У Вінниці стартував дводенний туристичний форум з розвитку зеленого та медичного туризму. Сьогодні, 21 серпня, спікери з різних регіонів України говорили і давали практичні поради щодо розвитку і популяризації внутрішнього туризму. А саме – щодо розвитку “зелених” садиб.
– Період коронавірусу і карантину нам чітко показав, наскільки важливим є розвиток саме внутрішнього туризму… Ті садиби, поодинокі, які відкриваються і в нашому регіоні, і в сусідніх областях, розуміють, що наші туристи також вже є вибагливими: хочуть певного рівня сервісу, певного рівня інфраструктури, […] не тільки скуштувати, а ще й залишитися на ніч, можливо порибалити, зайнятися якимось дозвіллям, – зазначила на початку Надія Лисецька, президентка “BusinessPeopleClub” і організаторка форуму.
Тож саме про те, як розвивати такі садиби і сферу гостинності у нашому регіоні, чим можна привабити туристів, про потребу в саморекламі та багато іншого, можна було почути на локації, яку розташували поблизу планетарію у центральному парку міста. Про це розповідали провідні фахівці з Вінниці, Львова, Закарпаття і Хмельницького.
Туризм та інфраструктура
Усі спікери зазначили, що для розвитку внутрішнього туризму дуже важлива наявність інфраструктури (хороші дороги і транспорт), але разом з тим потрібно розвивати й “зелені” садиби та варіанти дозвілля, щоб туристам було куди їхати і чим зайнятися.
А Сергій Толстіхін, експерт з розвитку туризму та засновник ініціативи “Greenways”, наголосив та тому, що важливо розвивати й велоінфраструктуру. Варто пояснити, що сам експерт є ще й веломандрівником і на двоколісному об’їхав 31 країну. А в Хмельницькій області, з його слів, де є понад тисячу пам’яток культурно-історичної спадщини, він не може на велосипеді з сім’єю поїхати, наприклад, у Меджибіж. Зокрема й через брак повноцінних “зелених” садиб, на відміну від європейський країн.
Саме тому він започаткував ініціативу “Greenways” – зі створення багатофункціональних піших чи велосипедних маршрутів на Поділлі: починаючи від Заліщиків у Тернопільській області, закінчуючи Барською ОТГ у Вінницькій області, де зараз працюють над проектом “Земля золотих дукатів”.
Туризм і “зелені” садиби
Про те, що таке сільський та зелений туризм і як підприємці можуть розвивати “зелені” садиби, учасникам форуму розповіла Ганна Сидоренко, власниця туристичного інтернет-каталогу “Karpaty.info”, школи “Karpaty.info” і туристичного оператора “KarpatyTravel”.
Сільський туризм (агротуризм) – вид туризму, який відбувається у сільському середовищі і використовує його цінності (спосіб життя, природа, пейзажі, культура, архітектура тощо).
Зелений туризм (екотуризм) – вид туризму, що полягає у подорожах до природних недоторканих людиною та, часто, природоохоронних територій. Екотуристи намагаються не здійснювати значного впливу на територію. Екотуризм сприяє освіті туристів та дозволяє збирати гроші на заходи зі збереження території, допомагає розвитку віддалених поселень.
Ганна Сидоренко зазначила, що для власника садиби сільський туризм – це додатковий заробіток у місцевості, де важко знайти роботу. Водночас зазначила, що при правильному підході він може стати основним джерелом доходів, навіть взимку та восени (у сільськогосподарське міжсезоння). До того ж це зайнятість для всього населення, незалежно від віку, статі, освіти, професії тощо (важливі тільки особисті якості).
Також серед переваг:
– робота вдома і на себе;
– мінімум додаткових обов’язків, адже переважно виконується домашня робота (прибирання, прання, приготування їжі);
– можливість збувати харчові продукти та сувеніри власного виробництва;
– постійні знайомства з новими людьми (у тому числі з інших регіонів та інших країн) тощо.
Для цього, зі слів експертки, не потрібно навіть будувати якийсь готель: достатньо мати хоча б кімнату, де можна розмістити туристів, або ж привести до ладу і побілити стару хату. Такі, з її слів, користуються зараз найбільшим попитом (так само, як дерев’яні будинки у Карпатах). Або ж інший варіант – місце для кемпінгу. Ганна Сидоренко зазначає, що це найбюджетніший варіант житла, але там мають бути усі зручності: підведена електрика, облаштовані душі з туалетами тощо.
