Вінницькі IT-проекти: у погоні за київськими мільйонами

7 вересня у Вінниці було вперше публічно презентовано п’ять ІТ-проектів, розроблених місцевими молодими фахівцями.

Перед цим відбувся хакатон ІТ-проектів EGAP Challenge, за результатами якого й було визначено команди-переможці та їхні проекти, які вже 16 вересня змагатимуться у Києві за солідний призовий фонд.

 – Суспільно корисну ідею та команду однодумців – ось й усе, що потрібно мати для перемоги, – каже Руслан Бурлаченко, директор вінницького IHUB, організатор Хакатону та член жюрі.

Команди протягом двох місяців розвивали свої проекти на базі IHUB Vinnytsia. Щоправда, частина з них – доволі складна у своїй реалізації. Та поборотись є за що – призовий фонд складає 4,5 мільйони гривень.

За результатами вінницького відбору, у столицю боротьбу за приз продовжать наступні потенційні стратапи:

Проект I4C або «Informer for citizens».

Автор проекту, Назар Дяків, розповів, що в межах свого проекту планує зробити процес інформування вінничан про події/новини/пригоди у місті більш ефективним.

Тобто, встановивши додаток, людина підписується на новини із міської ради та в перспективі – інших організацій та установ, аж до різноманітних кафе, магазинів тощо. Теми та джерела інформації можна буде налаштувати дуже гнучко: наприклад, підписуючись на «Медицину», можна отримувати відомості тільки про відкриття нових медзакладів та новин щодо їхньої роботи, а відтак відсікти інший інформаційний шум. Персоналізація сервісу – одна з його основних переваг, підкреслюють автори ідеї

При цьому мобільний номер користувача та деякі інші його дані заносяться у базу «Цілодобової варти», котра таким чином матиме змогу надсилати на цей номер екстренні повідомлення про аварії, стихійні лиха, ремонти доріг абощо, які відбуватимуться саме в тому районі, де проживає користувач.

Окрім того, клієнт сервісу отримає можливість прямо з мобільного надсилати власні пропозиції щодо покращення ситуації в місті безпосередньо відповідальним особам з місцевої влади.

Проект «Довідник по Вашому будинку»

Веб-ресурс дозволить порівнювати енергоефективність багатоповерхівок. Тобто, якщо мешканці двох аналогічних будинків (за к-стю квартир, розташуванням) сплачують різні суми за «комуналку», сервіс дозволить інформувати про це мешканців та відповідальних за будинок.

Представник команди, що презентувала проект, розповів, що на інтерактивній мапі можна буде порівнювати показники двох окремих чи групи будинків. Аналізувати можна буде споживання газу, електрики, води.

Веб-ресурс носить тільки інформативний характер, тобто не відповідає на питання, чому саме у тому чи іншому будинку сплачують більше: управляючі будинками, помітивши, що їхній будинок надто енерговитратний, муситимуть самі встановлювати причину цього та шукати шляхи вирішення проблеми.

Проект «Транслітерація міст»

Сервіс, який передбачає виправлення неправильного написання назв населених пунктів латиною у додатках, серверах та на веб-сайтах. Дозволяє, зайшовши на ресурс, перевірити правильність написання тієї чи іншої назви українського населеного пункту в перекладі на латинський алфавіт.

Представник команди Юрій Левченко зазначив, що назву Вінниці англійською мовою користувачі надто часто шукають неправильно: існує кілька десятків різноманітних варіацій. У той час як правильний – лише один: Vinnytsia.

При створенні свого проекту команда керувалася рекомендаціями ООН та нормативними актами українського Кабміну. Проект, звісно, не контролюватиме роботу пошукових систем, а просто стане зручним онлайн-інструментом перевірити правильність написання назви латиницею.

Проект «Електронний історичний архів України»

Амбітна ідея, що має на меті занести щонайменше 214 томів паперових документів у електронну базу даних.

Як приклад, представник команди Павло Кушнір, навів реєстр собак породи шарпей та ісландців – вони вже мають таку закриту базу даних, де можна переглянути генеалогічне дерево будь-якого пса.

Також на сервісі можна буде замовити довідку чи виписку та оплатити її отримання карткою, якщо вона платна. Винахідники вважають, що цей проект дозволить значно скоротити черги та навести лад у архівах.

Під час презентації проекту пролунало зауваження, що для реалізації подібного проекту, напевно, потрібно багато людського та часового ресурсу. Як виявилося, для цього справді може знадобитися близько 50 тисяч волонтерів, адже матеріали вноситимуться вручну, і мінімум 5 років роботи.

Проект «EcoCitizens»

Проект передбачає встановлення спеціальних датчиків по місту, які збиратимуть інформацію щодо задимленості, рівня забрудненості повітря, температури та інших екологічних показників. Відтак користувач може зайти на сайт сервісу та переглянути актуальну інформацію, наприклад, щодо концентрації шкідливих речовин у районі, куди планує прогулятися з дитиною.

Керівник команди Олег Сидорук каже, що по Україні таких датчиків поки що дуже мало: декілька у Києві, один у Вінниці, по два у Кривому Розі та Запоріжжі.

Усі п’ять вінницьких проектів буде представлено у Києві 16 вересня, де й оберуть переможців, які отримають грошову винагороду.

Окрема думка: 

Ситуація зі стартапами у Вінниці нагадує задачу про кота Шрьодінґера: вони одночасно є у фізичній наявності — і їх немає у публічному інформаційному полі. У місті є низка малих команд, які працюють над власними проектами, деякі з них заявили про себе публічно в рамках конкурсу проектів на основі відкритих даних EGAP Challenge. Разом із тим, лишається чимало команд, які працюють як аутсорсингові / аутстафінгові — створюють продукти, додатки та сайти під замовлення, але не є власниками цих продуктів чи розробок. Малі команди краще піддаються управлінню, але не можуть створювати складні програмні розробки, які по силам лише великим ІТ-аутсорсерам.

Середовище ІТ-проектів у Вінниці здебільшого поділене між фрілансерами та малими командами — і основною масою програмістів, дизайнерів, QA-фахівців, спеціалістів технічної підтримки та роботи з документацією, які працюють у великих компаніях та регіональних офісах міжнародних і українських аутсорсингових компаній. Концепція «Вінниці як міста айтішників» в основному побудована на компаніях, які продають продукт та результати інтелектуальної праці у закордонну економіку, туди ж іде і більша частина податків від використання цих розробок. Саме тому не слід піддаватися стереотипу, що ІТ — це така національна панацея і головне джерело прибутків української економіки (бо окрім податків, сплачених від зарплат та операційної діяльності, решта доходів та виплат йдуть до чужих економік). Продуктових проектів та команд (які мають і продають свій власний продукт, а не частину коду чи програмні модулі для ERP / CRM чи подібних систем) у Вінниці не більше — а може навіть і менше — ніж у тому ж Львові, Одесі чи Дніпрі.

Олександр Мельник, головний редактор Blog Imena Ua

фото Андрія Завертаного