургічні операції, отруєння окисом вуглецю, синильною кислотою, хлором, фосгеном тощо. Також медичний кисень застосовують для компенсації нестачі кисню в повітрі (наприклад, в авіації).
Аналітичний портал “Слово і діло” оприлюднив інфографіку, в якій наочно пояснив різницю між медичним та технічним киснем.
Міністр охорони здоров’я Степанов раніше наголошував, що медичний кисень в жодному разі не може бути замінений технічним киснем.
– Використовувати технічний кисень для лікування людей просто неможливо. Більш того, технічний кисень є вибухонебезпечним. Україна на собі це перевірила, коли через використання технічного кисню стався вибух у реанімаційному відділенні однієї з лікарень Луганська у 2009 році, – зазначив Степанов.
Звідки кисень береться та як потрапляє до пацієнта?
Виробляють кисень великі промислові заводи, яких в країні шість: вони мають спеціальне обладнання, що виділяє кисень з повітря (при низьких температурах утворюється рідкий кисень).
Наразі в Україні ліцензії на виробництво медичного кисню мають 16 підприємств. Проте з них лише шестеро саме виготовляють рідкий кисень, з якого потім утворюють газоподібний, частина компаній є лише його постачальниками.
Зокрема таку ситуацію пов’язують з тим, що заводи, які виробляли та постачали медичний кисень перепрофілювались або збанкрутували та закрились.
Як пише “Dozorro”, “Якщо зростання кількості інфікованих продовжиться із такою самою швидкістю, компаніям просто не вистачить виробничих потужностей, щоб задовольнити весь попит. Варіантом розв’язання цієї проблеми є кисневі концентратори. За медичними протоколами, до них підключають пацієнтів середнього ступеня важкості, які хворіють на COVID-19. У такий спосіб розвантажують реанімаційні ліжка з апаратами ШВЛ, які використовують лише для важкохворих.” – йдеться в матеріалі.
Лікарні можуть купувати медичний кисень у рідкому чи газоподібному стані. У першому випадку потрібен ще й кріогенний газифікатор – спеціальна установка, що переробляє рідкий кисень у газ. Потім його за допомогою труб (магістралі) подають у палати до пацієнтів.
Є три способи подачі медичного кисню до пацієнта. Перший – підвезення його у великих балонах у відділення, які потім підключають до апаратів (ШВЛ, кисневих масок тощо). Другий спосіб – виділення кисню з повітря завдяки кисневому генератору. Цей апарат подає очищений кисень одночасно на всю лікарню через стаціонарну вбудовану мережу труб з виходом “кисневої точки” біля ліжка пацієнта. Третій спосіб подачі кисню – через кисневий концентратор, що виділяє молекули кисню з навколишнього середовища та подає його пацієнтам.
Тобто постачання кисню до пацієнта може відбуватись централізовано чи локально: за допомогою концентраторів, кисневих балонів (стиснутий або зріджений кисень), кисневих генераторів, а також через системи трубопроводів (киснева магістраль).
Важливими показниками вважаються швидкість подачі кисню, його зволоження та підігрів. Швидкість визначають в літрах за хвилину (л/хв).
Кисневі концентратори – незалежні джерела кисню. Це спеціальні апарати, що виділяють кисень з атмосферного повітря. Для цього повітря пропускається через так зване “молекулярне решето”, що затримує молекули азоту та пропускає кисень. Кисень з концентраторів подається до пацієнта через носові канюлі чи маски. Залежно від тих чи інших параметрів та об’ємів концентратора, його можуть встановлювати не в палаті безпосередньо, а в окремому приміщенні.
Кисневий концентратор
Кисневі магістралі – це централізовані мережі в закладі, через які кисень до пацієнта (киснева точка в палаті) подається від стаціонарного джерела (балони, кріо-циліндри тощо). В цьому випадку облаштовані кисневі точки біля ліжкомісця “віддають” пацієнту 99,5% кисню.
Як пояснила Vежі заступниця директора Департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької ОДА Тетяна Бондаренко, в кисневу магістраль можлива подача газоподібного кисню з балонів з кисневими рампами (так звана киснева станція), які розміщуються в окремому приміщенні або за межами лікарні.