Оскільки турист, який приїжджає на декілька днів, залишає більше коштів, його потрібно спонукати приїхати на довший час. Саме тому власники садиб і місцеві підприємці мають потурбуватися не тільки про житло, а й про дозвілля і харчування.
– Коли приїжджаєш на Вінниччину, хочеш відчути, що ти приїхав на Вінниччину. Коли приїжджаєш в Карпати, ти хочеш відчути, що ти приїхав в Карпати. І якщо про ту ж саму кухню говорити, наприклад, то якщо це іноземець, для нього це стандартно – борщ і вареники. Але якщо це українець, то він цього борщу і вдома поїсть. Краще йому запропонувати все ж щось місцеве і наголосити на тому, що це місцеве, – зазначила Ганна Сидоренко.
– Так само, коли турист приїжджає в сільську місцевість, на цьому має заробляти саме ця сільська місцевість. Не китайські сувеніри мають продаватися, а місцеві, помідори не херсонські купуватися, а якісь місцеві. Тобо саме місцевий локальний виробник мав би на цьому заробляти.
Що стосується туристів, то вони шукають в селі можливість втекти від шумного міста, можливість сімейного відпочинку з дітьми, нові враження та місцевий колорит за доступну ціну. З приводу сімейного відпочинку, то Ганна Сидоренко рекомендує власникам садиб орієнтуватися саме на молоді сім’ї з дітьми, адже це – найширша аудиторія для “зеленого” туризму. Саме тому потрібно турбуватися про дитяче меню, майданчики для ігор, безпечність простору, комфорт та інше.
Серед інших факторів, які впливають на розвиток сільського туризму, експертка назвала не лише багаті рекреаційні ресурси (природа, мінеральні джерела, історична та архітектурна спадщина тощо), а й можливість надання комплексу додаткових продуктів і послуг, які можуть перетворитися на цікаву атракцію.
З приводу останніх, то ці послуги можуть бути найрізноманітнішими:
– екскурсії,
– риболовля,
– збирання ягід і грибів,
– катання на конях,
– прокат спорядження (бігових лиж для зими, палиць для походів, велосипедів, м’ячів, фрізбі тощо);
– майданчики для занять спортом чи мотузкові парки;
– майстер-класи (зараз це один з трендів активного відпочинку);
– екскурсії в музеї,
– сон на вуликах,
– зоокуточки зі свійськими тваринами;
– місцеві сувеніри;
– залучення туристів до фермерської діяльності тощо.
У цьому контексті експерти наголошували на важливості співпраці місцевих підприємців, адже самотужки побудувати цілу інфраструктуру з проживанням, харчуванням і варіантами дозвілля важко. Для цього потрібно залучати експертів. Натомість від співпраці виграють усі, адже об’єднання бізнесу впливає на розвиток туристичного продукту всього регіону.
Туризм і кулінарія
Олена Павлова, відома етнограф, гастрогід і дослідниця подільської кухні, розповіла про те, що важливим фактором у залученні нових туристів є й місцева кухня.
– Кулінарія взагалі невід’ємна від туризму. Коли кудись приїздиш, ти хочеш отримати всі емоції, в тому числі запам’ятати смак того міста, де ти був.
Найважче в подільській кухні те, що чотири роки тому її ще не було. […] Ми зробили цю подільську кухню з нічого, витягнувши рецепти, яких ніде ніколи не було, за винятком єдиної рукописної книжки, яка мені попалася. Тому що наші прабабусі готували все на око, по пам’яті і з чого є. І це є найважче в дослідженні подільської кухні. […] У мене нещодавно був майстер-клас на HoReCа, де ми робили соус з портулака. Це взагалі бур’ян, який вивести майже неможливо. Я кажу: почніть його їсти – він виведеться. […] І так купа продуктів. Ми втрачаємо це все, але воно може бути фішкою, – зазначила Олена Павлова.
– Я дуже щаслива, що зараз є фестиваль тиманівської каші, і тиманівська каша стала нематеріальною культурною спадщиною, що Уланів повертається зараз до своєї картоплі по-уланівськи, що […] село Стодульці Жмеринського району робить фестиваль вареників, що Гана Секрет досі робить свій фестиваль борщу, – це речі, які є якірними. […] Їжа може бути самостійним магнітом для туриста. І ще – дуже важливо розвивати крафтове виробництво. Тому що коли ви чимось смачним годуєте, треба ще щось з собою могти продати. […] І це має бути щось малесеньке, зручнесеньке, але з вашим логотипом, – розповіла експертка.
