Оновлено: 26 Травня 2021, в 10:26
Вінницькі активісти та культурні діячі влаштували акцію на підтримку ув’язненого в Росії режисера Олега Сенцова.
Близько 30 людей зібрались біля пам’ятника Василю Стусу, на однойменній площі, аби підтримати українського політв’язня, режисера Олега Сенцова. Плакатів чи транспарантів майже не було, підтримку висловлювали словами: переважно віршами Стуса, уривками зі спогадів самого Сенцова та промовами.
– Сьогодні 99-й день триває голодування Олега Сенцова, вимогою якого є звільнення не одного, не двох, не десятка, а більше сімдесяти бранців Кремля. Тоді, коли востаннє у Вінниці відбувався протест проти нелюдського ставлення до Олега та його побратимів, починався Чемпіонат світу (з футболу – ред.) і нам здавалося, що от-от світ заговорить про це. І світ таки заговорив, і світ продовжує говорити. Ми розуміємо, що на цьому ще не кінець, що говорити доведеться ще багато. Хтось це робитиме в своїх листах, хтось це робитиме в статтях, телефонних дзвінках, хтось буде лобіювати це перед світовими політиками, але залишаємося також ми – люди чий голос не завжди чутний, але чий голос теж дуже багато важить, – сказав один із організаторів акції Олександр Вешелені після того, як зачитав вірш Василя Стуса.
Як зазначив Олександр Вешелені, цю акцію було влаштовано напередодні сотого дня голодування Сенцова, аби зрозуміти що ще хоче сказати ув’язнений режисер тоді, коли він фактично вже майже не розмовляє і майже втратив віру.
– Залишилися ми і залишилася наша віра. Нашої віри має стати так багато, аби її вистачило для Олега, – промовив Вешелені.
Площа Василя Стуса була обрана місцем для проведення акції не випадково, адже більше тридцяти років тому він теж був репресований і ув’язнений на півночі Росії.
– Тепер уже очевидно, напередодні сотого дня, що ми навряд чи врятуємо Олега, хоча мені до останнього хочеться вірити, що все закінчиться добре. Його власний порятунок не є для нього метою, він робить це все для нас, для того, щоб ми вчергове переосмислили все те, що з нами відбувається, щоб ми переставали бути солідарними, як під час Майдану, як під час початку російської агресії, – звернулась до присутніх вінницька письменниця Катерина Калитко.
До акції також долучились представники Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу. Завтра ця всесвітня організація письменників планує влаштувати пікети російських посольств і консульств у багатьох містах України та світу.
Протягом майже однієї години на підтримку Сенцова читали вірші Василя Стуса та власні спогади режисера. Маленька автобіографічна збірка була опублікована вже після його ув’язнення.
– Це історія хлопчика з маленького кримського поселення, це історія цілих спільнот і це історія людяності, – описує збірку Олександр Вешелені.
На завершення акції було зачитано імена репресованих Кремлем українських політв’язнів.
Фото Ольги Мірошниченко
Дякуємо!
Тепер редактори знають.