Публікації за датами

  • 22 Січня/ 19:00

    Vinnytsia

    Публікація22.01.1919:00

    Автор:Марина Однорог

    Дитяче Євробачення і сльози Монатіка: історія юної вінничанки Даріни Красновецької

У свої 11 років на рахунку тендітної Даріни Красновецької участь від України на пісенному конкурсі Дитяче Євробачення, сльози Монатіка на проекті «Голос країни», тур 25 містами України разом із Олександром Пономарьовим, виступи у проекті відомої хореографки та продюсерки Олени Коляденко «Ліхтаріус.Історії оживають» та декілька десятків нагород на різноманітних фестивалях.

Незважаючи на увагу, яка особливо «посипалася» на неї після участі у Євробаченні, де Дарінка посіла четверте місце серед 20 учасників, вона залишається позитивною, відкритою, спілкується просто та подекуди навіть як доросла, багато посміхається та ділиться різноманітними враженнями.

 

Ми зустрілися з Даріною та її мамою Альоною Красновецькою майже через два місяці після проведення Євробачення, аби поговорити про те, як змінилося життя вокалістки, про нові проекти, початок кар’єри і те, як маленька дівчинка у своєму віці пройшла зіркове загартовування інтенсивними турами та місяцями підготовки до Євробачення.

«Через місяць я вже брала участь у міжнародному конкурсі»

Дарінка займається вокалом із шести років. Талант маленької зірки помітила музична керівниця ще у дитячому садочку.

— Насправді все почалося ще в дитячому садочку, тому що я завжди ходила по групі наспівувала щось, якісь свої мелодії. Потім музичний керівник у нашому садочку сказала, що в неї є такі підозри, що в мене є велике майбутнє і великі вокальні дані. І ми прослухалися у викладача по вокалу, а через місяць я брала участь у міжнародному конкурсі, — говорить дівчинка.

Мама додає, що вони аж ніяк не очікували такого розвитку подій. На конкурсі Дарінка відразу потрапила до фіналу і отримала запрошення від журі до Санкт-Петербургу. Але через події, які трапилися в Україні у 2013 році, до Росії сім’я не поїхала.

Згодом юна вокалістка стала однією із кращих на студії «Зоряна мрія» при Вінницькому міському палаці мистецтв «Зоря». Того ж року дівчинка стала учасницею фестивалю «Зоряна мрія» та заспівала разом із гуртом «Клондайк» наживо.

 

— Я інколи згадую, коли була така зовсім маленька, стою на сцені і співаю пісню про рудого кота. Це моя початкова видатна пісня, з якою я типу прославилася ще на самому початку. Я згадую це все, яка я тоді ще маленька була. Дивлюся зараз на себе і вже бачу який це вже дало результат.

«Якщо ти насправді любиш те, чим займаєшся – ти будеш працювати постійно і досягати ще більше»: про складнощі і любов до своєї справи

Незважаючи на свій юний вік, працелюбності Даріни можна позаздрити. Вони разом з мамою майже живуть на два міста: постійні репетиції, навчання вокалу і виступи у Києві та навчання в звичайній і музичній школі у Вінниці.

 

Проте це не втомлює дівчинку, адже зізнається, що любить музику:

— Насправді я задоволена тим, що все-таки займаюся музикою, тому що це моє – я цим горю і я це люблю. Якщо дитина або навіть доросла людина займається тим, що їй сказали рідні чи ще хтось, наприклад «давай ти будеш танцювати», то вона танцює довго, тому що їй хтось там сказав. А якщо ти насправді любиш те, чим ти займаєшся — ти будеш працювати постійно і досягати ще більше. Тому що ти це любиш і ти цим гориш займатися. Саме тому я їжджу на різні конкурси, виступи —  це моє.

— Багато хто питає, як ти не втомлюєшся після таких важких днів, а я просто відповідаю, що звикла до такого тонусу і такого графіку. І мені це навіть до вподоби.

 

Незважаючи на впевненість під час виступів на сцені і навіть під час нашої розмови, Дарінка зізнається, що, як і багато людей, які виходять на сцену, вона також хвилювалася. Проте, намагається не дозволяти собі надто переживати, позаяк це впливає на сам виступ:

— Ще коли я маленька була, то, авжеж, було хвилювання. Мені здається, що зараз воно трішки є перед виступом, але я маю таку звичку, що як тільки виходжу на сцену, це хвилювання кудись зникає. Якщо чесно, то від нього не залишилося і сліду. Хвилювання це досить погана штука, тому що коли ти сильно хвилюєшся, то в тебе може і голос тремтіти і щось може не виходити. Тому я просто перед виступом намагаюся себе заспокоїти, сказати, що все буде круто. Головне вийти і заспівати так, щоб твій виступ запам’ятали назавжди.

