Вінниця в диму або “Ми ходимо, ходимо!”

Особисто моє пересування Вінницею сьогодні ніхто не блокував: якось вдавалося “проскакувати” у перервах між блокадою Соборної, до неї та під час великих інтервалів у процесіях ходіння пікетувальниками пішохідним переходом. 

Зрештою, сьогодні зручніше було просто ходити і все було поруч: “на щастя”, акція відбувалася в самому центрі міста.

Проте, не всім вінничанам сьогодні було комфортно пересуватися: тисячі людей  змушені були виходити з трамваїв-тролейбусів та йти пішки, кидати свої авто деінде і приєднуватися до пішоходів. Спізнюватися на роботу, за дітьми в садок, на потяги і, може навіть, на побачення.

Що прикметно: майже ніхто з них не приєднувався до акції, вимушено проходячи повз. Натомість було багато тих, хто активно виражав своє невдоволення діями пікетувальників, інколи в досить категоричній і часто – не досить цензурній формі.

Пікетувальники це добре розуміли, але вдіяти нічого вже не могли: протест увійшов у раж і спинити його природнім способом видавалося досить складно. Зрештою, пасажири, що мусили покинути свій транспорт, у конфлікти з мітингувальниками намагалися не входити, а натомість переважно обходили місце акції.

Водночас, до протесту періодично приєднувалися різні формації: довелося бачити групу хлопців із пов’язками С1Ч, підійшли молоді люди з прапором “Правого сектору”.

Були представники “Свободи”, також помічали депутатів від “Самопомочі”, багато активу “Партії пенсіонерів України”.

Регулювальники у той же час пускали повз заблоковану ділянку автомобілі, однак тролейбуси і трамваї не могли проїхати вниз по Артинова, тож мусили стояти довгим рядом аж до міськради.

Поліція у дії активістів не втручалася і жодним чином їм не перешкоджала, хоча й пильно спостерігала за всім, що відбувається. Значно жвавіше поводили себе співробітники спецслужб, котрі часто входили в діалоги з учасниками акції.

Однак були моменти, коли найбільше перед будівлею обласної ради було журналістів: місцевих і центральних. Вони стояли і сиділи на сходах по різні боки вулиці Артинова, переважно ближче до входу в ОДА, очікуючи зміни ситуації, знімали і фотографували, записували чи зразу диктували в телефон. Інколи разом з усіма зникали за дверима державного органу, коли депутати вкотре намагалися зібрати кворум.

Проте, у пікові моменти акції під стінами обласної ради збиралася понад сотня людей. І саме тоді спершу там з’явились шини, а наступного разу їх підпалили, як і в ніч напередодні біля вінницького СБУ. У маловітряний вечір центральну частину Вінниці майже миттєво затягнуло димом, що на запах нагадував майданівський.

     

Ми саме перебували у фойє кінотеатру “Коцюбинського”, коли там спрацювала пожежна сигналізація. Сирена розкричалася раптово і оглушливо, зреагувавши на дим. Люди були змушені позачиняти всі вікна, коли сирена спрацювала вдруге.

Між тим, події в обласній раді події розвивалися вже в’яло. Всім було зрозуміло, що раз кворум не вдалося зібрати з другого та третього разів, то ні з четверто ні з п’ятого цього дня він вже не збереться.

Голова ОДА Валерій Коровій та очільник облради Анатолій Олійник, вислуховували аргументи депутатів, не надто приховуючи відсутність інтересу.

Водночас виступи обранців перекрикували активісти, що зібралися на балконі, тож коли ще раз перераховували присутніх депутатів, щоразу їх ставало менше.

Президія радилася, хтось когось ніби намагався видзвонити, інші запевняли, що нікому то не треба, хтось просто походжав коридором. А між тим місто продовжувало стояти, регулювальники – регулювати, водії сигналити, а пожежні – гасити шини. Наближався кінець робочого дня.

Зрештою, активісти й частина депутатів вирішили перебувати в обласній раді далі, до переможного кінця опівночі, коли депутати нібито спробують ще раз зібратися. А Соборну – нарешті розблокували. Трафік зітхнув з полегшенням, і майже всі змогли нормально дістатися додому.

Після пропозиції Президента, пов’язаної із рішенням РНБО про транспортное сполучення з ОРДЛО, лідери блокадного руху виявилися у складному інформаційному становищі. На тлі такого кроку Порошенка, вимоги терміново скликати сесію Вінницької обласної ради аби прийняти там звернення до нього вже після всього, що сталося – виглядають не надто переконливо для суспільства сьогодні. Тож замість масової підтримки містянами, сьогоднішня акція наштовхнулася переважно на осуд в соцмережах та часто – на вулицях від знервованих пасажирів. Особливо на тлі закриття на ремонт Київського мосту.

Завтра – продовження історії: сесію спробують скликати на 10:00.

Решта фото Андрія Завертаного