Про постать Ігоря Костецького вінничанам відомо мало, хоча ця непересічна особистість зробила для розвитку української культури великий внесок. Який зв’язок він мав з Вінницею та чому через стільки років це ім’я лунає на всю Україну розповіли сьогодні організатори фестивлаю «Острів Європа».
Костецький був людиною з непростою життєвою біографією, але він дуже системно просував ідею української культури в Європі без надолужування і наздоганяння. Сьогодні в музеї Коцюбинського відкрилася виставка «На горі. Ігор Костецький і доба «мистецького безвізу». Відкриття відбулося за участі організаторів, меценатів, журналістів, істориків, спонсорів та представників міської ради.
“Довести українську до меж і поза межі одним зосередженим ударом”: історія недооціненого інтелектуала Ігоря Костецького
У 50-х роках ХХ століття Костецький разом із дружиною, поеткою Елізабет Коттмаєр заснував у Німеччині видавництво «На горі», яке друкувало подекуди перші українські переклади класиків європейської, американської і східної літератур, а також твори земляків-сучасників: Віри Вовк, Олега Зуєвського, Василя Барки та ін. Названі виставки — відсилання до видавництва Костецького «На горі», яке він назвав на честь маєтку свого діда у Вінниці, що стояв на горі, адже саме там минуло його дитинство. «Мистецький безвіз» — метафора, що показує, наскільки тісно пов’язана Європа з такими українськими культурними діячами, як він.
Як розповів директор фестивалю «Острів Європа» та співкуратор виставки Олександр Вешелені, ця виставка є втіленням мрії для багатьох вінничан і не вінничан.
– Нам дуже приємно, що останні декілька місяців про Костецького говорять в Києві, де він народився, говорять у Вінниці, де він виріс і де виростало його фактичне коріння, і далеко за межами.
До речі, виставка «приїхала» до Вінниці із Музею друкарства, проте там експозиція була більш інтерактивна та масштабніша.
Загалом в експозиції оригінально поєднані документи, світлини та інсталяції, які не просто знайомлять відвідувачів із біографією та професійною діяльністю Костецького, а й намагаються якнайкраще показати усі грані особистості й нелегкої вдачі письменника. Листування, газети й унікальні видання надають відвідувачам можливість дізнатися, про що Костецький переписувався з Т.С. Еліотом та Езрою Павндом, які опери полюбляв слухати, як про нього писали знакові німецькі газети, ба навіть як він коментував зачіску Віри Вовк.
Експозиція інтерактивна. Кожна її частина відповідає періоду життя, коли Ігор Костецький творив під різними іменами й псевдонімами. Інформація представлена в хронологічному порядку: дитинство у Вінниці, навчання у Києві, Ленінграді, Москві, період німецької окупації, еміграція.
Експозиція розташована так, що можна роздивитися та прочитати всі деталі. Із листів та уривків цитат Костецького можна зрозуміти, що ця людина дійсно володіла неабияким талантом та відчуттям слова, а також певною філософією, яка і наразі є досить актуальною.
Це підтвердив і дослідник творчості Костецького літературознавець та професор із Торонто Марко Роберт Стех.
– Я хотів би залишити у вашій пам’яті деякі слова цієї визначної людини. Я розповім вам про два тексти про які не знає майже ніхто. Ігор Костецький дуже рідко писав про політику, але якщо писав, то ніколи не писав про політику кон’юктурну, політику даного дня або даного часу.
Коли він писав про політику, то він писав про архетипні питання певних культур. І в далекому 1956 він написав дві досить великі статті: «Етюди українcько-російські» та «Етюди українсько-європейські». Він в цих статтях каже про принципову річ: він каже, що українська нація, як і кожна інша нація в світі, яка хоче бути повноцінною, може здобути повноцінну незалежність і свободу лише тоді, коли вона знайде свою унікальну місію. І ця місія не має бути для задоволення своїх власних інтересів або прогодування громадян, а ця місія має бути для створення добра у світі. Лише ті нації, які можуть в світі виконати ті функції, які ніхто інший не може виконати, мають насправді повноцінне існування.
Між іншими ідеями Ігор Костецький сказав таке «українці єдина нація в Європі, єдина нація в світі, яка спроможна нейтралізувати російську загрозу для світу. Він сказав, що росіяни, яких ми зараз знаємо, ніколи не були нацією. Вони забрали культури тих народів, які поневолили і залишилися без своєї автентичності, без розуміння хто вони такі й через це вони створили таку державну структуру, яка загрожує всьому світу.
- Він також казав, що українці єдина нація, яка з одного боку може зрозуміти, а з іншого допомогти знайти цю ідентичність. Один із перших кроків – це було знайти свою власну ідентичність. Він також казав ще у 1956 році, що країни мають поєднатися в Європу і Україна також має ввійти в цю Європу. Я радий, що Костецький повертається в Вінницю та Україну загалом, адже в нього можна багато чому повчитися.
І Костецький таки повернувся до Вінниці зі своїм духом, з будиночками, усміхнений і стильний на фото, унікальний та перфомативний у способі подачі інформації. Цю виставку можна розглядати довго, вимальовуючи життєву історію чоловіка, а також намагаючись осмислити все те, що він намагався розповісти Європі про Україну.
Банка з гірчицею і хліб, дерево і уривки листів – у всьому цьому досі живе частина Костецького.
Після завершення презентації Олександр Вешелені також провів всі охочим авторську екскурсію.
Виставка діятиме по 26 червня в музеї-садибі Михайла Коцюбинського. Повну програму фестивалю “Острів Європа” читайте за цим посиланням.
Фото Ольги Мірошниченко
Дякуємо!
Тепер редактори знають.