«На мені була велика відповідальність»: про Євробачення

Найбільш знаковим виступом Даріна вважає саме виступ на Дитячому Євробаченні минулого року у Мінську. Тоді з 20 учасників вінничанка зайняла четверте місце та запам’яталася багатьом своїм неординарним образом та номером.

— Це настільки величезний масштаб, така відповідальність велика, адже тебе одну відібрали представляти всю твою країну. По-друге, коли тобі випадає перший номер і потрібно відкривати Євробачення, ще більша відповідальність відкрити його так, щоб ніхто не забувся, щоб згадували і казали «пам’ятаєш ту дівчинку із тими косами і червоним рупором».

 

 

Незважаючи на недоспані ночі та постійні репетиції, дівчинка зізнається, що залюбки поїхала би ще раз на цей конкурс і досі не вірить, що це все трапилося саме з нею. А мама додає, що це були три місяці, коли вони майже не спали, їли раз в день та більшість часу проводили в потягах, авто та зйомках.

Даріна зізнається, що велику роль зіграла команда, яка працювала над підготовкою до Євробачення. Зі своїм саундпродюсером Михайлом Клименком співачка познайомилася ще під час туру Олександра Пономарьова. Тоді він сказав юній вінничанці «Мала, як тільки ти підростеш, ми забахаєм з тобою якусь прикольну пісню».

 

Довго чекати не довелося. Після «Say love» Михайлом Клименком у співавторстві з Володимиром Шаріковим була написана не для Євробачення.

— Насправді демка пісні вийшла всього за 15 хвилин, просто накидали декілька шматочків і вийшла Say Love. Ми просто з ним писали те, що нам подобалося. І як він розповідає, що між нами була якась гармонія. Працювати з Михайлом не настільки тяжко, як це буває. Мені подобається з ним працювати, тому що я  можу його вважати своїм другом, можу з ним вільно спілкуватися. Він насправді дуже працьовита людина і він так само цим горів, тому я цьому дуже вдячна, — говорить Даріна.

Мама дівчинки додає, що в ході репетицій та допрацювань вже Дарінка вносила певну новизну у пісню та якісь свої «фішечки».

Даріна не втомлюється дякувати всій команді, яка працювала з нею над підготовкою до конкурсі:

 

— Я б дуже хотіла ще подякувати своїй команді, бо це була не лише моя перемога —  це була наша перемога, всієї команда. Четверте місце для України це досить таки чудовий результат, враховуючи, що цього року була найбільша кількість учасників – 20. Всі представники із цих країн були дуже сильними. Я загадую як ми довгий час готувалися до Євробачення, як ми переписували три рази пісню і вже фінальну версію, яку ми подавали на Євробачення записувалася 5 годин поспіль, тому це була така досить важка робота, але воно було того варте. Моя команда також проводила безсонні ночі та працювала над виступом, костюмами, зачіскою, над віджеїнгом і в цілому над всім номером.

 

На сцену Євробачення дівчинка вийшла не для того, аби просто заспівати, але й донести своєю піснею до світу прості та банальні речі про любов (не про кохання):

— Насправді коли я профільтровувала це все і розповіла на прес-конференції перед Євробаченням, то навіть розплакалася трохи. У пісні є смисл. У ній співається про те, що ми повинні любити один одного, тому що, коли ти стикаєшся із тими ситуаціями, що зараз у нас в країні і не тільки, то просто не розумієш навіщо вони один одного просто вбивають, не усвідомлюючи що роблять. І я в цій пісні намагаюся донести всім людям всього світу, що вони повинні любити один одного. Адже якщо у світі буде любов, то не буде ані сліз, ні горя, ні війн.

Під час Євробачення вінничанку підтримували багато артистів. Наприклад, її наставник у шоу «Голос країни» Дмитро Монатік побажав дівчинці не хвилюватися, що вона виступає першою. Окрім цього, він часто запрошував виконавицю на спільні виступи: нагородження найкрасивіших «Viva» або ж для паралімпійської збірної України.