У Хмельницькому, наприклад, також стараються досліджувати і відроджувати місцеву кухню. Сергій Толстіхін у цьому контексті розповів про “хрінові” цукерки та вареники з піском.
Туризм і реклама
– Одним з інструментів, якому ще потрібно всім вчитися, особливо ОТГ, особливо які знаходяться в глибинці нашої області, це роботі з рекламою: як правильно розказати про свою садибу, – зазначила Надія Лисецька.
Зокрема організаторка форуму порадила учасникам співпрацювати зі ЗМІ і навіть робити невеличні промо-тури для блогерів і лідерів думок (запрошувати на відпочинок), адже “рекомендаційна реклама працює найкраще”.
Навіть розвиток інфраструктури потребує рекламування. Адже, як зазначив Олексій Медведєв, співвласник комунікаційного агентства “BRPR” та член правління туристичного проекту “Дорога вина та смаку Закарпаття”, дорога від Мукачева до Хуста набагато краща ніж до Ужгорода, втім, про це мало хто не знає.
– Якщо правильно вкластися в рекламу, і зробити все правильно, можна отримати набагато більше, – зазначив Олексій Медведєв. – Потрібно не боятися конкуренції на своєму ж ринку, не боятися робити щось нове і боротися за те, щоб люди до вас приїжджали ще раз.
– Такий регіон як ваш, можливо немає таких сильних магнітів, можливо немає такої великої історії туристичної (як у Карпатах, наприклад – авт), але в цьому може десь і плюс, тому що ви можете бути більш креативними і створити цікавий продукт, – підсумувала Ганна Сидоренко.
Друга частина форуму
У другій частині першого дня форуму учасникам розповідали також про те, як правильно продати себе в Інтернеті, про історію ферми “Карпатський буйвіл” у Закарпатті (як їм вдалося вижити під час карантину), про маленьку історію успіху садиби “Сила” у Житомирській області, а також про “великий сервіс для маленького бізнесу” (від власниці консалтингової компанії HoReCaKEYs) та інше.
Андрій Очеретний, заступник вінницького міського голови, який також був присутній на панельній дискусії, наголосив на тому, що саме “зелений” туризм має стати “магнітом” Вінницької області та основним наголосом у майбутній Стратегії розвитку туризму Вінницької ОТГ до 2030 року. Він запросив усіх охочих долучитися до громадського обговорення цієї стратегії, і зробити це можна за ЦИМ посиланням.
Людмила Станіславенко, голова постійної комісії Вінницької обласної Ради з питань зокрема й туризму, також запросила долучитися до обговорення і розробки нової програми розвитку туризму, але у Вінницькій області (на 2021-2028 рік). З її слів, на цю програму планують виділити близько 14 мільйонів гривень.
– Розвиток зеленого туризму може бути великим бонусом в тій чи іншій громаді. І сьогодні наше завдання – донести до ОТГ, що саме завдяки розвитку зеленого туризму вони будуть розвивати свою громаду […]. Наприклад, на Жмеринщині є маленьке село Голубівка, в якому є унікальна блакитна глина, з якої можна зробити свою родзинку і пропонувати не тільки вінницьким санаторіям, а взагалі по всій Україні, – розповіла Людмила Станіславенко.
– Я багато їжджу по Вінницькій області і хочу наголосити на тих районах, які є лідерами в розвитку зеленого туризму: Барський, Гайсинський, Ямпільський, Мурованокуриловецький, Могилів-Подільський, Вінницький, Жмеринський, – це ті райони, які надають якісні послуги для розвитку зеленого туризму.
Завтра, 22 серпня, у Вінниці відбудеться другий день форуму, який буде присвячений особливостям розвитку медичного туризму, його перевагам та перешкодам в Україні. Серед спікерів – Ірина Сисоєнко, голова Офісу реформ Академії медичних наук, Віолетта Янишевська, президентка Української Асоціації Медичного Туризму, Юлія Мартиняк, виконавча директорка Львівського Кластера Медичного Туризму, та інші. Детальніше про це – ТУТ.
Форум проводиться Центром інформаційної підтримки бізнесу м. Вінниця, створеним на базі “Вінницького Клубу Ділових Людей” за сприяння ЄБРР: консультації для малого бізнесу в Україні в рамках ініціативи ЄС #EU4Business.
Фото Ольги Мірошниченко
Дякуємо!
Тепер редактори знають.