Інший варіант – кріоциліндри (кріогенні ємності). Фактично це велика ємність для зберігання, транспортування та газифікації рідкого кисню, який потім подається в мережу.
Де Вінниччина бере кисень і як багато його в наших лікарнях
За словами Тетяни Бондаренко, на Вінниччину рідкий кисень постачає Львівський хімзавод. Наприклад, на території дитячої обласної лікарні спеціальна киснева станція об’ємом 16 тонн. З неї кисень надходить до кількох медзакладів. За словами Тетяни Вікторівни, наразі керівництво міста планує встановити ще одну таку ємність на території 1-го пологового будинку.
Тетяна Бондаренко розповіла, що кількість кисню, яку споживає один пацієнт, залежить від його стану та інтенсивності потоку кисню (час споживання/тривалість лікування), а також чи підключений до пацієнта апарат ШВЛ (при дуже важких станах, коли пацієнт не може самостійно дихати). Наприклад, заклад на 60 ліжок “ковідних” ліжок витрачає від 40 балонів на добу (один балон – 6,3 кубометра або 40 літрів).
У Вінниці є чотири медзаклади, що підпорядковані Вінницькій міськраді та які визначені для госпіталізації пацієнтів з “ковідом”. Це: міські клінічні лікарні №1 та №3, а також два міських клінічних пологових будинків: №1 і №2.
У відповіді на наш запит до Вінницької міської ради зазначено, що “за рахунок виділених коштів бюджету Вінницької міської ОТГ комунальні некомерційні підприємства, які підпорядковані Департаменту охорони здоров’я Вінницької міської ради, придбали 36 концентраторів кисню на загальну суму 1 437,000 тис. грн.”
Станом на 7 грудня в закладах міста облаштовано 369 кисневих точок. З бюджету міста на це було виділено 2 мільйони 171 тисяча 238 гривень, в тому числі – облаштування кисневого трубопроводу трубами з нержавіючої сталі, облаштування внутрішньої розводки мідними трубами, встановлення кисневих розеток (точок відбору кисню), встановлення системи автоматизованого обліку медичного кисню тощо).
Як повідомляє Вінницька міська рада, станом на 13 грудня лікарні міста завантажені хворими на COVID-19 на 26%. Разом із пацієнтами з підозрою на інфікування коронавірусом, цей показник становить 53 %. Відсоток тестувань у Вінниці становить 867 на сто тисяч населення, а вінницький регіон по ПЛР-тестуванню посідає третє місце в Україні. Загалом же, за словами головного державного санлікаря Віктора Ляшка, Вінниччина має найкращі показники в Україні – які перебувають на рівні з європейськими – за обсягами тестувань і рівнем смертності від COVID-19.
Вінницька влада також регулярно звітує про забезпечення медзакладів обладнанням, в тому числі – для лікування пацієнтів з COID-19. Наприклад, нещодавно оновили відділення у вінницькому пологовому будинку №2. Приміщення забезпечили необхідним медичним обладнанням, спеціальною системою вентиляції та підвели кисень.
Лікарня №3.
Як зазначили у відповідь на наш запит у Вінницькій міській клінічній лікарні №3, за добу в закладі використовують від 195 до 220 кубометрів медичного кисню. Один пацієнт в середньому споживає від 7 до 40 літрів кисню на хвилину.
Запаси кисню в лікарні станом на ранок 9 грудня становив 1014 кубометрів, чого має вистачити орієнтовно на 4,6-5,2 доби (підвіз кисню відбувається постійно). На три місяці лікарні потрібно від 17 550 до 19 800 кубометрів кисню. Щодо вартості кисню зазначено ціну від 25 до 41,6 гривні за кубометр кисню.
Директорка лікарні №3 Наталія Шуткевич у коментарі Vежі також зазначила, що в закладі кисень пацієнтам постачають через магістраль з використанням кріогенної ємності об’ємом 3 тисячі літрів. Також є балони з кисневими рампами, що використовуються як резервне джерело живлення.
Також є дев’ять кисневих концентраторів, до кожного можна підключити двох пацієнтів. Під “ковідних” хворих тут відведено 130 ліжок, кисневих точок – 104. За розпорядженням міського голови, у закладі працюють над тим, щоб забезпечити киснем всі 130 ліжок.