Але найбільше вразила Даріну підтримка Джамали:

— На той час мені заплітали саме косички до виступу, я просто не могла терпіти, коли тобі тягнули ці коси. Коли Михайло тобі приносить телефон і ти дивишся, що Джамала тобі бажає удачі, то в мене настрій кардинально піднявся вверх. Мене підтримала Джамала, яка в свій час виграла Євробачення і була представницею від України. І так як вона мій кумир, то це була велика несподіванка, що вона зняла таке відео і підтримала мене.

Життя після Євробачення

Говорити про те, що після участі у Євробаченні життя Дарінки не змінилося, 100% не можна. У неї з’явилася велика база фанатів із різних країн світу, які слідкують за вінничанкою у соціальних мережах, записують кавери на її пісню та навіть виступають з нею на різноманітних конкурсах. Виявляється, що найбільше вразила Даріна фанів із Польщі, Португалії, Чилі, Італії, Китаю, Франції та Мексики.

— Після Євробачення, якщо чесно, моє життя змінилося кардинально, тому що я не очікувала, що у мене буде така величезна кількість фанатів і якщо чесно, я не думала, що більша кількість буде саме поляків. Навіть декілька днів тому я проводила прямий ефір і не могла нормально спілкуватися із своїми українцями, тому що більшість були поляки. Я не можу їх називати своїми фанатами, тому що це для мене також мої друзі, вони мене підтримують, вони мене хвалять, що я досить сильний представник від України, що в мене дуже крута. Коли проводила прямий ефір і одна дівчинка попросила мене заспівати Say love повністю, то я їй сказала, що якщо я повністю виконаю цю пісню, то наші відносини з сусідами кардинально зміняться, —  сміється дівчинка.

— Було дуже неочікувано, коли мені пишуть з Португалії, з Мексики. Це така несподіванка була. Я на декілька секунд завмираю, бо не віриться, що така величезна кількість фанатів є по всьому світу.

У школі більшість однокласників, викладачів та друзів підтримали дівчинку. Хоча, зізнається, що був відсоток тих, кому не дуже сподобався вдалий виступ співачки на конкурсі:

— Але я стараюся не звертати на таких людей уваги. Я вдячна тим, хто мене підтримав.

Дівчинка намагається не забувати про навчання. Тепер наздоганяє все те, що пропускала під час підготовки до Євробачення.

— Вчителі мене дуже підтримують, і класний керівник, і директор школи. Але все-таки, що є то є, географію мені ще вчити і вчити. Співаю я гарно, а географію треба вчити.

Дарінка зізнається, що крім музики любити читати, подорожувати, малювати та відпочивати після виступів.

Наразі вінничанка планує продовжувати займатися музикою, брати участь у різних концертах та проектах і ділиться один секретом:

— Ще хотіла трішечки привідкрити вам завісу, що в мене зовсім скоро буде проект, який дуже сильно пов’язаний із моєю мрією і також зовсім скоро буде нова авторська пісня.

«На сцені і вдома  це дві різні людини»: про спілкування зі старшими і однолітками

Михайло Клименко (гурт ADAM) став для дівчинки не лише саундпродюсером, але й другом і свого роду наставником. Мама Дарінки згадує як у них «народилася» пісня прямо в аеропорту, коли вони летіли в Мінськ, а рейс затримали на шість годин. Тоді юна співачка поцікавилася у саундпродюсера, який працює з багатьма зірками української сцени, як створюється музика, і відразу протестувала свої вміння. Таким чином у пошуках розетки для ноутбуку вони мали міні-кліп на телефоні на пісню «Шо робиш ти?».

У колі Даріни після участі в Євробаченні побільшало старших людей, але дівчинка продовжує спокійно спілкуватися з однолітками та подругами. Говорить, що завжди намагається знайти для них хвилинку:

— Насправді багато хто із дорослих людей каже, що ось така маленька дівчинка, а так досить серйозно поводить себе на сцені. Якщо хтось із моїх друзів, моїх фанатів з тієї ж самої Польщі побачать мене у повсякденному житті, вони будуть досить здивовані. Я не можу сказати, що навіть коли я приходжу до школи, то піднімаю якось свою планку і кажу, що я їздила на Євробачення. Я поводжу себе так, як поводила раніше і всі нормальні діти. Стараюся не дуже сильно себе виділяти у колі своїх друзів. Тобто, я досить така спокійна.

