Екстримальні пандуси та парковки для візочків: на що скаржаться та що просять вінницькі матусі

Батьки маленьких дітей, як не дивно, можуть розповісти чимало про недоліки міської інфраструктури Вінниці. Користування дитячим візочком подекуди перетворює буденні для більшості містян ситуації, як, наприклад, обійти невдало припарковане авто, у непросту задачу для батьків маленьких дітей.

Ми вирішили запитати у вінничанок з яким випробуваннями у повсякденному житті їм доводиться зіштовхуватися. Про те, які проблеми та питання виникають у вінницьких матусь нам розповіла засновниця громадської організації «Територія мам» Валентина Ткачук.

Серед претензій мам до інфраструктури на першому місці — незручність пересування містом з дітьми. Люди з дитячими візочками належать до маломобільних груп населення. Їх комфортне життя в місті можуть забезпечити пандуси з нахилом і зручними поручнями, великі ліфти в будинках, низькопідлоговий громадський транспорт, а також плавне зниження тротуарів біля наземних переходів. Проте на практиці ми бачимо пандуси з екстремальним кутом нахилу, маленькі або ж взагалі відсутні ліфти, переважна більшість громадського транспорту ще не пристосована до батьків із дитиною у візочку, та деякі інші недоліки.

ПАРКОВКИ ДЛЯ ДИТЯЧИХ ВІЗОЧКІВ

Валентина Ткачук розповіла Vежі, що не лише при адміністративних будівлях, а й при багатоквартирних будинках не вистачає парковок для дитячих візочків. Трапляється, що батькам необхідно на декілька хвилин зайти додому і щоб не тягти за собою візочок, його можна було б залишити у спеціально облаштованому місці.

• Не вистачає таких парковок при будинках, тому що іноді мамі й на четвертий поверх піднятися важко з візочком, особливо, якщо у будинку відсутній ліфт. Але у нас цю потребу ще, на жаль, не розуміють, – розповідає Валентина Ткачук. – Так само і біля закладів культури – театру, філармонії. Звичайно, можна приїхати з візочком і попросити, аби його десь залишити під наглядом, але ж це треба дуже попросити.

На думку Валентини Ткачук, основною проблемою є те, що більшість батьків не знають про ті права та можливості, які можуть мати.

• Мами у нас не знають, що можуть існувати такі парковки. Я так думаю, що біля кожної подібної парковки мала би бути людина, яка стоїть і дивиться за цими візочками. Знаєте, на зразок гардеробу. Це було б дуже зручно.

Тут виникає питання: а як же такі батьки вирішують проблему, коли пересування містом з дитиною у візочку більше нагадує смугу перешкод, ніж прогулянку? Валентина Ткачук розповідає, що все більше батьків сьогодні звертаються до слінгів – це довгі відрізки тканини, якими дитину примотують до себе. Таким чином можна вирішити чимало проблем пересування, а без дитячого візочка батьки можуть користуватися будь-яким транспортом та долати порівняно значні відстані.

ПАНДУСИ

Вінничанки, з якими ми спілкувалися, скаржились, що біля деяких закладів пандуси не те, щоб встановлені не зовсім по нормам, а подекуди є просто небезпечними. Особливо, якщо на дворі ожеледиця, то спуск та підйом на такий пандус стає справжнім випробуванням для матусь. А люди з фізичними обмеженням взагалі на таку прибудову без сторонньої допомоги піднятися не зможуть.

• Аптека «Авіценна», вул. Скалецького, 35

– Я взагалі не розумію для чого тут цей пандус. Це зараз тут є “перегородки”, але і до цього ним ніхто не користувався. Це ж більше схоже на знущання. Хіба під таким кутом взагалі можна будувати пандус? Люди в аптеку йдуть за ліками, а не додатковими травмами, – скаржиться вінничанка Ганна Куртикова, – Доводилося візочок залишати надворі і швидко, з дитиною на руках, бігти за ліками і сподіватись, що наш візочок не вкрадуть.

• Магазин господарських товарів «Попелюшка», вул. Ватутіна, 35

– Жахливі пандуси в «Попелюшку» та продуктовий магазин поряд, – розповідає вінничанка Олеся Овчарук. – Вони взагалі не відповідають вимогам влітку, і тим паче взимку, коли слизько. По них і без коляски не піднімешся. Спуститися – те ж саме. Я одного разу з візочком виїхала і спустилася по цьому пандусу, і більше не ризикувала. Тому, буває, доводиться мерзнути, чекати, поки не буде йти якась знайома людина і купить тобі щось термінове.

