Соціохаб чи «Місто зі змістом»: у Вінниці вирішують, що зробити у новому просторі для громадських активістів

Вже цього року у Вінниці має з’явитись простір для діалогу громадських організацій із владою. Яким він має бути та в чому його головний функціонал – вирішували вчора, 12 січня, громадські організації, представники влади та Інституту розвитку міст під час першого засідання робочої групи у міській раді.

Першим кроком до подібної співпраці став форум «Точки взаємодії», де обговорювались загальні питання стосовно такого майданчика у місті: що він зможе дати вінничанам, як буде працювати, а також про досвід інших міст у створенні схожих хабів.

Однією із частин форуму була робота в групах, де учасники визначали, який саме функціонал та наповнення має бути у NGO-хабі. Тоді представники кожної групи запропонували п’ять основних функціональних можливостей вінницького хабу. Саме серед них під час першого засідання робочої групи обирали основні.

Поміж близько 40 присутніх учасників робочої групи переважну більшість склали представники різних громадських організацій міста. Були на зустрічі й представники від міської ради, Інституту розвитку міст, а також дизайнери і архітектори.

Модераторка зустрічі, директорка Інституту розвитку міст Аліна Дяченко, ще на початку засідання наголосила, що не потрібно сприймати цю зустріч як можливість з’ясувати всі питання водночас. Хоча, деякі з присутніх ніби не почули ці слова і регулярно відходили від теми, намагаючись підняти ті питання, які мають розглядатись на подальших етапах. Через це іноді втрачалась головна тема розмови, адже всі ГО різні, а відтак окремі з них намагалися відстояти саме свої власні потреби. Однак, за дві години учасники дискусії, здавалося, таки дійшли до консенсусного рішення.

Як з’явилася ідея?

• У місті є затверджена міська програма розвитку інституцій громадянського суспільства на 2015-2017 рік. Саме цим документом було передбачено створення місця, яке мало б займатися створенням умов для розвитку громадянського суспільства. З цього й «народилась» думка, щоб знайти таке приміщення, в якому можна було б розмістити центр підтримки інституцій громадянського суспільства, – каже Аліна Дяченко.

За її словами, на певному етапі було знайдено приміщення в радіусі 100 метрів від міської ради на Пушкіна, 11. Це приміщення – пам’ятка архітектури, особняк.

• Між активними громадськими організаціями та міською радою була досягнута «джентельменська угода», що мерія зі свого боку виділяє приміщення, в якому за бюджетні кошти здійснять ремонтні роботи та перший період оплачуватимуть комунальні послуги. Усе ж, що стосується концепції закладу, моделі управління, формування програми заходів, які там відбуватимуться, формату роботи та візії й місії хабу – це все мають визначити громадські активісти та громадські організації Вінниці, які в першу чергу, мають бути користувачами цього закладу. Хочеться, щоб ми всі пам’ятали про те, що цей заклад задумується як простір , в якому йтиметься про розвиток міста. Це не просто місце для просто тренінгів про «просто щось». Хотілося би, щоб це місце перетворилось на зону, в якій у різних формах – громадськість спільно з владою, громадськість спільно з громадськістю генерували проекти, ідеї, ініціативи, які стосуватимуться розвитку міста. Але яким чином це все відбуватиметься, яка буде модель адміністрування – це все наша робоча група має випрацювати. Сьогодні будуть перші кроки – сказала Аліна Дяченко

Робота над цими напрацюваннями в робочих групах триватиме протягом одного-двох місяців з щотижневими зустрічами інціативних груп. На цих зустрічах мають вирішити такі питання:

• Функціональне призначення хабу
• Модель управління та адміністрування в хабі
• Шляхи залучення ресурсів на створення та розвиток хабу
• Алгоритм промоції та інформування про роботу хабу

Аліна Дяченко також наголосила на тому, що хоче, аби процес роботи інціативної групи був максимально висвітлений і прозорий, щоб навіть ті, хто раніше не знали про створення даного хабу, змогли до нього долучитись.

Наразі в самому приміщенні на Пушкіна, 11 ведуться ремонтні роботи, які наближаються до завершення, тому до 25 січня дизайнери мають запропонувати свої варіанти інтер’єру приміщення.

Коли хаб почне працювати – поки не відомо, адже це залежить від фізичних процесів та від самих громадських активістів.

• Саме наповнення безпосередньо також залежить від громадськості, бо ж потрібно вирішити, яке забезпечення там має бути, засоби втілення ідей  і тому подібне – уточнила Аліна Дяченко.