Лікарня №1. Медичний директор Вінницької міської клінічної лікарні №1 Лариса Чорна повідомила Vежі, що з 285 ліжок в закладі з підведеним киснем – 216. Зокрема 171 – це точки магістралі (балони з кисневими рампами, газифікатори), ще 45 ліжок забезпечені киснем за рахунок 25 концентраторів.
При цьому 140 балонів з киснем “тримають” на випадок аварії на кисневій магістралі. Вартість балону кисню в цій лікарні – 15 гривень за кубометр.
Тут зазначають, що один пацієнт, залежно від стану, споживає від 10 до 60 літрів кисню на хвилину, а щоденно в закладі використовують близько 1600-1700 кубометрів кисню.
При наявному запасі кисню та аналогічній завантаженості лікарні (близько 200 осіб) кисню має вистачити щонайменше на три доби (без врахування концентраторів). “Дозаправка” в лікарні відбувається кожні дві-три доби, відтак у закладі кажуть, що киснем він забезпечений повністю.
Пологовий будинок №2. За добу в гінекологічному корпусі лікарні, де лікують хворих та пацієнтів з підозрою на коронавірусну хворобу, використовується в середньому 12 кубометрів кисню. При цьому один пацієнт в середньому споживає 5-6 кубометрів кисню на добу.
Станом на 14 грудня наявного запасу кисню може вистачити на 5-7 днів, в залежності від кількості хворих. Разом із тим, тут також зазначають, що кисень до закладу постачають по мірі потреби. На найближчі три місяці потрібно 70-80 балонів. Вартість медичного кисню становить 400 гривень за балон.
Пологовий будинок №1. Загальна кількість ліжок у Вінницькому міському клінічному пологовому будинку №1, які відведені для лікування пацієнтів з COVID-19 – 110. Кисневі концентратори в закладі не використовуються, оскільки пологовий має централізоване постачання кисню з кисневої магістралі. Підведеним киснем забезпечені всі 110 ліжок.
Як повідомили у відповіді на наш інформаційний запит, середнє споживання кисню по закладу за добу при існуючому навантаженні – 200 метрів кубічних. Середнє споживання кисню одним пацієнтом за добу – 6,5 кубометра.
У закладі повідомили, що постачання кисню з кисневої магістралі здійснюється постійно та в необхідній кількості. На найближчі три місяці при повному завантаженні ліжок закладу необхідно 72 000 метрів кубічних кисню. Вартість 1 кубометру кисню, який заклад отримує з кисневої магістралі – 15 гривень.
Як інформує міський голова Вінниці Сергій Моргунов, станом на 4 грудня місто вже забезпечило киснем 80% “ковідних ліжок” у міських лікарнях. В грудні в міських лікарнях мер пообіцяв облаштувати 585 ліжок для пацієнтів з COVID-19, а забезпеченість їх киснем становитиме 85%.
Ситуація на Вінниччині
Голова Вінницької ОДА Сергій Борзов повідомив, що у квітні в області було розгорнуто 339 ліжок для лікування пацієнтів з COVID-19, з яких 125 були забезпечені киснем. У серпні з 811 ковідних ліжок майже половина – 423 – забезпечені киснем.
Станом на 18 грудня в області є 2 479 “ковідних” ліжок, з яких 1 694 забезпечені киснем (централізовано, концентратори, в балонах). Зазначено, що за чотири місяці перепрофільовано та облаштовано відповідно до вимог – 1 668 ліжок.
Відсоток забезпечення киснем ліжок для “ковідних” хворих в області збільшився до 68,3 %, а до 25 грудня планується забезпечити киснем 80% ліжок. У Вінницькій ОДА зазначають, що деякі райони вже досягли 100%-го забезпечення.
За словами заступниці директора Департаменту охорони здоров’я та реабілітації ОДА Тетяни Бондаренко, протягом останніх трьох місяців було закуплено 494 концентратори: зокрема 85 – за кошти з обласного бюджету, 327 – з субвенції з держбюджету, 82 – за місцеві бюджети (в районах). Загалом в області станом на ранок 10 грудня було близько 600 концентраторів.
17 грудня голова Вінницької ОДА повідомив, що за кошти державної субвенції для вінницьких лікарень закуплено ще 127 кисневих концентраторів, поставка ще 200 очікується впродовж тижня. Таким чином наразі в області – понад 700 кисневих концентраторів.