• Песто кафе, вул. Порика, 16

– Дуже незручно триматися за поручні та заїжджати на цей пандус. Як на мене, то він зависокий. Добре, що хоча б не слизький, – поділилася думками Наталя Зубко.

ДИТЯЧІ КІМНАТИ

Вінницькі мами нарікають на те, що хоча дитячі кімнати є у більшості адміністративних будівель, однак не у податковій. Доволі часто молодим мамам у декреті доводиться шукати шляхи заробітку, аби не відволікатись від виховання дитини та продовжувати допомагати утримувати родину. Подеколи виходом із ситуації є започаткування власної справи, хоча б маленької. Однак постає питання, що при необхідності звернення до податкової інспекції мамам ніде залишити дитину. Хоча дитячі кімнати в різних адміністративних будівлях Вінниці поступово з’являються. Для прикладу, вони вже є у Вінницькому апеляційному суді та у «Прозорих офісах» міста.

Де залишити дитину на кілька годин? Огляд дитячих кімнат у Вінниці, – ІНФОГРАФІКА

Чи не планують наслідувати їхній приклад у Вінницькій державній податковій інспекції ми запитали у керівника підрозділу центру обслуговування платників податків Вінницької об’єднаної державної податкової інспекції Альони Валевич.

• Нам би теж дуже хотілося, аби батьки мали де залишити дитину, коли приходять у справах до податкової, – говорить Альона Валевич. – Ми вже неодноразово порушували це питання і минулого року, і цьогоріч теж швидше за все будемо обговорювати. Вже навіть розглядали варіанти де і як розмістити таку кімнату. У нас немає лише фінансового забезпечення. Якщо міська влада цього року виділить кошти – ми лише підтримаємо створення у нас дитячої кімнати.

До речі, за словами Альони Валевич, до них жодного разу не зверталися із проханням обладнати дитячу кімнату у Вінницькій податковій інспекції.

• Це була моя особиста ініціатива. Я бачу, що у різних адміністративних закладах є дитячі кімнати і вони актуальні. Тобто ми вже на прикладі інших хочемо перейняти те, що дійсно хороше. Але ось самі матусі жодного разу не зверталися.

КОВОРКІНГ

Де мами можуть зустрічатися для ділових бесід або хоча б просто випити чаю із подругами? За словами Валентини Ткачук, у нашому місті не вистачає коворкінгу саме для мам. І хоча вона погоджується, що «Дитяча планета» є чудовим місцем, де можуть відпочити як діти, так і їхні батьки, однак для більш ділових зустрічей було б добре мати спеціально облаштоване приміщення. На переконання  батьків для такого міста, як Вінниця, одного закладу дуже мало, адже далеко не всі мають змогу їхати з одного кінця міста в інший, аби декілька годин попрацювати.

У той час, як за дітьми приглядає няня, батьки мають змогу працювати чи навчатися, зустрічатися із колегами, друзями та навіть просто відпочивати.

• У великих містах такі заклади користуються попитом. Мами себе дуже часто картають тим, що не приділяють достатньо уваги своїм дітям, коли починають працювати. Спеціальний коворкінг для батьків міг би вирішити таку проблему, – вважає Валентина Ткачук.

Для прикладу, у Києві існує декілька таких коворкінгів, куди батьки можуть приходити з маленькими дітьми. За словами однієї із засновниць київського коворкінгу для батьків «Zelenka», ідея створення такого простору з’явилась спонтанно і вона вже себе виправдала.

• Ми всі мами, маємо дітей і прагнемо співставити материнство з самореалізацією себе як особистості, як незалежного працівника, – розповідає Оксана Овдієнко. – Таких закладів, куди можна було б прийти з дітьми і попрацювати чи отримати знання, на жаль, не було і ми вирішили створити свій простір. В Києві ми вже працюємо більше року і наш простір з кожним днем стає все популярнішим серед батьків.

У такі заклади можуть приходити працювати фрілансери та люди творчих професій. Тут можна вчитися, перевіряти пошту, «серфити» в інтернеті, дізнаватися новини, читати книгу та спілкуватися з однодумцями.

• Для когось прийти до нас – це просто привід вирватися із вічного «Дня бабака», який часто переслідує молодих мам у декреті. Цілі у всіх різні, але об’єднує спільна мета – бути поряд зі своїми дітьми та не припиняти саморозвиватися.

Фото Андрія Завертаного, Дмитра Тищенка та з соцмереж