Сьогодні, 21 лютого, кілька небайдужих активістів узялися діставати черепах із декоративної водойми на вході до Центрального міського парку. Тих черепах, яких самі ж вінничани туди й випускають.

Про «операцію з порятунку» черепах повідомила напередодні у соціальній мережі Діана Тарабан – дівчина, яка відома тим, що вже третій рік поспіль рятує лисенят, викуповуючи їх з українських звіроферм. Однак цього разу порятунок тварин ініціював її знайомий. Неговіркий хлопець представився Максимом і розповів, що кілька днів тому, коли лід на дні декоративної водойми розтанув, він побачив багато загиблих черепах, тому вирішив врятувати тих, які вижили.

– Я навіть не знала, що вони залишаються тут на зиму, думала, черепах забирають, як і лебедів, – поділилася Діана Тарабан. – Оскільки тут спустили воду, вона майже вся замерзла, а зараз, коли трохи потепліло, сонце швидко її прогріло, черепахи прокинулись і повилазили, а коли вночі дарив мороз – повмирали. Тобто якщо би тут було нормально води, як влітку, вони би не відчули цього перепаду температури і не замерзли.

Дівчину настільки обурила ситуація, що вона звинуватила вінничан у байдужості та назвала це «справжнім кладовищем для черепах у центрі міста».

З цим важко не погодитися, бо там зараз і справді жахлива картина: одна з черепах, яку лід скував повністю, розтала на половину і оголила тріснутий панцир, інші черепахи, які теж не пережили зиму, плавають по краях водойми, разом зі сміттям і опалим листям, а між тим – живі тварини, ледь рухаючи лапками.

На операцію з порятунку черепах, що вижили, теж важко було дивитися, адже Максим переліз через огорожу і зайшов у крижану воду в самих лише кросівках.

За півгодини хлопець голими та тремтячими від холоду руками дістав 14 червоновухих та одну українську черепаху. Діана у цей час складала їх на кофту і накривала від вітру наволочкою.

Тих черепах, які очевидно загинули, хлопець залишав у водоймі. Так само довелося залишити й одну живу, адже у неї був навпіл тріснутий від криги панцир.

Важко сказати, чи всі з 15 врятованих були живими, адже деякі черепахи, здавалося, не рухалися, або рухалися ледь-ледь. А місцева українська черепаха кілька разів намагалася втекти, і з нею навіть встигли сфотографуватися діти, які гуляли в цей час з мамами біля водойми.

Діставши тих, що змогли, Діана з Максимом склали більших черепах у кофту, а маленьких – у наволочку.

Максим розповів, що напередодні писав у групах в соціальних мережах, чи може хтось взяти цих черепах собі, але ніхто не відгукнувся. Тому вони вирішили з Діаною випустити їх на волю – у П’ятничанське озеро.

– Біля обласного ендокринологічного центру є болотисте озеро – це їх природнє середовище, – розповіла Діана. – Адже на зиму вони зариваються в мул і там спокійно зимують, а прокидаються, коли реально тепло і є що поїсти. Красновухі черепахи вважаються у нас декоративними, але їх завезли з Америки, де вони вважаються дикими. Тобто вони можуть жити в умовах дикої природи, але ж не в таких, як тут (показує на водойму). Якщо вони вижили тут, то там з ними точно все буде гаразд.

Та спершу активісти вирішили заїхати у Вінницьку обласну станцію юних натуралістів. Максим так і поїхав – у мокрих кросівках. Сказав, що холоду не відчуває і що від таких дрібниць не хворіє.

Втім, у закладі, як і очікувалося, черепах не прийняли. Сергій Рекшинюк, завідуючий лабораторією акваріумістики та тераріумістики, пояснив, що в них для цього немає ні умов, ні ресурсів, ні навіть ветеринара.

– Ми – дитячий заклад. В нас є невеличкий зоокуточок, тому ми не можемо прихистити всіх тварин, яких нам приносять, а саме таких черепах нам приносять десятками за рік. Тому ми краще п’ять черепах в гарних умовах будемо утримувати, ніж візьмемо 10 і так собі годуватимемо, – зазначив Сергій Рекшинюк.

У зоокуточку Центрального парку й у Вінницькому зоопарку для врятованих черепах місця також не знайшлося. Відтак Сергій Рекшинюк порадив активістам брати черепах додому і шукати, кому їх роздати, адже випускати тваринок у відкриту водойму, з його слів, – не найкраща ідея.

– Цей вид до нас завезений, і їхня кліматична зона в Україні це, мабуть, Крим. А у Вінниці, оскільки навесні у водоймі біля парку їх багато, то допускаю, що вони можуть перезимувати. Принаймні значна їхня частина. Але випустити їх в річку наприклад, буде не зовсім правильно, адже цей вид витіснить нашу місцеву черепаху: порівняно з європейською болотяною, червоновухі більш агресивні, – пояснив Сергій Рекшинюк. – А взагалі, якщо в корінь дивитися, то потрібно проводити роз’яснювальну роботу серед дітей. Тому що ці черепахи в зоомагазинах надзвичайно дешеві. Вони маленькі, яскраві, але коли виростають, то починають багато їсти, псують воду, за ними потрібно постійно доглядати, щоб неприємний запах не виникав. І тому пізніше їх намагаються позбутися. От в цьому й причина, чому їх багато в нас у центральному парку, чому їх викидають.

Трохи погрівшись у приміщенні станції юних натуралістів, Діана з Максимом, як і планували, повезли черепах до озера біля П’ятничанського парку.

Діана розповіла, що червоновухих вони виклали на березі, намагалися розворушити і змушували лізти у воду, а болотяну «українську» черепаху вона віднесла до лісу.

– Більша частина черепах сама залізла у воду та попливла на дно ховатися. Не впевнена, що всі виживуть, але зараз у них більше шансів, ніж у тій бетонній коробці в парку, – поділилася дівчина. – А одненьку, найменшу, я забрала додому. Але теж не знаю, чи виживе, бо вона добряче промерзла.

Щодо Максима, який відчайдушно рятував тварин не думаючи про можливі для власного здоров’я наслідки, Діана сказала, що з ним усе гаразд.

Як розповів у коментарі Vежі директор Центрального парку Юрій Приймак, черепах в парковому озері справді дуже багато, їх зазвичай випускають туди відвідувачі. Що ж до спущеної води, Юрій Васильович заначив, що воду мусили спустити у зв’язку з реконструкцією вхідної групи до парку. Позаяк реконструкція торкнеться також і озера.

Читайте також: Врятувати Біма: вінницькі волонтери змайстрували для песика інвалідний візок. ФОТО, ВІДЕО 

Фото Ольги Мірошниченко та Діани Тарабан

Катерина Дядюк

See Full Bio