Мама дівчинки додає:

— Вона коли виходить на сцену – це зовсім інша людина. Тільки вона переступає поріг за куліси – це просто неймовірно і всі, хто це бачить, думають невже так можна. На сцені це доросла маленька людина. За кулісами – це вітер, це скакання, це що-небудь аби вчворити. Дитина все одно залишається дитиною.

«Ми не були готові до такого»: про тур містами з Пономарьовим

Мама Даріни розповідає, що не була готова до такого активного творчого життя дочки і коли спостерігала за зірками на екрані телевізору, то думала, що це все досить просто:

— Але коли ми попали на «Голос», коли з 8 ранку до 12 ночі ми в павільйоні на зйомках і не зважаючи ні на що, то я трішки зрозуміла як це все. Проте, остаточне розуміння важкості прийшло, коли ми поїхали в тур з Олександром Пономарьовим в 25 міст України. Коли ти постійно або після концерту переїжджаєш в інше місто, або ти переночував, поснідав і знову їдеш в інше місто. І тільки приїздиш, розкладаєш свої речі, бігом пообідав і біжиш на саундчек, а потім знову виступ і знову переїзд. В неї закалка вийшла в турі. Для нас цей тур взагалі вийшов знаковий. Мало того, що вона набралася там такого досвіду, так і познайомилася з Михайлом.

— Коли ще я маленька була і мама молодою була, вона любила слухати пісні Олександра Пономарьова, вона ніколи не думала, що десь там колись я буду з ним їздити у турі, – додає Дарінка.

Як виявилося, Дарінка в пошуках нових можливостей для навчання вокалу, вступила до вокальної академії Олександра Пономарьова у Києві. Саме там вона й заспівала знакову у багатьох сенсах для неї пісню Джамали «1944». Через чотири місяці юну вінничанку запросили виступити із засновником студії на нього концерті у Дніпрі і таким чином представити його академію. Вже в Дніпрі концертна директорка запропонували поїхати Даріну у тур Україною разом з Олександром.

— Вже останній виступ у Палаці Україна у Києві був, напевно, найважчим виступом за весь тур, тому що насправді тоді я дуже сильно захворіла, в мене була висока температура і мені говорили, щоб не ризикувати і не виступати. Але я не могла не виступити. І коли виступила, а виступила навіть краще, ніж коли я була здорова, то потім розплакалася, —розповідає вокалістка.

 

Той день для Даріни був знаковим, адже в ефіри вийшов запис програми «Голос країни», де своїм виконанням «1944» дівчинка змусила заплакати Монатіка.

«Ми зараз живемо на два міста»

Заняття вокалом у Києві і Вінниці, участь у мюзиклі «Ліхтаріус. Історії оживають» Олени Коляденко, робота над новими композиціями та авторські проекти. Дівчинка зробила паузу і не бере участь у різних конкурсах та шоу, а більше вдосконалює свої уміння.

— Дарінка зараз приймає участь у ще одному проекті. Це музичний мюзикл, який проходить у Києві, досить цікавий проект, там зібрані герої різних мультфільмів. Дітки досить відомі з Голосу країни, з Х-фактору, виконують вживу композиції з мультиків під живий оркестр і це все з ЗД анімацією, – говорить мама

Зараз Дарінка вже не просто співає на конкурсах, але й приносить певні кошти у сімейний бюджет.

 

— Ми вже дочекалися того часу, що не нам потрібно вкладати, а нам пропонують кошти, щоб Дарінка десь виступила. Насправді це круто. Не те, що ми чекали цього, але це дійсно приємно, – з усмішкою говорить Альона Красновецька.

— В мене вже є можливість на зароблені мною гроші купити якусь книгу або ще щось. Це вже круто, що я можу сама. Не те, що ти прийшов в магазин купив якийсь светр і мама з татом дають гроші, а ти можеш зайти в магазин і за свої кошти його купувати, – додає Дарінка.

Про мрію, яка має здійснитись поки дівчинка мовчить, але говорить, що це буде щось дуже цікаве і захопливе. Якщо ця мрія вокальна, то можливо скоро наша вінницька зірка заспіває із переможницею Євробачення Джамалою.

Фото Андрія Завертаного, відео 1+1, UA:Перший

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

author avatar
Марина Однорог

Дякуємо!

Тепер редактори знають.