“Українські левиці” у Вінниці розгромили білоруських боксерок з нищівним рахунком. ФОТОРЕПОРТАЖ

15:34
Автор: В'ячеслав Луцков
Become a Patron!

25 травня, у СК «Нокаут» зустрілися у запеклому протистоянні «Українські левиці» та «Білі рисі» з Білорусі. Чотирнадцять майстерних боксерок з двох країн зійшлися на рингу в рамках проекту «Ліга жіночого боксу». Попри те, що бої були організовані в любительській лізі, всі протистояння дівчат «не відпускали» глядача своїми видовищними рухами.

На ринзі, крім нищівних ударів, які відправляли в нокдаун, були і хитрі витівки, і блискавичні зближення, і навіть переможний шпагат від однієї з українок. Аби глядачі могли відпочити від напруження, перед публікою також виступили Ivan Navi та Мята, вже із музичним шоу. Vежа бачила, як все було та покаже найяскравіші моменти цього вечора.

 

Очікування та реальність

Попри те, що початок зустрічі був запланований на 19:00, в цей час глядачі були саме в процесі збору. Бажаючих подивитись на жіночий бокс знайшлося досить багато – більшість місць у СК «Нокаут» були зайнятими.

Проте чекати на сім запланованих боїв довелося досить довго – фактично дійство почалось лише о 19:35. Всього «левиці» та «рисі» мали боксувати у семи боях, кожен з яких мав три раунди по три хвилини. Кожен бій – окрема вагова категорія – до 48, 51, 54, 57, 64, 69 та 75 кілограм відповідно.

 

Ведучий, Сергій Бриль, запросив усіх спортсменок з обох команд на ринг – для церемонії відкриття матчевої зустрічі. Звідкись під нами (ми сиділи на трибунах) вирвалось декоративне полум’я і представниці двох країн закрокували до рингу.

Перше що кидалося в очі – схожість зачісок дівчат з обох країн. У більшості волосся було заплетене у дві тугі косички, прикрашені стрічками в колір прапору власної країни. Проте розрізняти спортсменок досить легко можна було за шортами – у наших дівчат вони були синіми, у білорусок – червоними.

 

 

Відкривалася церемонія з долею суму: ведучий попросив вшанувати хвилиною мовчання 28-річну Юлію Лясоту, майстра спорту з боксу, яка померла 24 квітня цього року.

За тим і українки, і білоруски  після представлення попарно обмінялись символічними подарунками: нашим дівчатам дістались прапорці, «рисям» – маленькі боксерські рукавички в кольорі українського прапору.

  

Після цього пролунали гімни Білорусі та України (який виконала співачка Мята) і ринг був уже готовий до зустрічі першої пари боксерок.

 

Акт 1. Розігрів та напруження

Перший двобій – і одразу найбільша категорія вечора: до 75 кілограмів. Білорусь тут представляла Аліна Вебер (Гомель), а Україну – Тетяна Петрович з міста Київ. Для українки це був дебют у рамках «Ліги жіночого боксу». Проте обидві спортсменки займались боксом протягом 5 років, тому можна було очікувати видовищного боксу.

“Левиця” Тетяна Петрович

Протягом всього першого раунду білоруска агресивно атакувала «левицю», намагаючись завдати тій нищівних ударів. Проте наша спортсменка обрала оборонну стратегію і час від часу досить влучно контратакувала. Українка часто впродовж раунду «клинчувала» суперницю та намагалась збити її агресивний запал.

 

Стратегія боксерки з Гомелю змінилась після перерви: вона почала використовувати відволікаючі маневри. Українка ж стала ще обережнішою та продовжила діяти від захисту, час від часу атакуючи суперницю. Все змінилося у третьому раунді – помітно було, що білоруска «видихлася», а от Тетяна Петрович зберегла сили. Українка почала проявляти ініціативу та частіше влучати.

Врешті-решт, за результатами трьох раундів, судді одноголосно присудили нічию і командний рахунок став 1:1.

Акт 2. Переможний шпагат

У другому бою в категорії до 51 кілограму зіштовхнулись українка Тетяна Коб (Ковель)  та Ольга Терекова (Гродно). Фавориткою тут упевнено можна було назвати «левицю»: за свої 14 років у боксі, Тетяна отримала звання заслуженого майстру спорту та стала 12-ти кратною чемпіонкою України з боксу. На боці білоруски була молодість  – 19 років у Терекової проти 31 у нашої спортсменки.

 

Вже у першому раунді українка почала із серії швидких атак, змушуючи суперницю захищатись. Білоруска хоч і намагалася спершу контратакувати, та марно – «левиця» граційно ухилялася від ударів. Все частіше «рись» клинчувала українку – видно було наслідки вдалих ударів нашої дівчини. Раунд був за нашою Тетяною Коб.

   

У другому раунді становище білоруски ще більше погіршилося – точні удари українки в корпус та голову стабільно діставали суперницю протягом всього раунду. На третій хвилині було відчуття, що білоруска ось-ось впаде. Проте вона вистояла і досить невпевнено пішла у свій червоний кут рингу.

