Сьогодні, 27 травня, юна вінничанка Софія Аль-Хадіді дала свій перший сольний концерт “Я Є!” на унікальній в Україні бандурі харківського типу. На цьому інструменті дівчинка грає лише рік, але вже записала власний диск з унікальними композиціями.

Грою на бандурі 10-річна Софія займається з трьох років. За цей час вона стала лауреатом всеукраїнських і міжнародних конкурсів, і навіть брала участь у різних телепроектах. Але раніше дівчинка грала на академічній бандурі й лише рік тому взяла до рук “харківську”.

Бандури, пристосовані для грання Харківським способом, відрізняються від інших у конструкції, яка дозволяє тримати інструмент паралельно до тіла, а не перпендикулярно. Таким чином музикант легко може грати обома руками по цілому діапазоні бандури, а не лише правою. Харківський спосіб, розроблений Гнатом Хоткевичем, відрізняється від народного, який вживали слобожанські кобзарі, тим, що ліва рука (та, що зверху – ред) перебирає мелодичне навантаження і більше грає на приструнках (струни, розташовані поза грифом, на корпусі, на відміну від довших струн – ред), а в процесі гри використовуються всі 10 пальців (uk.wikipedia.org).

Цей концерт влаштувала викладачка Софії, дослідниця і педагог-новатор Марина Залізняк. Адже саме вона рік тому започаткувала в Україні спецпроект “Шемсток часу”, спрямований на підтримку відродження та впровадження харківської бандури у дитячі мистецькі навчальні заклади України. І Софія Аль-Хадіді – чи не єдина в Україні учениця, яка грає на такій бандурі.

Сьогодні, 27 травня, у молодіжному центрі “Квадрат” Софійка не лише продемонструвала те, чого навчилася за останній рік, а влаштувала справжній сольний концерт із віршами та піснями.

У білій блузці, довгій до самої підлоги та вишитій червоній спідниці, з чорними кучерями та широкою посмішкою дівчинка вийшла на сцену, декламуючи вірш Лесі Українки “Сім струн”. А за тим взяла до рук бандуру й заспівала “Ой ти весно красна, що ж ти нам принесла…”.

Концертна зала, до слова, була заповнена вщерть, адже підтримати Софію Аль-Хадіді прийшли не лише її викладачі, рідні та “мамині подруги”, а й багато друзів із кількох шкіл, де навчалася дівчинка.

Було помітно, що вони дуже підтримували Софію, яка дуже хвилювалася і від того моментами трішки збивалася. Але все це, і навіть застуда, не завадили Софії гарно виступити.

Цього вечора дівчинка зіграла твори Гайдна, Баха, Бетховена, Хоткевича, Китастого… а ще й українські народні пісні, записані на Поділлі.

Та найкраще інструментальні можливості бандури харківського типу дівчинка продемонструвала, зігравши “Етюд №4” П. Іванова. Адже саме в цій композиції ліва рука грала основну партію, а права (та, що знизу) – акорди.

Хоч бандура це питомо український інструмент, коли на ній грають будь-яку іншу музику, вона перетворюється на світовий інструмент. І дует українських музикантів “B&B Project” вже це довели: їхні кавери світові хіти (“Nirvana”, Adele, “Metallica” та інших) на бандурі та баяні, неодноразово набирали тисячі й мільйони переглядів на Ютуб.

“Маленька прелюдія №8” Гайдна та “Соната №1” Бетховена у виконанні Софії Аль-Хадіді тільки підтвердили це.

Що цікаво, для того, щоб грати на бандурі харківського типу, фортепіанні ноти “перекладати” не потрібно, на відміну від бандури академічної. Крім того, зі слів Марини Залізняк, для дітей, які вже грають на бандурі, перевчитися не складно: потрібно лише підлаштувати ліву руку.

Викладачка також поділилася, що для неї бандура харківського типу звучить по-особливому: набагато чистіше і без накладання обертонів, як в академічній.

Посередині концерту Софія Аль-Хадіді знову зачитала вірш. І це був вірш Віктора Баранова “До Українців”, який зараз звучить по-особливому актуально:

“…Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до Ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна”.

А за тим заспівала акапельно українську народну “Породила перепілочка та дрібненькії діти”.

Жирною крапкою в цій частині концерту стала ще одна пісня – кримсько-татарська народна “Yosmam”. Як сказала Марина Залізняк, “кримські татари це також Україна. Цьогоріч ми відзначаємо 75-ту річницю їхньої депортації. Це був геноцид. Це біль всієї України. І потрібно сказати, що боротьба продовжується”.

А завершився концерт українськими народними піснями, записаними на Поділлі: “Котилася сніжная груда” (колядка з Чечельницького району), “Ой ліс-дубина” (жартівлива про комарика із Погребища) та “Маленька нічка петрівочка” (на тему обрядової пісні із Гайсинського району).

Останню пісню Софія зіграла навіть двічі: перший раз – у “соль-мажорі”, другий – у ре-мінорі”, яку зробила самостійно.

Усі ці пісні Софійка записала раніше у студії, тож на концерті можна було придбати навіть диск.

Але як тільки закінчився концерт, усі друзі гуртом налетіли на дівчинку, обіймаючи її та фотографуючись. А дорослі дарували квіти, іграшки та солодощі.

Її викладачка Марина Залазняк додала, що сподівається: пізніше такі концерти на бандурі харківського типу даватиме не лише Софія Аль-Хадіді, а вже цілий ансамбль бандуристів.

Сама ж Софійка розповіла, що бандуру харківського типу для неї зробив львівський майстер Віктор Рубай, а точніше – переробив з її академічної бандури, чернігівського типу.

Але цей інструмент особливий ще й тим, що має аж 57 струн, а на звороті – намальований портрет композитора і бандуриста Гната Хоткевича в образі Козака Мамая.

Фото Ольги Мірошниченко.

Катерина Дядюк

See Full Bio