В рамках розробки стратегії “Вінниця 3.0” розпочалися експертні експертні обговорення напрямків розвитку Вінницької міської ОТГ до 2030 року.
Учора, 12 серпня експерти говорили про культуру і туризм. Зокрема про те, що у Вінниці потрібно створити орган з охорони культурної спадщини, ще більше розвивати публічні простори та підсилювати ідентичність, а в тих ОТГ, які приєднаються до Вінниці, – створювати фестивалі та розвивати інфраструктуру.
Під час ZOOM-конференції, до якої могли долучитися всі охочі, експерти висловили такі ідеї, як створення фестивалю лозоплетіння у Писарівці, збереження мікрорайону Єрусалимка, створення історико-архітектурного заповідника “Вінницькі мури”, розвиток страв подільської кухні, статус Вінниці як столиці Уличів тощо.
– Мені здається, що для Вінниці й для регіону питання культури і туризму досить складне. Хоча б з тієї причини, що ми суттєво відстаємо в усвідомленні їхнього розвитку в порівнянні з нашими сусідами. Хмельничани, наприклад, мали прекрасні фортеці, які їм ще в радянські часи довели необхідність розвитку якоїсь туристичної інфраструктури. Те ж саме стосується і Черкащини – землі Богдана і Тараса, – зазначив Юрій Легун, директор Державного архіву Вінницької області.
– Певним чином таким каталізатором, який підштовхнув нас до цієї теми, став фонтан “Рошен”. Пам’ятаю своє здивування, коли вперше побачив екскурсійну групу на Соборній, і зрозумів, що у Вінницю також можуть приїжджати люди, і вона може бути комусь цікава. […] Тому ми всі сьогодні маємо подумати, як засобами культури через туриста показати всьому світові, що таке Вінниця, і чи дійсно це таке комфортне європейське місто ідей, як ми себе ідентифікуємо.
Юрій Легун
Культурна спадщина
Загалом експертне обговорення стосувалося одразу кількох напрямків.
Наприклад Михайло Потупчик, начальник охорони культурної спадщини Вінницької ОДА, звернув увагу на те, що у Вінниці фактично відсутній механізм охорони та збереження пам’яток, адже не створено органу, який би цим займався. З його слів, Вінницька міська рада свого часу пропонувала, щоб ці обов’язки виконував Департамент архітектури. У Міністерстві культури їм відмовили, “бо це не повноваження департаменту”, а окремо такий орган у Вінниці не створили.
Також Михайло Потупчик зазначив, що у місті відсутня системна археологія. На його переконання “досліджувати територію міста має саме міська структура”, тож нею теоретично міг би стати Музей історії міста, або якийсь Центр археологічних досліджень, що проводив би не лише дослідження, а й експертизи.
Водночас нагадаємо, що зараз Український інститут культурної спадщини розробляє для Вінниці історико-архітектурний план міста, на основі якого планують проводити дослідження культурного шару (в тому числі й підземель).
Михайло Потупчик
Також у стратегії “Вінниця 2030” Юрій Легун запропонував відобразити пропозиції щодо пам’яток, які складають міську ідентичність, і які потрібно обов’язково зберегти.
– Цей список об’єктів можна буде використати або в самій стратегії, або в додаткових документах, які до неї будуть розроблятися. Ну от, наприклад, Вінницькі мури – це унікальна архітектурна пам’ятка, європейська фортифікаційна споруда. І я думаю, що в тій же стратегії могло би бути речення про те, що необхідно пропрацювати ідею створення історико-архітектурного заповідника “Вінницькі мури”, – зазначив Юрій Легун.
– Замкова гора, Єрусалимка (наша унікальна пам’ятка). Хто їздить по Європі, знає на скільки велика увага приділяється єврейській тематиці. На жаль, в нас поки що навіть немає якоїсь ідеї чи концепції, що саме на Єрусалимці варто зберегти, в якій формі, щоб передати наступним поколінням.
– Сьогодні вже згадували про городища, які є у Вінниці, навколо Вінниці. Мені здається це взагалі дуже цікава і потенційно важлива (політично навіть) справа. Річ у тому, що коли ми подивимося на місця ідентифікованих поселень давньоруського племені уличів, то побачимо зі здивуванням, що фактично усі вони локалізуються на території Вінницької області. […] І я думаю, що Вінниця, враховуючи свій статус тимчасової столиці УНР, цілком може претендувати й на статус столиці уличів. І цю тему можна розвивати, – розповів Юрій Легун.