Третій раунд почався досить рівно – і «левиця», і «рись» витримували дистанцію. Але на другій хвилині останнього раунду українка завдала нищівного удару суперниці і та майже впала. Суддя почав відлік – нокдаун. Близько п’яти секунд знадобилось дівчині з Гродно, аби прийти до тями і показати готовність продовжувати бій. Проте до кінця раунду перевага залишилась за нашою спортсменкою.

Результат був очевидним – переможно підняла руки після оголошення оцінок Тетяна Коб. Але несподівано вона в одну мить сідає на переможний шпагат – і публіка вибухає оплесками.

Акт 3. Домінація «левиць»

Після перемоги Тетяни Коб наші спортсменки одна за одною здобували перемоги.

Сніжана Холодкова (Київ) в категорії бою до 57 кілограмів перемогла Ульяну Єсипенко (Вітебськ). Бій якийсь час був досить рівним, проте влучні «двійки» та «трійки» українки забезпечили їй перемогу за балами.

Сніжана Холодкова

    

 

Юлія Дем’яненко (Київ) також дебютувала у категорії до 48 кілограмів, і одразу ж з перемогою. Їй вдалося виграти за оцінками у Ольги Степаненко з Гомелю. Юлі під час бою чи не найбільше лунали поради із залу (як виявилось, від членів команди, які того вечора не змогли виступити). Видно було, що «левиці» хвилюються за свій “прайд”.

  

Аби перевести подих, у перерві, між четвертим та п’ятим боєм, спортсменів та глядачів розважили Ivan Navi та Мята. Вони виконали по дві власних пісні та одну спільну. Деякі глядачі, аби розвіятись, почали танцювати вже з першої пісні Ivan Navi.

    

Не змогли виступити у Вінниці через травми Анна Охота, Марія Боруца, а також капітан команди Іванна Крупеня. Анна та Марія сиділи на трибуні і давали корисні поради кожній із семи «левиць». Навіть тренера дівчат – Володимира Богатиренка – під час боїв не було так чути, як членів команди. Зал здебільшого мовчав – лише зрідка скандуючи«Україна» чи імена «Українських левиць».

В п’ятому бою, в категорії до 64 кілограмів, боксували наша Анна Охрей та білоруска Анастасія Овушенкова. Рухи українки добре підходили під прислів’я «Літай як метелик, жали як бджола». Анна віртуозно контролювала дистанцію до суперниці та часто влучала в незахищені зони на тілі. При цьому її рухи були досить плавними. У підсумку – одноголосна перемога українки.

 

Ще одна перемога опинилась на рахунку чемпіонки України Анни Лисенко (Київ). Вона виграла двобій з Дариною Осмоловською (Гомель). Агресивні випади білоруски у першому раунді не приносили тій бажаного результату, і видно було накопичену втому спортсменки. Вже до кінця третього раунду ініціатива повністю перейшла до українки, яка почала пробивати захист суперниці, і в результаті виграла за оцінками суддів.

    

У бокс із легкої атлетики та «завдяки міліції»

Але на глядачів чекав ще один, останній бій, між дебютанткою Світланою Василевською (Харків) та Юлією Апанасович з Білорусі. Цікавинки цього бою почалися ще з етапу запрошення спортсменок на ринг.

За словами ведучого, Світлана Василевська прийшла у бокс з легкої атлетики. Зате тепер серед досягнень «левиці» вже є срібло на чемпіонаті Європи. Білоруска також не відстала в цьому аспекті: вона потрапила до боксу, втікаючи від міліції та забігши в боксерський зал. Тепер Юлія Апанасович носить звання майстру спорту міжнародного класу, тому «левиці» дісталася достойна суперниця.

 

Минулого разу у нас була матчева зустріч «Україна-Україна». Я боксувала там з Анною Охотою, призеркою чемпіонату світу, тому страху немає. А чого боятися – всі ж люди однакові – розповіла нам Світлана перед боєм.

Під час бою ініціатива від початку перейшла до білоруски і та намагалася «затиснути» українку в куток. Попри намагання левиці, перевернути ситуацію Світлані не вдалося. За підсумками бою – це був перший і останній програш «Українських левиць» у Вінниці.

Підсумки та плани

«Українські левиці» розгромили суперниць з Білорусі із рахунком 6:2.  Як повідомив Vежі тренер білоруської команди, результатом своїх вихованок він не розчарований.

– Тут був наш молодіжний склад. Перші номери готуються до європейських ігор – їм поки ніколи. Якістю організації ми задоволені – повідомив тренер «рисей».

Це вже друга зустріч «левиць» в рамках проекту «Ліга жіночого боксу». Попереднього разу у Львові вони подолали спортсменок із Польщі із рахунком 5:2.

Як повідомив Vежі Володимир Богатиренко, тренер «левиць» та заслужений тренер України, всього планується організувати близько п’яти зустрічей між українками та представниками інших країн. Наступна зустріч запланована на 31 липня/ 1серпня в Одесі.

Фото Марини Сербінович

Кров на рингу і перемога “андердога”: як у Вінниці відбувся міжнародний турнір з MMA. ФОТОРЕПОРТАЖ

 

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

author avatar
В'ячеслав Луцков