Оновлено: 25 Травня 2018, в 12:38
З початку року, протягом лютого-квітня, в усіх обласних центрах України, а також у містах Краматорськ і Сєвєродонецьк проводилося п’яте вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування. За його результататми Вінниця потрапила у п’ятірку міст-лідерів.
Вимірювання Індексу публічності здійснювала мережа партнерів, яка була створена з ініціативи Громадянської мережі ОПОРА. Протягом декількох місяців активісти досліджували подання та опрацювання відповідей на інформаційні запити, аналізували контент офіційних веб-сайтів та друкованих видань муніципалітетів, проводили моніторингові візити та безпосереднє спостереження за роботою органів та посадових осіб місцевого самоврядування, опрацьовували місцеві нормативно-правові акти.
За результатами вимірювання Індексу публічності – 2017 Вінниця посіла 4 місце серед 24 міст, які досліджувалися. Загальний рейтинг міста складає 72%, що за методологією дослідження відповідає задовільному рівню публічності.
До речі, позиція Вінниці у рейтингу у порівнянні з минулим роком не змінилася – у 2016 році Вінниця також була четвертою, однак цьогоріч її індекс публічності зріс на 8%.
– Варто зазначити, що кількість міст із задовільним рівнем публічності збільшилася майже у два рази (з 8 міст 2016 року до 15 міст). Це свідчить про позитивну тенденцію розвитку публічності, прозорості та відкритості влади інших місцевих органів самоврядування, що вплинуло також і на Вінницю, – розповів координатор вимірювання Індексу публічності у Вінниці Влад Каплуненко.
Разом з тим, Індекс публічності міського голови Вінниці Сергія Моргунова складає 72%, а це на 2 % менше, ніж було минулого року.
За словами Влада Каплуненка, на показники публічності мера Вінниці вплинули такі негативні чинники, як досить складна процедура запису на прийом до Сергія Моргунова, адже зустріч з очільником міста може відбутися лише якщо його заступники не змогли вирішити питання, з якими зверталися громадяни.
– Також відсутня актуальна декларація про майновий стан і доходи очільника міста та його заступників. Звіт
міського голови про роботу виконавчих органів не було оприлюднено на сайті міської ради, а лише рішення міської ради про те, аби взяти до відома звіт. Лише частковим є оприлюднення біографічних даних та засобів зв’язку міського голови – на сторінці міської ради відсутня інформація про судимість, партійну приналежність, адресу, номери засобів зв’язку з міським головою та його повноваження, – зазначив експерт.
Одним із найбільших зрушень є те, що у 2017 році міською радою було прийнято рішення «Про Порядок розміщення наборів даних Вінницької міської ради та її виконавчих органів, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, в мережі Інтернет». На сайті активно висвітлюється діяльність міського голови, очільник міста доволі часто взаємодіє з журналістами та перебуває особисто на публічних прес-заходах. Також на сторінці міської ради було розміщено інформацію про конкурси на заміщення вакантних керівних посад. До того ж, система електронних закупівель PROZZORO активно використовується органами місцевого самоврядування Вінниці.
Показник публічності органів виконавчої влади складає 80%. Суттєвє збільшення публічності органів виконавчої влади (на 11% у порівнянні з 2016 роком) пов’язані з відкритими даними. Зокрема, у 2017 році було прийнято рішення міської ради «Про Порядок розміщення наборів даних Вінницької міської ради та її виконавчих органів, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, в мережі Інтернет». На сайті міської ради можна досить легко знайти усі рішення та документацію виконавчих органів. У Центрі адміністративних послуг «Прозорий офіс» створено всі умови для отримання якісних послуг.
Водночас, негативними факторами є те, що на порталі відкритих даних не оприлюднено перелік земельних ділянок, що пропонуються для здійснення забудови. Окрім того, не вся інформація публікуються в форматі відкритих даних. Також міська рада не дотримується вимог щодо вчасного надання відповідей на усі інформаційні запити.
Показник публічності депутатів міської ради отримав в рейтингу публічності органів місцевого самоврядування серед суб’єктів дослідження найнижчий результат – 64 %.
Чинниками цього стали відсутність декларацій депутатів, актуальних звітів депутатів про роботу перед міською радою, складу депутатських фракцій та його змін, запитів депутатів, публікація поіменного голосування в форматі pdf, відсутність онлайн-трансляції. Разом з тим, навіть цей показник зріс на 13% у порівнянні з попереднім роком.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.