Уличі – східнослов’янське плем’я, що заселювало у 6-9 ст. пониззя Дніпра від р. Росі до Чорного моря у межах розселення антів, нащадками яких вони (як і тиверці) були. Входили у Антський союз. Межували на сході з тюрками, на заході — з тиверцями, на північному заході — з полянами. Вперше у середині IX століття уличі згадуються у «Повісті минулих літ» поряд з тиверцями в регіоні від річок Дністер та Дунай до Чорного моря. Узяли участь в етногенезі українців. Існує гіпотеза, що їхніми сучасними нащадками є гуцули.
Наталія Сентемон
У свою чергу Наталія Сентемон з ГО “Етномайстерня “Коло” наголосила на необхідності збереження й нематеріальної культурної спадщини (НКС): традицій, святкувань, ремесел, приготування страв тощо, – тобто того, що ідентифікує місцевість і сприяє розвитку туризму. Але, з її слів, в обласному переліку НКС немає жодного об’єкта з Вінниці. Водночас Наталія Сентемон зазначила, що люди, які є носіями НКС часто можуть цього не усвідомлювати, тому над над цим потрібно працювати фахівцям.
Як приклад Максим Філанчук, директор Департаменту культури Вінницької міськради, навів село Писарівка, яке з наступного року приєднається до Вінницької ОТГ. Там, з його слів, є майстри, які віддавна займаються лозоплетінням, але про це не відомо широкому загалу. Сам директор департаменту зазначив, коли вперше про це дізнався і побачив вироби, одразу уявив там міжнародний фестиваль, який спокійно міг би увійти до будь-якого туристичного маршруту (на рівні з фонтаном, склепом-усипальнею Пирогова та іншими “туристичними родзинками”).
– Треба ламати стереотипи, що лозоплетіння має “сидіти” в селі. Його мають бачити, чути і відчувати. Тим самим ми будемо формувати той ідентичний культурний код, про який ми сьогодні говоримо, і розвивати культурний туризм – зазначив Максим Філанчук.
Максим Філанчук
Поєднання і розвиток населених пунктів
У зв’язку з тим, що з 2021 року до території Вінницької міської ОТГ будуть відноситись ще сім населених пунктів, постає питання збереження і розвитку культурного спадку приєднаних територій. Відтак, це дозволить зробити їх туристично привабливими, що у свою чергу посприяє розвитку інфраструктури.
Сергій Данілов, в.о. директора Департаменту туризму Вінницької міськради, зазначив, що таким же чином можна було б підсилити фестиваль Центру ремесел “Дунстан” у Стадниці, та розвивати туристичні локації в громадах. Наприклад, з його слів у Малих Крушлинцях є великий став з великим потенціалом, але без відповідної інфраструктури.
– Кожне з цих сіл може стати місцем проведення великого автентичного фестивалю. Окремим культурним осередком, – наголосив Юрій Легун.
Втім, зі слів Максима Філанчука, людям потрібно це пояснювати, іноді – навіть ламаючи стереотипи сприйняття публічних просторів. Як приклад він навів бібліотеки, які можуть бути не просто книгозбірнями, а соціокультурними центрами з гуртками, клубами за інтересами, креативними заходами та іншим.
Богдан Куценко
Окрім посилення взаємодії між секторами “культура – туризм”, на думку фахівців, потрібно налагоджувати й діалог “бізнес – культура”.
Богдан Куценко з мистецького об’єднання “PLAI” зазначив, що часто бізнес сприймає культуру як щось, що потребує вливання коштів, і те, що не приносить прибутку. Натомість креативність і підприємництво руйнує цей стереотип. Як приклад він навів ресторанну сферу, де саме креативні підходи можуть виокремити заклад з-поміж інших.
З його слів, приїжджаючи в якесь місто туристи в першу чергу цікавляться історичними пам’ятками, музеями і місцевою кухнею – тим, що вирізняє міста. У зв’язку з цим, дослідження і розвиток локальної подільської кухні дозволив би вирізнити Вінницю.
– Ми живемо в демократичному суспільстві і тепер наші механізми такі. Ми маємо показати для чого це людині, щоб вона у нас щось купила. Ми маємо показати для цього це громаді, щоб вона до нас приєдналася. Так само турист. Так само бізнес: ми маємо показати, у чому його вигода, коли він поєднується з культурою і мистецтвом, – зазначив Богдан Куценко.
Вінничани також мають можливість висловитися з приводу того, як бачать розвиток культури та туризму на найближчі 10 років. Свої пропозиції можна надсилати на електронну скриньку [email protected].
Фото – з архіву Vежі
Дякуємо!
Тепер редактори знають.