Як обрати колір для кімнат?

РЕКЛАМА

Коли люди кажуть, що «колір вирішує все», вони трохи перебільшують. Але в одному вони точно праві: невдало підібраний відтінок здатен зіпсувати навіть гарні меблі й дорогий ремонт. А вдалий — витягнути простір без жодних перепланувань. Якщо вам потрібен дизайн інтер’єру у Львові, де часто доводиться підлаштовуватися під старий фонд, складне світло та нестандартні планування, то ця логіка вибору кольору буде особливо корисною. Спеціалісти сайту budegood.ua/dyzayn-interieru/ зможуть втілити навіть найсміливіші фантазії у дизайні.

Почніть не з палітри, а з відчуття

Питання «який колір обрати?» часто звучить передчасно. Спершу краще відповісти на інше:

• Як ви хочете себе тут відчувати? (зібрано / розслаблено / бадьоро / тихо)
• Що тут буде відбуватись? (сон, робота, ігри, спілкування, готування)
• Яке світло в кімнаті? (північ/південь, великі/малі вікна, тінь від будинків)

Обмежте палітру: 3–4 кольори на кімнату

І сюди входять білий, сірий, чорний, а також дерево, камінь, цегла — вони теж “кольори”, просто природні.

Як це працює на практиці: 1 базовий (стіни/великі площини),1 додатковий (меблі/текстиль), 1–2 акценти (декор, один предмет, частина стіни).

Не закохуйтесь у «колір», закохуйтесь у відтінок

Ми мислимо словами: «жовтий», «зелений», «синій». А інтер’єр працює нюансами: лимонний, вершковий, оливковий, синьо-зелений, «пиловий» тощо.

Тримайте в голові просту річ: у кожного кольору є десятки характерів. Жовтий не зобов’язаний бути «сонечком з дитячого малюнка», а зелений — «як маркер». Коли ви дозволяєте собі шукати відтінок, а не “колір”, варіантів стає набагато більше.

Світлі й темні – це про задачу

• Світлі відтінки зазвичай розширюють простір.
• Темні — зменшують, зате дають глибину й затишок.

І ось важливий нюанс: маленька кімната не зобов’язана бути білою. Якщо геометрія дивна (мансарда, ламані стіни, вузький коридор), темний або складний відтінок може зібрати простір в одне ціле й зробити його «дорослішим».

Ще один сміливий прийом, який часто виглядає дорожче, ніж коштує: темна стіна + темна стеля (або частина стелі). Кімната стає цілісною, і це справді працює «небанально».

Контраст: без драм, але з характером

Познайомтесь із кольором через текстиль. Подушка, плед, штора, килим — тест-драйв без ремонту. Якщо «ваше», тоді вже можна думати про стіни.

Спокійна база + змінні акценти. Якщо боїтеся, що яскраве набридне, зробіть основну палітру монохромною або нейтральною, а емоцію додайте декором, який легко замінити.

Акцентна стіна як інструмент. У витягнутій кімнаті темніша стіна на короткому боці візуально «підтягує» простір і коригує пропорції.

Щоб квартира не виглядала як набір різних життів: додайте щось однакове

Навіть якщо ви любите різні настрої, оселя виглядає затишніше, коли в ній є внутрішня логіка. Можна зробити це м’яко:

• використовувати близькі відтінки в різних кімнатах,
• залишити одне тло (наприклад, теплий світлий нейтрал) і змінювати акценти,
• повторити один акцентний колір у різних зонах (наприклад, у текстилі, постерах, дрібних деталях).

Підказки для різних кімнат (без «треба», але з орієнтирами)

Спальня. Зазвичай тут хочеться тиші для мозку. Добре працюють пастельні, спокійні відтінки: м’які блакитні, зелені, приглушені рожеві, бежеві, світло-жовті.

Ванна кімната. Тут ми проводимо менше часу, тож можна дозволити собі інтенсивніші рішення, але збалансувати їх приглушеними. Часто обирають сині, сірі (будь-якої насиченості), бежеві.

Кухня. Енергійні кольори (жовтий, червоний, помаранчевий, зелений) можуть бути доречними. Якщо боїтеся, що буде занадто, беріть спокійні відтінки або робіть нейтральну базу з кількома акцентами. Є навіть цікава деталь з психології кольору: теплі червоні/помаранчеві відтінки можуть стимулювати апетит, а холодні блакитні/зелені — знижувати його.

Вітальня. Найчастіше це «сцена» дому, тому тут гарно працюють глибші, насичені та так звані складні кольори — ті, які важко назвати одним словом (наприклад, синьо-зелений). Вони привертають увагу, але не набридають так швидко.

Дитяча. Стереотипи «рожеве/блакитне» можна спокійно залишити десь у минулому. Краще уникати надто яскравих стін, щоб не перевантажувати нервову систему, і — по можливості — врахувати вподобання дитини (улюблені кольори, сюжети, герої). Якщо дитина просить рожеву кімнату інколи наймудріше рішення саме таке.