18 грудня Сергій Борзов повідомив, що з державного бюджету Вінниччині було виділено 595 мільйонів гривень на заходи з боротьби з COVID-19.
“Досі Вінниччина так швидко і багато не отримувала субвенцій на медицину, як на фінансування заходів на боротьбу з COVID-19: 595,1 млн грн. (!) – з державного бюджету! Тут важливе порівняння, скільки виділили з обласного бюджету: 28,4 млн грн (придбання медичного обладнання – 7,7 млн грн, проведення ремонтів – 6 млн грн, придбання ліків, витратних матеріалів, діагностика, засоби індивідуального захисту – 17,4 млн грн.).
Так, сьогодні в Україні «ліцензований кисень» в дефіциті. Але за темпами захворюваності в області, то у нас все стабільно. Ковідних ліжок справді вистачає. Кисню теж” – запевнив Борзов.
Закупівлі кисню та обладнання в Україні
За даними “Dozorro”, медіанна ціна на газоподібний медичний кисень у січні-листопаді становила 44-48 гривень за 1 кубометр (тобто 281,6 – 307 гривень за 40-літровий балон). Медіанна ціна на рідкий медичний кисень становила 11-13 гривень за 1 кг, але загалом вона коливалася в діапазоні від 4,2 гривні до 25 гривень.
Станом на 9 листопада Вінниччина придбала в Prozorro медичного кисню на суму 7,7 мільйона гривень.
Від січня до листопада в Prozorro придбали 9 тисяч кисневих концентраторів на 503 мільйони гривень. Ціна кисневого концентратора суттєво варіюється від його характеристик: від 7 700 гривень за бюджетні варіанти та від 30 тисяч гривень – за “середні”.
За інформацією станом на 16 листопада, Вінниччина в Prozorro придбала 167 концентраторів на суму 7,6 мільйона гривень.
2 листопада Міністр охорони здоров’я Максим Степанов зазначав, що на забезпечення киснем лікарняних ліжок було виділено 572 мільйона гривень. Перед місцевими органами влади поставлено завдання забезпечити киснем до 80% або 40 тисяч лікарняних ліжок, виділених для прийому хворих на COVID-19.
Заступник керівника Офісу Президента України Кирило Тимошенко в інтерв’ю програмі «Бацман» розповів, що кількість ліжок, обладнаних кисневим устаткуванням для боротьби з COVID-19, у медичних закладах України щотижня збільшується на три тисячі. Раніше цей показник становив менше тисячі.
Як повідомив 2 грудня Прем’єр-міністр, Уряд виділив 1,5 мільярда гривень субвенції місцевій владі для забезпечення лікарень киснем.
Під час брифінгу 18 грудня Міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що станом на сьогодні в Україні киснем забезпечені понад 37 тисяч лікарняних ліжок (58%) й це на три тисячі більше, ніж було тиждень тому.
– Зараз в установах охорони здоров’я у нас перебуває 63 680 ліжок, відведених під лікування хворих на COVID-19, з них 37 308 ліжок – забезпечені або з централізованою подачею кисню або біля ліжка – кисневий концентратор. Загальна кількість забезпеченості становить 58,6%. У нас вільних ліжок з киснем на сьогоднішній ранок 22 016 ліжок по всій країні. Зрозуміло, що ситуація різниться в залежності від регіону, – сказав він.
Разом із тим відомо, що в Україні є виробники, які готові виробляти обладнання для забезпечення киснем ліжок, які призначені для пацієнтів з коронавірусом. Як зазначив віцепрем’єр-міністр, міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський, йдеться про газифікатори та концентратори.
“Південний машинобудівний завод” в кооперації з ВКФ “Кріопром”, використовуючи свій виробничий досвід, підтвердили можливість розробки та виготовлення в Україні лінійки вітчизняних газифікаторів об’ємом від 3 кубометрів до 20 кубометрів”, – сказано в повідомленні.
При підготовці матеріалу, окрім зазначених в тексті джерел, використано інформацію з: сайтів Міністерства охорони здоров’я України, Фармацевтичної енциклопедії, Вікіпедії,
Дякуємо!
Тепер редактори знають.