Що там хоче бачити влада?

Один із представників громадських організації поцікавився – що у хабі  хоче бачити влада, позаяк громадські активісти мають власне бачення.

• Міській владі потрібен майданчик, де відбуватиметься постійний діалог влади з громадою, проговорення певних програм, які розробляються в стінах департаментів, де потрібна думка громадськості. Міська влада та Інститут розвитку міст зацікавлені аби тут відбувалась інкубація громадських ініціатив, професіоналізація, наповнення досвідом, вирощування професійних, компетентних людей, адже чим більше таких громадських спеціалістів може з’явитись, тим більше їх можна залучати у вирішення питань з органами влади. Адже розвиток міста – це, в першу чергу, розвиток його громадян, – відповіла на питання Аліна Дяченко.

Що там хочуть бачити громадські активісти?

• Ми повинні зробити це місце привабливим не тільки для тих, хто вже має якусь візію, а й для тих, хто може потенційно стати цими громадськими організаціями. Наприклад, людина приходить без конкретної мети, але в умовах самих заходів та спілкування з іншими активістами, мета формується. Маємо дуже чітко розуміти яким по наповненню має бути цей хаб. Наприклад, по перших чотирьох пунктах третьої групи – агрегатор, освітній центр, місце для проведення заходів та коворкінг – ми вже можемо працювати і розуміти що з цим далі буде. Це все має робитись так, аби було корисним для міста, а не саме для групки людей. Саме тут може проводитись співпраця активістів та різних департаментів стосовно певних проектів. Найбільш перспективним є формат лабораторій, де народжуватимуться та вдосконалюватимуться нові корисні для міста проекти – сказав арт-менеджер книгарні «Є» та один із засновник клубу «211» Олександр Вешелені.

Олександр також один із перших порушив питання про зміну назви, адже вона, на думку багатьох, доволі складна. Прозвучали варіанти назвати заклад Соціохаб або Місто зі змістом, але це питання обговорюватиметься на подальших зустрічах.

• Мені здається, що не потрібно зациклюватись на чомусь одному, тому що ми всі представники громадянського суспільства з абсолютно різних організації, з різною тематикою та баченням.  Ми маємо бути індивідуальними і з певною родзинкою, а до цього потрібно професійно підходити, враховуючи досвід вже наявних в країні ініціатив – сказала засновниця творчого об’єднання Artgnosis та фестивалю Coda Fest Інна Масленчук.

• Цей простір має бути доступним для всіх та мати універсальний дизайн, який зручний та комфортний для кожної людини. Є пропозиція зробити так, щоб тут були пересувні стіни. Добре, якби у цьому приміщенні було місце, де будь-хто може написати свій відгук чи навіть щось намалювати, аби створити своєрідний зворотній зв’язок – додала голова правління Вінницької громадської організації «Гармонія» Раїса Панасюк.

• Ми маємо творити щось унікальне для України. В нас не так багато креативних речей у місті і, чесно кажучи, ми запізнилися з цим хабом десь на роки три. Єдине чого Вінниці не вистачає точно – таких нових ідей та нових креативних рішень, яких нема ні в кого. Тому є ідея з назвою «Місто зі змістом», – поділився своєю думкою керівник Вінницької філії Центру підтримки місцевого самоврядування Олег Левченко.

Яким буде функціональне призначення хабу?

Наприкінці зустрічі шляхом голосування таки визначили п’ять головних функціональних призначень хабу:

1. Простір для розробки ідей, проектів. Громадська лабораторія Вінниці;
2. Освітній центр, який буде спрямований на загальний розвиток та підтримку та підвищення кваліфікацій місцевих ГО;
3. Місце для проведення заходів ГО:
4. Місце для діалогу активістів з владою;
5. Коворкінг.

Також всім учасникам робочої групи був розданий план приміщення. Площа його – 200 квадратних метрів. Громадські організації, ознайомившись із планом, вирішували – чи потрібно у приміщенні робити пересувні стіни та як взагалі розділити наявний простір, аби комфортно в ньому було усім.

Запрошені на зустріч дизайнери та архітектори майже цілу зустріч мовчали, лише під кінець сказали, що “ніби зрозуміли, чого від них хочуть”. Наступна зустріч ініціативної групи буде присвячена обговоренню моделі управління та адміністрування в хабі. Також всі активісти матимуть змогу відвідати приміщення хабу.

Результати діалогу між організаціями та владою, а також роботу дизайнерів та архітекторів в оформленні хабу побачимо вже цього року.

Фото надані Інститутом розвитку міст